Справа № 156/27/21
Провадження № 1-кп/156/12/22
ВИРОК
Іменем України
29 грудня 2022 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі кримінальне провадження № 12020030080000238 від 14 грудня 2020 року та № 12021030520000017 від 14 січня 2021 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Древині Іваничівського району Волинської області, громадянина України, українця, розлученого, не працевлаштованого, із середньою базовою освітою, без зареєстрованого місця проживання, мешканця: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 23.11.2020 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин (покарання не відбуте),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 389 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2020 року ОСОБА_4 , будучи притягненим до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, таємно, повторно, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, з метою власного збагачення, через незачинені двері проник до господарського приміщення ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав електричний подовжувач довжиною 50 м. вартістю 250 грн та електричний компресор кустарного виробництва вартістю 200 грн, чим заподіяв власниці ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 450 грн.
Таким чином, своїми умисними діями, направленими на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаними з проникненням у приміщення, вчиненими повторно, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, на початку січня 2021 року, грубо порушую гарантоване ст. 30 Конституції України право громадян на недоторканість житла, згідно з якою «Проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку можливе виключно на підставі мотивованого рішення суду», без дозволу законного власника будинку АДРЕСА_3 Олексюк ОСОБА_6 , всупереч її волі і за відсутності визначених для цього законом підстав, усвідомлюючи, що порушує недоторканість житла, шляхом розбиття віконної шиби, умисно, протиправно, проник всередину вищевказаного будинку, з метою тимчасового перебування.
Таким чином, своїми умисними діями, направленими на незаконне проникнення до житла, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України.
Окрім того, вироком Іваничівського районного суду від 23.11.2020 року ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначено покарання у виді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт. З 16.01.2021 року засуджений поставлений на облік Іваничівського МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області, при цьому, належним чином письмово ознайомлений з умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також про передбачену ч. 2 ст. 389 КК України кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, про що в останнього 04.03.2021 року було відібрано підписку. В подальшому ОСОБА_4 направлено в Іваничівське ВУЖКГ за адресою: смт. Іваничі, вул. Залізнична, 41, та зобов'язано приступити до виконання громадських робіт з 05.03.2021 року.
Однак, засуджений ОСОБА_4 будучи відповідно до ст. 37 КВК України зобов'язаним додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для нього об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, з'являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, діючи умисно, з метою ухилення від відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт в період з 05.03.2021 року по 31.03.2021 року, без поважних причин жодного разу не з'являвся до Іваничівського ВУЖКГ для виконання громадських робіт. Засуджений ОСОБА_4 діючи умисно, передбачаючи наслідки своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, з метою ухилення від відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт, 05.03.2021 року, 09.03.2021 року, 10.03.2021 року, 11.03.2021 року, 12.03.2021 року, 15.03.2021 року, 16.03.2021 року, 17.03.2021 року, 18.03.2021 року, 19.03.2021 року, 22.03.2021 року, 23.03.2021 року, 24.03.2021 року, 25.03.2021 року, 26.03.2021 року, 29.03.2021 року, 30.03.2021 року, 31.03.2021 року без поважних причин, не з'явився до Іваничівського ВУЖКГ за адресою: смт. Іваничі, вул. Залізнична, 41, для виконання громадських робіт, що згідно вимог ст. 40 КВК України є ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт.
Таким чином ОСОБА_4 ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 будучи допитаним з приводу пред'явленого обвинувачення, свою вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся. Підтвердив факт і обставини вчинення правопорушень, так як це зазначено в обвинувальному акті, а саме, зазначив, що в грудні 2020 року він, випивши пляшку алкоголю, прямував від місцевого кладовища в с. Древині та проник до господарського приміщення ОСОБА_5 , де викрав електричний подовжувач та електричний компресор. До будинку сусідки ОСОБА_7 він зайшов, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння. Причин невідбуття покарання за вироком Іваничівського районного суду від 23.11.2020 року пояснити не зміг.
У матеріалах справи міститься заява від потерпілої ОСОБА_5 у якій просить розгляд справи здійснювати без її участі, претензій до ОСОБА_4 немає, просить суд суворо обвинуваченого не карати.
У матеріалах справи також наявна заява від потерпілої ОСОБА_7 у якій просить розгляд справи здіснювати без її участі, з приводу покарання ОСОБА_4 покладається на розсуд суду. Згідно актового запису про смерть № 586 від 28.09.2022 року потерпіла ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за клопотанням та згодою учасників судового провадження було визнано не доцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано правильне розуміння зазначеними особами змісту цих обставин, встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, і роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують обвинуваченого, як особу.
Суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинених ним кримінальних правопорушеннях доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно; за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла та за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.
При призначенні покарання обвинуваченому суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання, запобігання вчиненню нових злочинів та враховує обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, характер та ступінь участі обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів; вчинені ним кримінальні правопорушенні передбачені ч. 1 ст. 162 та ч. 2 ст. 389 КК України є кримінальними проступками.
Обставини, які пом'якшують покарання за ч. 3 ст. 185 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.
Обставини, які пом'якшують покарання за ч. 1 ст. 162 та ч. 2 ст. 389 КК України є щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Суд враховує особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працевлаштований, не має місця реєстрації та постійного місця проживання, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, у вчиненому розкаявся, просив його суворо не карати.
З врахуванням вищенаведених обставин, суд призначає покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі в межах санкції найтяжчої статті за якою він притягується до кримінальної відповідальності, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення ним нових злочинів, і буде відповідати вимогам ст.65 КК України.
А оскільки ОСОБА_4 після ухвалення щодо нього 23 листопада 2020 року Іваничівським районним судом Волинської області вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин, тому суд на підставі ст. 71 КК України, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднує невідбуте покарання за попереднім вироком у виді ста п'ятдесяти годин громадських робіт, із розрахунку, що згідно правил ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого в межах даного кримінального провадження не обирався.
Цивільні позови не заявлено.
Питання речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Витрати на проведення експертиз згідно зі ст. 124 КПК України належить покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 та стягнути з нього в дохід держави 1 961,40 гривень судових витрат, згідно з довідками про витрати щодо проведення експертиз: 1 307,60 грн за проведення судової трасологічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/103-21/1413-ТР від 18.03.2021 року), 653,80 грн за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок експерта № СЕ-19/103-21/305-ТВ від 16.01.2021 року). Належні докази на понесення витрат у розмірі 653,80 грн за проведення судової трасологічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/103-21/305-ТВ від 16.01.2021 року) у матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст.ст. 349, 370-371, 373-374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 389 КК України і призначити йому покарання:
- за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк три роки;
- за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України - у виді обмеження волі на строк один рік;
- за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України - у виді обмеження волі на строк два роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного ОСОБА_4 покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 23.11.2020 року у виді ста п'ятдесяти годин громадських робіт, що відповідно до підп. г) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України відповідає 18 (вісімнадцяти) дням позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 15 (п'ятнадцять) днів.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з його фактичного затримання для виконання цього вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із здійсненням експертиз у кримінальному провадженні, на загальну суму 1 961 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят одна) гривня 40 коп.
Речові докази по справі: одну пару черевиків коричневого кольору, яка перебуває на зберіганні ОСОБА_8 - повернути власниці ОСОБА_8 ; одну пару гумових чобіт зеленого кольору, яка перебуває на зберіганні у кімнаті речових доказів Нововолинського відділу поліції № 1 (м. Нововолинськ) повернути власнику ОСОБА_4 ; мідні дроти зі слідами дії на них високих температур, які перебувають на зберіганні у кімнаті речових доказів Нововолинського відділу поліції № 1 (м. Нововолинськ) - повернути власниці ОСОБА_5 .
Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1