Справа № 161/14118/22
Провадження № 2/161/4362/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань - Вольській А.А.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом адвоката Лавренюка Богдана Олександровича в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи, -
ВСТАНОВИВ :
12.10.2022 позивач звернувся з позовом до відповідача про захист честі, гідності, ділової репутації фізичної особи.
Свій позов мотивує тим, що 06 вересня 2022 року ОСОБА_2 , у відповідь на повідомлення ОСОБА_4 у чаті «ОСББ «БАГРЯНОГО 1719» в месенджері VIBER (учасниками якого є співвласники квартир у багатоквартирних будинках по АДРЕСА_1 ); «Так не я почав ранок в 7,22.,/І не я зрізав дерево в ОСВБ/І не моя собака бігає без «намордника» (скрін-шот з Viber-чату додається), залишила повідомлення наступного змісту:
«Ви про дерево, ОСОБА_5 , припиніть!!! Чи може хтось із Вашої сім'ї хоч раз позбирав врожай на землі, чи підмів сливки, котрі на плитці стали варенням???В продовження теми...(я все таки на роботі)): припиніть, ОСОБА_5 , дорікатимеш собакою!!!!! Так ми не вдягаємо намордник собаці, але ніколи не відпускаємо її без нагляду! І ще хочу Вам сказати, що собаки дуже відчувають людське «нутро», тому у деяких випадках, я їй не здивуюсь... Інколи, просто так як зараз, хочеться гавкати!!!!»
05 жовтня 2022 року між позивачем та відповідачем виникла суперечка щодо місця паркування позивачем свого автомобіля, відповідач вживала по відношенню до позивача образливі слова, погрожувала пошкодити автомобіль ОСОБА_4 . Це стало підставою для звернення позивача за телефоном «102». Відповідач продовжила принижувати ділову репутацію позивача висловлюючи на адресу позивача наступне: «тобі, мабуть, щось бракує? Правда? Шось, мабуть… ти якось в чомусь не реалізувався...мабуть... в чомусь...тобі дуже сумно жити...», в присутності сусідів та наряду патрульної поліції.
Вважає, що інформація котра була поширена відповідачем у чаті «ОСББ «БАГРЯНОГО 1719» в месенджері Viber 06.09.22 р. про позивача є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 .
А тому, просить визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації, позивача, ОСОБА_4 , інформацію, поширену відповідачем, ОСОБА_2 , особисто із використанням особистого мобільного телефону в чаті «ОСББ «БАГРЯНОГО 1719» в месенджері Viber в повідомленні, розміщеному 06 вересня 2022 року наступного змісту: «Ви про дерево, ОСОБА_5 , припиніть!!! Чи може хтось із Вашої сім'ї хоч раз позбирав врожай на землі, чи підмів сливки, котрі на плитці стали варенням???В продовження теми...(я все таки на роботі)): припиніть, ОСОБА_5 , дорікати мені собакою!!!!! Так, ми не вдягаємо намордник собаці, але ніколи не відпускаємо її без нагляду! Іще хочу Вам сказати, що собаки дуже відчувають людське «нутро», тому у деяких випадках, я їй не здивуюсь*.. Інколи, просто так як і зараз, хочеться гавкати!!!!», зобов'язати відповідача, ОСОБА_2 , протягом 3 (трьох) робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили в даній справі, спростувати недостовірну інформацію шляхом використання власного мобільного телефону в чаті «ОСББ «БАГРЯНОГО 1719» в месенджері Viber резолютивної частини рішення суду із публічними вибаченням перед ОСОБА_4 за поширення про нього недостовірної інформації, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 20 000 ґрн. в якості відшкодування моральної шкоди, завданої відповідачем внаслідок поширення недостовірної (негативної) інформації про ОСОБА_4 та судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору та оплатою професійної правничої допомоги.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 24.10.2022р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Лавренюк Б.О. заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просив його задовольнити. Подав до суду клопотання про приєднання доказів по справі відповідь від 06.12.2022 на адвокатський запит від 16.11.22 р. від т.в.о. начальника ВП №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, листа від ВП №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, яким позивача було повідомлено про те, що із громадянкою ОСОБА_2 було проведено профілактичну бесіду виховного характеру щодо недопущення конфліктних ситуацій у майбутньому, додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги № 07/10 від 07.10.2022 р., Акт наданих послуг №1 від 13.12.2022 р., копія виписки та платіжної інструкції додаються.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні вину не визнала, суду пояснила, що не розповсюджувала недостовірну та негативну інформацією про ОСОБА_4 . Вони є чужими з відповідачем людьми, проживають у різних будинках. Навпроти вікон своєї квартири, яка знаходиться на першому поверсі, вона завжди ставить свій автомобіль. Вона утримує домашню тварину, турбується про неї. Для неї собака - це член сім'ї, який її розуміє, може «співчувати». У повідомленні вона жодним чином не давала оцінку особистості позивача, ні його діям, ні його вчинкам, а висловила свою думку (судження) з приводу свого собаки. Вважає, що вищевказане висловлювання у повідомленні не можна витлумачити як таке, що містить фактичні дані, яке стосується позивача, отже не є фактичним твердженням, а є оціночним судженням щодо собаки, а не позивача. Тому, ця інформація (висловлювання) у чаті «ОСББ «Багряного 1719» у месенджері Viber не може вважатися такою, що принижує гідність, честь позивача, оскільки оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Сам факт, сприйняття позивачем суб'єктивного судження відповідача, як такого, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію не дає права на відшкодування шкоди, оскільки відсутній факт порушення його прав з боку відповідача. Враховуючи наведене, вважаю, що дана інформація у чаті «ОСББ «Багряного 1719» у месенджері Viber за своїм характером не є такою, що принижує честь і гідність позивача, а також шкодить його діловій репутації, так як взагалі не містить негативних відомостей про позивача. Ця інформація є лише судженням відповідача про тварин та відношенням до них, і жодним чином не стосувалася позивача.
Представник відповідача адвокат Кондратішина В.В. в судовому засіданні пояснила, що позов не визнає, з наступних підстав. Згідно з частинами першою, другою статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Судження вважається таким, що має оціночний характер, якщо воно виражає ставлення автора до змісту висловленої ним думки, що пов'язано з такими психологічними станами як віра, впевненість чи сумнів. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. А тому вважає, що дана інформація у чаті «ОСББ «Багряного 1719» у месенджері Viber за своїм характером не є такою, що принижує честь і гідність позивача, а також шкодить його діловій репутації, так як взагалі не містить негативних відомостей про позивача. Крім того, позивачем не надано доказів, які б свідчили про приниження відповідачем честі, гідності та ділової репутації позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.
Відповідно до ст. ст. 94, 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
Разом із тим, відповідно до частин 1, 2 статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Крім того, за змістом зазначених норм законодавства, кожному гарантується право на свободу висловлення поглядів, у тому числі, право поширювати інформацію без втручання органів державної влади, за умови, що вони діють добросовісно і надають правильну і достовірну інформацію, не завдаючи при цьому шкоди репутації окремих осіб і не порушуючи їх прав.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Відповідно до ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно з ч.1 ст.201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
За нормами ч.3 ст.297 та ч.2 ст.299 ЦК України фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі та про захист своєї ділової репутації.
Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
У пункті 4 постанови Пленуму від 27 лютого 2009 року №1"Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи "Верховний Суд України роз'яснив, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року). За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Згідно з ч.1, 2 ст.30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Суд не вбачає підстав кваліфікувати вислови відповідача, як такі, що принижують честь та гідність та порушують право на недоторканість ділової репутації позивача. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи, у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
У рішенні від 10 серпня 2006 року у справі «Ляшко проти України» (Lyshkо v. Ukraine) Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію.
Відповідно до положень цивільного процесуального кодексу учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал, електронна копія, засвідчена електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги»; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом (ст.100 ЦПК України). Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч.3 ст.100 ЦПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Суд звертає увагу, що позивач додав до позовної заяви знімок екрану (скриншот) з повідомленням, що оспорюється в паперовій формі, посвідченій печаткою адвоката, повідомлення наступного змісту:«Ви про дерево, Вікторе, припиніть!!! Чи може хтось із Вашої сім'ї хоч раз позбирав врожай на землі, чи підмів сливки, котрі на плитці стали варенням???В продовження теми...(я все таки на роботі)): припиніть, Вікторе, дорікатимеш собакою!!!!! Так ми не вдягаємо намордник собаці, але ніколи не відпускаємо її без нагляду! І ще хочу Вам сказати, що собаки дуже відчувають людське «нутро», тому у деяких випадках, я їй не здивуюсь... Інколи, просто так як зараз, хочеться гавкати!!!!» (а.с.8-9).
Позивач просить визнати поширену інформацію недостовірною.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Перевірити на достовірність можна висловлювання, які містять фактичні дані, на відміну від висловлювань, які є вираженням суб'єктивної думки і поглядів особи, які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності.
Висловлювання, які викладені у поширеному дописі, не містять фактичних тверджень та викладені у формі уяви автора, а тому не можуть бути визнані недостовірними. Не можна розцінити вказане висловлювання і як образу чи наклеп, оскільки інформація викладена не у ствердній формі.
Копія відповіді ВП №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 29.11.2022 вих. №10426/50/3/01-2022, копія листа ВП №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 21.10.2022 вих. 9130/50/3/01 не є належними доказами у справі, так як не містять інформації щодо предмета доказування.
В суд позивач подав скріншоти переписки у месенджері Viber, однак суд вважає, що з вказаної переписки не вбачається факту поширення відповідачем інформації, яка є недостовірною та такою, що принижує честь та гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації позивача.
Враховуючи, що позивач не надав належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь та гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації позивача інформацію, розповсюджену в месенджері Viber.
За положеннями ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п.27 постанови пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» способами захисту гідності, честі та ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються відповідно до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Отже, для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності підлягають встановленню всі необхідні елементи складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності, а саме: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
Довести наявність цих елементів має саме позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Оскільки позивачем не надано доказів протиправності дій відповідача, позовна вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Оскільки позовні вимоги позивачем не доведені - в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
За правилами ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Беручи до уваги, що суд відмовляє в позові, судові витрати у справі відшкодуванню позивачу не підлягають.
Керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову адвоката Лавренюка Богдана Олександровича в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.12.2022.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк