РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/902/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,
секретар судового засідання - за дорученням судді помічник судді Павлюк У. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріс-Тепло"
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Іріс-Тепло", оформленого протоколом № 2 від 20.10.2014, та визнання недійсним статуту ТОВ "Іріс-Тепло", державну реєстрацію якого проведено 22.10.2014, запис про державну реєстрацію № 11041050001000843, затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Іріс-Тепло", оформленого протоколом № 2 від 20.10.2014,
за участю представників:
від позивача ОСОБА_2 ,
від відповідача ОСОБА_3 ,
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1. Розглядається позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріс-Тепло" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Іріс-Тепло", оформленого протоколом № 2 від 20.10.2014, та визнання недійсним статуту ТОВ "Іріс-Тепло", державну реєстрацію якого проведено 22.10.2014, запис про державну реєстрацію № 11041050001000843, затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Іріс-Тепло", оформленого протоколом № 2 від 20.10.2014
2. Історія справи.
2.1. ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом 07.10.2020, про що свідчить штемпель на поштовому конверті (відправлення 79000 6233078 0).
2.2. Згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021, у задоволенні позову було відмовлено.
2.3. Відповідно до постанови КГС ВС від 07.09.2022 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Суд касаційної інстанції вказав на те, що при новому розгляді справи необхідно:
1) встановити, чи відбулись спірні збори за наявності чи відсутність кворуму;
2) правильно застосувати редакцію ст. 60 ЗУ "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на підставі чого встановити наявність чи відсутність підстав для задоволення чи відмову у задоволенні позову;
3) у випадку встановлення наявності підстав для задоволення позову вирішити питання застосування позовної давності до спірних правовідносин.
3. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
3.1. Прийняття додаткових доказів.
В підготовчому засіданні 21.11.2022 відповідно до ст. 80, 119 ГПК України суд поновив відповідачу пропущений з поважних причин строк на подання доказів і прийняв їх до розгляду.
В судовому засіданні 20.12.2022 суд прийняв до розгляду подані позивачем рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 у справі №914/1670/19.
3.2. Оголошення перерви в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні 08.12.2022 оголошувалась перерва до 20.12.2022.
4. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.
4.1. Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.09.2014 за рішенням загальних зборів учасників створено ТОВ “Іріс -Тепло” з розміром статутного капіталу 1 000 грн та частками учасників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 по 50% статутного капіталу товариства. Надалі 03.10.2018 ОСОБА_1 подала заяву про вихід зі складу учасників товариства та просила провести з нею розрахунок відповідно до вимог ст. 24 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Під час розгляду Господарським судом Львівської області справи № 914/1670/19 ОСОБА_1 було залучено в якості третьої особи і вона дізналась, що 20.10.2014 начебто за її участі були проведені загальні збори учасників товариства, на яких прийняті рішення, оформлені протоколом № 2. На цих зборах прийняті рішення про збільшення статутного капіталу товариства до 380 000 грн; про затвердження вкладу ОСОБА_1 до статутного капіталу товариства (котел ARS -300L); про перерозподіл часток, за яким частка ОСОБА_1 зменшилась до 49, 9%.
Вважає оспорюване рішення незаконними, адже про проведення загальних зборів товариства вона не повідомлялась, на зборах не була присутня, протокол № 2 від 20.10.2014 та оспорюваний статут не підписувала (підписи на цих документах від її імені виконано іншою особою). Тому загальні збори учасників товариства 20.10.2014 були неповноважними у зв'язку з відсутністю на них кворуму. З урахуванням того, що оспорюваними рішеннями затверджено нову редакцію статуту товариства, вказує про наявність підстав для визнання недійсним і цього статуту.
На підтвердження того, що вона не знала про проведення спірних зборів до моменту залучення її в якості третьої особи у справі №914/1670/19, подала договір оренди обладнання № 1/06/10 від 06.10.2015. За умовами цього договору вказаний котел позивачка передала в оренду ТОВ "Біоальтернатива", і сторони договору з жовтня 2015 року до лютого 2018 року щомісячно підписувати акти наданих послуг. З цих підстав заперечує пропуск позовної давності.
4.2. Позиція відповідача.
Позов не визнає. Пояснює, що до створення ТОВ "Іріс-Тепло" ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були учасниками ТОВ "Карпатекоінвест" і внесли в статутний капітал цього товариства два котли. Надалі 11.10.2014 вони вийшли з учасників ТОВ "Карпатекоінвест" з майном, яке внесли, і 20.10.2014 вирішили збільшити статутний капітал ТОВ "Іріс-Тепло" і внести це майно (два котли) в статутний капітал цього товариства. Один котел ТОВ "Іріс-Тепло" передало в оренду ТОВ "Біоальтернатива", а щодо передачі в оренду іншого котла - не досягли домовленості. Саме тому ТОВ "Іріс-Тепло" звернулось з позовом до ТОВ "Біоальтернатива" про витребування цього майна (справа № 914/1670/19). Вважає, що при вирішенні справи №914/1670/19 були встановлені обставини належності котла ТОВ "Іріс-Тепло" і передачі його в статутний капітал товариства ОСОБА_1 . В силу приписів ст. 75 ГПК України розцінює ці обставини як преюдиційні.
Стверджує, що позивачка була обізнана про проведення вказаних зборів і про зміну часток учасників, що, зокрема, підтверджується її заявою від 03.10.2018 про вихід з товариства. Окрім того, ОСОБА_1 власноручно вказала розмір належної їй частки відповідно до оспорюваного рішення при власноручному заповненні 14.03.2019 заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу. Розцінює її поведінку як суперечливу і недобросовісну.
Просить застосувати наслідки пропуску позовної давності, так як позивачка звернулась з цим позовом 07.10.2020, через шість років з моменту прийняття оспорюваного рішення.
Вказує на відсутність порушеного права позивачки, оскільки її частка була збільшена, та обрання неналежного способу захисту порушених прав. Вважає, що відповідно до ст. 17 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" належним способом захисту порушених прав в цьому випадку може бути вимога про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.
5. Обставини справи, оцінка доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
5.1. Відповідно до рішення загальних зборів учасників товариства, яке оформлене протоколом № 1 від 02.09.2014, створено ТОВ "Іріс-Тепло" із статутним капіталом у розмірі 1 000 грн і частками учасників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - по 500 грн, що становить 50 % статутного капіталу товариства.
5.2. З протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Іріс-Тепло" № 2 від 20.10.2014 вбачається, що в цей день були проведені загальних зборів учасників товариства, на яких вирішено:
- обрати головою зборів ОСОБА_4 , а секретарем зборів обрати ОСОБА_1 ;
- збільшити статутний капітал товариства на 379 000 грн та встановити його в розмірі 380 000 грн;
- затвердити в цілому розмір вкладів учасників, а саме товарно-матеріальними цінностями: ОСОБА_4 вносить до статутного капіталу товариства наступне майно: котел твердопаливний марки ARS-300L (вартість 152 000 грн), розподілювач хот-мелт герм етика Megaseal Ф-000000081 (вартість 37 900 грн ), яке оцінюється на загальну суму 189 900 грн, та грошові кошти на суму 500 грн, що становить 50,1 % статутного капіталу товариства; ОСОБА_1 вносить до статутного капіталу товариства наступне майно: котел твердопаливний марки ARS-300L (вартість 152 000 грн), стіл для збирання склопакетів Sealtable Ф-000000072 (вартість 7 100 грн), стенд Stenoma PSQ-240 (вартість 18 750 грн), ноутбук Toshiba A105-S4254 (вартість 4 000 грн), телевізор LE27S7 (вартість 5 250 грн), сканер-ксерокс Canon MP 160 (вартість 1 500 грн), принтер Phaser 3117 (вартість 500 грн), яке оцінюється на загальну суму 189 100 грн, та грошові кошти на суму 500 грн, що становить 49, 9 % статутного капіталу товариства. Статут розподіляється між учасниками у відповідних частках у таких розмірах: ОСОБА_4 - 190 400 грн, що становить 50, 1 % статутного капіталу товариства, ОСОБА_1 - 189 600 грн, що становить 49, 9 % статутного капіталу товариства;
- затвердити статут ТОВ "Іріс-Тепло" в новій редакції;
- уповноважити ОСОБА_6 провести всі необхідні дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Іріс-Тепло".
5.3. Відповідно до вказаного рішення 22.10.2014 за №11041050001000843 зареєстровано Статут ТОВ "Іріс-Тепло" в новій редакції, а також зареєстровано зміни щодо складу засновників та їх внеску до статутного капіталу товариства, щодо розміру статутного капіталу (витяг з ЄДРЮОФОПГФ від 14.03.2019).
5.4. ОСОБА_1 стверджує, що вона не підписувала ні протоколу загальних зборів товариства від 20.10.2014, ні затвердженого ним статуту.
Відповідно до висновку експерта Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/109-21/1917-ПЧ від 24.03.2021 підпис від імені ОСОБА_1 у протоколі № 2 загальних зборів учасників ТОВ "Іріс-Тепло" від 20.10.2014 та на 19-му аркуші статуту ТОВ "Іріс-Тепло", який затверджений рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Іріс-Тепло", протоколом № 2 від 20.10.2014 (державна реєстрація від 22.10.2014 № 11041050001000843), виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Наведе свідчить про те, що за відсутності підписів позивачки на вказаному протоколі та статуті, відсутні докази її участі у зборах. А тому відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України суд встановлює, що позивачка не була присутня на цих зборах.
5.5. Згідно із нотаріально засвідченою заявою ННР 045161 від 03.10.2018 ОСОБА_1 повідомила про свій вихід зі складу учасників товариства, просила провести з нею розрахунки відповідно до ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
5.6. Надалі 14.03.2019 ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДРЮОФОПГФ, а саме щодо виключення її зі складу засновників (учасників) товариства. У цій заяві, яка заповнена від руки друкованими літерами, вказано, що розмір частки ОСОБА_1 в статутному капіталі становить 189 600 грн.
Державний реєстратор 15.03.2019 вніс зміни щодо складу засновників та розміру статутного капіталу товариства, відповідно до яких засновником товариства є ОСОБА_4 , статутний капітал - 190 400 грн (витяг з ЄДРЮОФОПГФ від 19.10.2020).
5.7. З приводу витребування котла, який в оспорюваному рішенні вказаний в якості внеску ОСОБА_1 в статутний капітал ТОВ "Іріс-Тепло", розглядався позов ТОВ "Іріс-Тепло" до ТОВ "Біоальтернатива" (справі № 914/1670/19). ОСОБА_1 була залучена до участі у цій справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача згідно з ухвалою суду від 13.11.2019. Копія цієї ухвали 14.11.2019 була направлена ОСОБА_1 (поштове відправлення 79014 1283909 1).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020, позов задоволено - витребувано від ТОВ "Біоальтернатива" на користь ТОВ "Іріс-тепло" котел твердопаливний ARS 300 L.
У цьому рішенні, що набрало законної сили, встановлено, що ТОВ "Іріс-тепло" є власником спірного котла, цей котел за відплатним договором купівлі-продажу № 20/07 від 20.07.2018 ТОВ "Біоальтернатива" придбало у ОСОБА_1 , яка не мала права його відчужувати. Також встановлено, що ОСОБА_1 у 2014 році передала спірний котел в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Іріс-тепло".
За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
5.8. ОСОБА_1 передала вказаний котел в оренду ТОВ "Біоальтернатива" згідно з договором оренди обладнання № 1/06/10 від 06.10.2015, і сторони договору з жовтня 2015 року до лютого 2018 року щомісячно підписувати акти наданих послуг.
5.9. Обставини, пов'язані з участю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в ТОВ "Карпатекоінвест", не мають значення для вирішення цього спору, не входять до предмета доказування. А тому суд відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України не бере їх до розгляду як неналежні.
6. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
6.1. Відповідно до ч. 1 ст.167 ГК України спірні правовідносини є корпоративними, які за приписами п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України відносяться до юрисдикції господарських судів.
Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору про визнання недійсними рішень юридичної особи, у разі, якщо ці рішення прийняті у період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення. Застосування цього підходу у судовій практиці є сталим та підтверджується відповідною практикою Верховного Суду, зокрема, постановою ВП ВС від 30.01.2019 у справі № 456/2-6/11, постановою КЦС ВС від 21.02.2018 у справі № 667/3881/15ц, постановами КГС ВС від 27.08.2019 у справі № 904/24/19, від 15.01.2020 у справі № 913/285/19, від 28.03.2018 у справі № 908/2027/16, постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 909/50/18.
На час прийняття оспорюваного рішення позивачка була учасником ТОВ "Іріс-тепло" і мала відповідні корпоративні права. ЇЇ подальший вихід зі складу учасників товариства не впливає на можливість захисту корпоративних прав, які вона мала на час прийняття оспорюваного рішення.
6.2. До спірних правовідносин суд застосовує ЗУ "Про господарські товариства" в редакції, яка була чинною на момент прийняття оспорюваного рішення, тобто станом на 20.10.2014 (надалі - Закон).
Відповідно до ст. 58 Закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.
В ст. 60 Закону передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів; учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивачка, яка володіла 50% голосів, на зборах учасників ТОВ "Іріс-тепло" 20.10.2014 не була присутня. А тому збори не були повноважні.
6.3. Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 10 Закону учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 5 ст. 98 ЦК України встановлено, що рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 30/5005/6894/2011.
Прийняття загальними зборами ТОВ "Іріс-тепло" 20.10.2014 рішення за відсутності кворуму є порушенням корпоративних прав позивачки. А тому воно підлягає визнанню недійсним.
6.4. За приписами ч. 1 ст. 256 ЦК України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу в межах позовної давності. У корпоративних спорах застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).
В ч. 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Суд відхиляє доводи позивачки про те, що вона довідалась про оспорюване рішення після залучення її до участі справі № 914/1670/19 відповідно до ухвали суду від 14.11.2019.
Вже 14.03.2019 позивачці було відомо про зміну її частки в статутному капіталі товариства, коли вона звернулась про реєстрацію змін, пов'язаних з її виключенням зі складу учасників. Окрім цього, в рішенні суду, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 у 2014 році передала спірний котел в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Іріс-тепло». Ця обставина є преюдиційною, і інші подані позивачкою докази, а саме договір оренди обладнання № 1/06/10 від 06.10.2015 та акти наданих послуг з жовтня 2015 року до лютого 2018 року, не підлягають оцінці.
Водночас, положення ч. 1 ст. 261 ЦК України вимагають враховувати також те, коли особа могла довідатись про порушення свого права .
Суд встановив, що на підставі оспорюваного рішення 22.10.2014 за №11041050001000843 було зареєстровано статут ТОВ "Іріс-Тепло" в новій редакції, а також зареєстровано зміни щодо складу засновників та їх внеску до статутного капіталу товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних
осіб - підприємців" (станом на 20.10.2014) Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (ч. 1 ст. 18 цього Закону). В ч. 1 ст. 20 цього Закону вказано, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно. Аналогічні положення місяться в ч. 1 ст. 11 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в редакції, яка є чинною з 01.01.2016.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 260, ч.1 ст. 253 ЦК України, починаючи з 23.10.2014 позивачка мала об'єктивну можливість отримати інформацію з вказаного реєстру і дізнатись про порушення свого свого права. Тому саме з цього моменту належить визначати початок перебігу позовної давності.
З огляду на викладене, позовна давність спливала 23.10.2017, а позов ОСОБА_1 подала 07.10.2020. Тобто позивачка пропустила позовну давність.
6.5. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки відповідач заявив про застосування позовної давності, то в задоволенні позову належить відмовити.
6.6. Внаслідок наявності підстав для відмови в позові з підстав пропуску позовної давності, відсутня необхідність давати оцінку належності обраного позивачкою способу захисту порушеного права.
7. Висновки суду.
7.1. В задоволенні позову належить відмовити.
8. Судові витрати.
8.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивачка сплатила судовий збір в розмірі 4 204 грн, що підтверджується банківською квитанцією від 06.10.2020.
Інших витрат сторони не заявили.
8.2. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в позові, судовий збір покладається на позивачку.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити в позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріс-Тепло" (вул. Шевченка, 49 Г, смт Богородчани, Богородчанський район, 77701, ідентифікаційний код 39378169) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Іріс-Тепло", оформленого протоколом № 2 від 20.10.2014, та визнання недійсним статуту ТОВ "Іріс-Тепло", державну реєстрацію якого проведено 22.10.2014, запис про державну реєстрацію № 11041050001000843, затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Іріс-Тепло", оформленого протоколом № 2 від 20.10.2014.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29.12.2022.
Суддя О. В. Малєєва