Справа №949/1678/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року м. Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Дубровицького відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 будучи зобов'язаним сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 24 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно виконавчого листа №2-65, виданого Дубровицьким районним судом Рівненської області 02 лютого 2009 року, станом на 31 жовтня 2022 року має заборгованість в сумі 170963,29 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, у зв'язку із чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
По вказаному правопорушенню, відносно ОСОБА_1 , державним виконавцем Дубровицького відділу ДВС у Сарненському районі Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Углік О.М. складено протокол про адміністративне правопорушення №64 від 22 листопада 2022 року.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Зі змісту частини 2 статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що у випадку, коли є дані про своєчасне сповіщення особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, справу може бути розглянуто у її відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з'ясувавши повно, всебічно, об'єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Факт правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення №64 від 22 листопада 2022 року, копією виконавчого листа №2-65, виданого 02 лютого 2009 року, копією постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №11890045 від 05 лютого 2009 року, розрахунком заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як несплата аліментів на утримання дітей, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Відповідно до частини 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачена відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
Відтак, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто несплата аліментів на утримання дітей, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно статті 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справі не встановлено. Терміни притягання до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Відповідно до статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статей 34, 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення судом не встановлено обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 31-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день. Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, особу, відносно якої складено адміністративний протокол, ступінь її вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, суд дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.
Разом із тим, згідно статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 33-35, 183-1, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 за частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин, з виконанням суспільно корисних робіт не більше восьми годин на день.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 коп.) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;
код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити правопорушнику, що суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор