Справа № 761/11064/22
Провадження № 1-кс/761/15185/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність керівника ГСУ ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність керівника ГСУ ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення
Скарга мотивована тим, що 07.06.2022 направлено заяву до ГСУ ДБР про внесенні відомостей до ЄРДР стосовно слідчого судді м. Миколаєва ОСОБА_4 , за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст. 364, 366, 396 КК України, який досі не виніс ухвалу, яка повинна була винесена іменем України 01.07.2021. Просить визнати протиправну бездіяльність керівника ГСУ ДБР та зобов'язати уповноважених осіб ДБР внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення.
Заявник у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги. У скарзі просить її розгляд здійснювати без участі заявника.
З урахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а особа, яка подала скаргу до суду не з'явилась, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність заявника.
ГСУ ДБР було належним чином повідомленим про судове засідання, проте свого представника в судове засідання не направили, про причини неявки не повідомили, заперечень або пояснень щодо скарги не надали.
Відсутність уповноваженої особи ГСУ ДБР відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що 07.06.2022 ОСОБА_3 направив керівнику ГСУ ДБР заяву про вчинення суддею ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 364, 366, 396 КК України.
У поданій заяві зазначено, що судді м. Миколаєва співпрацюють зі слідчими ДБР. Слідчі судді у повідомленнях не зазначають ні номера досудового провадження, ні прізвища слідчого ДБР, котрі без будь-якого приховування фальшують матеріали досудових кримінальних проваджень та виносять постанови про закриття кримінальних проваджень, а слідчі судді розгляд скарг затягують, виносять неправосудні ухвали, а потім їх приховують.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно зі ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення.
Зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Згідно з ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Аналізуючи зміст заяви та скарги ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення слідчий суддя вважає, що, в розумінні ст. ст. 2, 11 КК України, вона не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення та є суспільно небезпечним.
До заяви та скарги не було додано документів на підтвердження викладеного у ній обставин про наявність у діях/бездіяльності судді ознак кримінального правопорушення.
Викладені у заяві скаржника обставини за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки не містять даних, що підтверджують реальність конкретних неправомірних дій судді, які би можливо було кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 214, 303-304, 372 КПК України, ст. ст. 2,11 КК України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника ГСУ ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту отримання скаржником копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1