Справа № 157/1326/22
Провадження №2-а/157/54/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2022 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, в якому просить поновити пропущений строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії DMV №2114573 від 23 червня 2021 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, та стягнути на її користь сплачений нею судовий збір. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що зазначеною постановою інспектором (інспектором паркування) Борисюком А.В. на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень за вчинення адміністративного порушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України). Ця постанова мотивована тим, що вона нібито 22 червня 2021 року о 10 год. 51 хв. за адресою м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 8, керувала автомобілем (водій) «AUDI А4.» 1.8, н.з. НОМЕР_1 , порушила правила зупинки, а саме здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території та створила перешкоду дорожньому руху, чим порушила п. 15.9 Правил дорожнього руху. Вважає цю постанову незаконною та протиправною з наступних підстав. По-перше, до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху притягуються водії, які керують транспортними засобами, а вона заперечує факт керування нею транспортним засобом, а тим більше у зазначені у протоколі дату та час. У зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення час та дату вона перебувала на робочому місці у бібліотеці у с. Видерта, а тому жодним автомобілем керувати не могла. На неї дійсно зареєстрований транспортний засіб марки «Ауді А4», н.з. НОМЕР_2 , зазначеним автомобілем користується її зять ОСОБА_2 , який також не міг у зазначений час та дату перебувати у м. Луцьку, оскільки він тоді із сім'єю перебував на відпочинку у туристичній базі «Шацькі озера» с. Світязь. Разом з тим, зрівнявши фотографію автомобіля, який порушив ПДР у м. Луцьку, та свій автомобіль, вона виявили, що це був двійник, оскільки у її автомобілі немає фаркопу, диски на колесах інші, є пошкодження, яких у її автомобілі, також немає, бампер інший, номерний знак закріплений по іншому та інші відмінності, про що її зять повідомив відразу у поліцію на «102». Вона не звернулася у строки, зазначені у КАС, до суду, оскільки, по-перше, не знала про наявність постанови, яку отримала лише 20 вересня 2022 року, і, по друге, чекали відповідь з поліції, яку отримали лише 19 жовтня 2022 року простим листом, а тому просить поновити строки на оскарження цієї постанови. Відповідь на звернення була адресована її зятю, оскільки це він звертався особисто до поліції на «102» 25 вересня 2022 року.
Ухвалою судді від 21 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.
У відзиві на позову заяву представник Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Чіпак Ю.Я. просить у задоволенні позову відмовити та та в обґрунтування заперечень зазначає, що ухвалу про відкриття провадження винесено з порушенням, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду. Постанова серії DMV №2114573 від 23 червня 2021 року надіслана власнику транспортного засобу відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів» та Кодексу України про адміністративні правопорушення за адресою: Волинська область, Камінь-Каширський район с. Видерта, вул. Ковельська, та була повернута до Департаменту за закінченням терміну зберігання поштового відправлення у листопаді 2021 року. Відповідно до ч. 2 ст. 291 КпАП України постанова про адміністративне правопорушення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення або отримання поштового повідомлення про вручення або відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Згідно із ст. 14-2 КпАп України адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки несе відповідальна особа - фізична особа, за якою зареєстрований транспортний засіб. Відповідальні особи встановлюються згідно Національної автоматизованої інформаційної системи Єдиного державного реєстру транспортних засобів (НАІС). Відповідно до інформації з вказаної системи власником автомобіля «AUDI А4» 1.8 державний номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_1 . Згідно із ст. 219 КпАП України від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування. Департамент муніципальної варти було наділено повноваженнями на виконання функцій інспекторів з паркування, згідно з рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 20.02.2019 №103-1. Позивач вводить в оману суд щодо так званого двійника транспортного засобу. Адже, позивач не надав, ні суду, ні відповідачу відповідних документів, які підтверджують, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу, а саме документів: письмової заяви власника транспортного засобу до правоохоронних органів, щодо неправомірного використання номерних знаків; про внесення відомостей в ЄРДР; про проведення слідчих дій щодо даного факту; про оголошення в розшук транспортного засобу «AUDI А4» 1.8 державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджують факт наявності двійника транспортного засобу «AUDI А4» 1.8 з державним номерним знаком НОМЕР_2 . Отже, 22.06.2021 року о 10 год 51 хв за адресою: м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 8, інспектор (інспектор з паркування) Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Борисов А.В. виявив, що особа, яка керувала транспортним засобом «AUDI А4» 1.8 державний номерний знак НОМЕР_2 , порушила правила зупинки, а саме здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території та створила перешкоду дорожньому руху, чим порушила п. 15.9 «и» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КпАП України. Вимір здійснено ручним лазерним світловіддалеміром «BOSCH GLM 50». Зафіксовано дане адміністративне правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису). На місці вчинення правопорушення згенеровано повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії DMV №2114573, яке було залишено під склоочисником на лобовому склі транспортного засобу згідно з Законом, зокрема ст. 279-1 КпАП України. Повідомлення DMV №2114573 містить усі відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 КпАП України, як цього вимагає Закон, а саме ст. 279-1. Зокрема, зазначено дату розгляду справи та відповідальну особу, яка розглядатиме дану справу. У повідомленні вказано, що 23.06.2021 року о 09 год відбудеться розгляд справи інспектором (інспектором з паркування) Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Борисовим А.В. Згідно із ст. 279-1 Закону, постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. До департаменту муніципальної варти на поштову, електронну адреси та інші засоби зв'язку, вказані у повідомленні, клопотання про перенесення розгляду справи від відповідальної особи не надходило, на розгляд справи відповідальна особа 23.06.2022 року о 09 год., як зазначено у повідомленні, не з'явилася. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Зазначеному кореспондує пункт 1.3 ПДР України, згідно з яким учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Як вбачається із пункту 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з п. 1.10 ПДР прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них. Інспектором з паркування Борисовим А.В. при здійсненні оцінки наявних доказів правопорушення встановлено, що по вул. Степана Бандери, 8 міститься заїзд на прилеглу територію стоматологічного відділення №1, що у місті Луцьку, з якого здійснюється в'їзд та виїзд службового транспорту на вул. Степана Бандери. Хочемо зауважити, що згідно з ч. 3 п.2 п.п.2 з) ст. 265-4 КпАП України для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Вищезазначені обставини та законодавчі положення підтверджують правильну правову кваліфікацію та правомірність притягнення до адміністративної відповідальності. Тому, інспектором (інспектором з паркування) Департаменту муніципальної варти Борисовим А.В. було всебічно, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, неупереджено, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, з урахуванням вимог чинного законодавства 23 червня 2021 року винесено постанову серії DMV №2114573 на відповідальну особу, за якою зареєстровано транспортний засіб марки «AUDI А4» 1.8 державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_1 . У відповідності до ст. 14-2 Закону, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів. В даній категорії справ обставини правопорушення встановлюються з проведеної фотофіксації та повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, що є доказами в даній категорії справ, як цього вимагає ст. 251 КпАП України, тобто доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова про накладання адміністративного стягнення як акт індивідуальної дії скасовується у випадках, коли до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з володіння особи внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належить її транспортному засобу, відповідно до ст. 279-3 КпАП України. Позивачка не звернулася до департаменту та не надала документів, які підтверджують, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу. До Департаменту муніципальної варти від правоохоронних органів не надходила інформація, щодо протиправного використання номерних знаків НОМЕР_2 , чи інших протиправних дій, вчинених невідомими особами, щодо транспортного засобу «AUDI А4» 1.8 державний номерний знак НОМЕР_2 . Саме до повноважень правоохоронних органів належить виявлення та встановлення осіб, що здійснюють неправомірні дії, щодо транспортного засобу «AUDI А4» 1.8 державний номерний знак НОМЕР_2 чи незаконного використання номерних знаків НОМЕР_2 , а також здійснення пошукових дій та проведення відповідних експертиз та інше, що підтверджують зазначену інформацію позивачки. Матеріали по даній справі відображені на веб-сайті https://inspector.lutskrada.gov.ua/. адреса якого міститься у постанові серії DMV №2200082. Постанова винесена згідно з чинним законодавством з дотриманням усіх відповідних процедур.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з викладених у позовній заяві підстав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у її відсутності.
Заслухавши пояснення позивачки, свідка, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 23 червня 2021 року інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Борисовим А.В. було винесено постанову DMV №2200082 про притягнення позивачки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КпАП України.
Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, інспектором з паркування було встановлено, що 22 червня 2021 року о 10 год 51 хв за адресою: м. Луцьк, вулиця Степана Бандери, 8, особа, яка керувала автомобілем (водій) «AUDI А4» 1.8 д.н.з. НОМЕР_2 порушила правила зупинки, а саме здійснила зупинку транспортного заосбу ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території та створила перешкоду дорожньому руху, чим порушила п. 15.9. «и» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КпАП України, за що на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 680 гривень.
У постанові зазначається, що вимір здійснено ручним лазерним світловіддалеміром BOSCH GLM 500. Фотозйомка (відеозапис) проводилися спецзасобом SAMSUNG.
Частиною 3 ст. 122 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень, за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Згідно з п. 15.9 «и» зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 14-2 КпАП України адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно з приміткою до статті 14-2 КпАП України режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, спірна постанова не містить жодного обґрунтування, яким чином зупинка зазначеного у спірній постанові транспортного засобу створювала перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Будь-яких доказів того, що така зупинка створювала перешкоду транспортним засобам, які не мали можливість рухатись по цій смузі руху, що спричинило маневрування цими транспортними засобами для об'їзду такої перешкоди, апелянтом не надано.
Перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу (п. 1.10 ПДР).
Прилегла територія - це територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них (п. 1.10 ПДР).
Однак, фактів маневрування або зменшення швидкості аж до зупинки транспортних засобів із наданих відповідачем фотоматеріалів не убачається.
При цьому, сам факт здійснення зупинки ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду не можна вважати кваліфікуючою обставиною за ч. 3 ст. 122 КпАП України без урахуванням фактичної дорожньої обстановки, за якої мала місце зупинка автомобіля.
Таким чином, суд дійшов висновку, що належних та достатніх доказів вчинення позивачкою правопорушення, відповідальність за яке встановлено ч. 3 ст. 122 КпАП України, не надано, а тому спірну постанову належить скасувати.
Згідно з ч. 1 ст. 279-3 КпАП України відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:
ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що у випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі:
абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс;
абзацу третього частини першої цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб'єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
З наданих позивачкою у судовому засіданні доказів, зокрема, фотокарток, вбачається, що автомобіль, який порушив ПДР, має суттєві відмінності від належного їй автомобіля, зокрема у частині, наявності на транспортному засобі, який порушив ПДР, фаркопа, затемненого скла, тоді як в автомобілі позивачки фаркоп відсутній, скло не є затемнене, способу закріплення номерних знаків (на автомобіля позивачки без прикручування), також наявна різниця у колісних легкосплавних дисках автомобілів.
З пояснень у судовому засідання свідка ОСОБА_2 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 , яка є його тещею, надала йому у користування належний їй автомобіль«AUDI А4» 1.8 д.н.з. НОМЕР_2 та у зазначені у спірній постанові час та день, він керуючи автомобілем позивачки, знаходився у с. Світязь, а у м. Луцьку не був, а тому після отримання спірної постанови, виявивши різницю у характерних ознаках автомобіля, який порушив ПДР, та яким він керував, звернувся з цього приводу до поліції.
З листа Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області від 20 травня 2022 року № 3179/53/01-22 вбачається, що ОСОБА_2 звертався до поліції по факту накладення на ОСОБА_1 штрафу, та було рекомендовано звернутися останній до суду для скасування постанови.
Наведені обставини в їх сукупності свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що номерні знаки, які належать транспортному засобу позивачки, протиправно використовуються іншими особами.
І хоча позивачка, як вона пояснила, після отримання 20 вересня 2022 року спірної постанови від 23 червня 2021 року не зверталася до Департаменту муніципальної варти щодо скасування цим органом цієї постанови з тих підстав, що номерні знаки належного їй автомобіля протиправно використовуються іншою особою, вищенаведені обставини свідчать про незаконність прийнято відповідачем рішення.
Відповідно до ст. 279-1 КпАП України постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п'яти днів з моменту отримання звернення. Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або повнолітньому члену сім'ї такої особи. У разі якщо відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в її отриманні. У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Встановлено, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 23 червня 2021 року була їй надіслана лише 17 вересня 2022 року, тобто більше ніж понад рік, та як остання пояснила у судовому засіданні, постанову вона отримала 20 вересня 2022 року. Постанова була винесене без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Доводи відповідача про те, що постанова була надіслана власнику транспортного засобу та повернута до Департаменту за закінченням терміну зберігання у листопаді 2021 року жодними доказами не підтверджуються. Не спроствані відповідачем і доводи позивачки про отримання нею спірної постанови лише 20 вересня 2022 року.
Також вбачається, що з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за зазначене адміністративне правопорушення, мало місце звернення 25 вересня 2022 року з приводу накладеного штрафу до Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, на яке було надіслано відповідь за підписом начальника РВП конвертом, дата на якому відсутня, з роз'ясненням звернутися до суду про оскарження спірної постанови.
Зазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що позивачка ОСОБА_1 з поважних причин пропустила строк звернення з позовною заявою про оскарження постанови відповідача до суду, а тому зазначений строк їй належить поновити.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що постанову про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КпАП України та застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень належить скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки вимоги позивачки задоволені повністю, тому належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на її користь понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 496 гривень 20 копійок.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 134, 139, 123, 159, 242-246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) строк звернення до суду з позовною заявою до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради (місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, 17, м. Луцьк, Волинська область, ЄДРПОУ -39985748) про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії DMV №2114573 від 23 червня 2021 року.
Скасувати постанову Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради серії DMV №2114573 від 23 червня 2021 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КпАП України - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суд протягом десяти днів з дня його складення.
Дата складення повного тексту судового рішення 27 грудня 2022 року.
Головуючий:О. В. Антонюк