ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________
_______________________________________________________________
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2022 р. м. Житомир Справа № 906/563/21
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Русецька Ю.О.
за участю прокурора Житомирської обласної прокуратури: Рудченко М.М. (посвідчення № 058865 від 21.12.2020);
представника відповідача-1: Григорчук Н.І. - діє в порядку самопредставництва, згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ;
представника відповідача 2: Кошліченко В.С. - довіреність №5/1-Д від 11.01.2022р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
до 1.Житомирської міської ради;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМ"
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи-підприємця Беззабарного Д.І.
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів про реєстрацію речового права та права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки
Процесуальні дії по справі.
Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Житомирської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом", в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської міської ради від 18.12.2019р. № 1735 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права на користування земельними ділянками суб'єктам земельних відносин", в частині затвердження ТОВ "Житом" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в оренду земельної ділянки площею 1,7249 га з кадастровим номером 1810136600:01:001:0022 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: м.Житомир, вул.Коростишівська, 47;
- визнати недійсним договір оренди землі від 28.02.2020р. №47, укладений між Житомирською міською радою та ТОВ "Житом";
- скасувати державну реєстрацію права оренди (запис про право №35898061);
- скасувати державну реєстрацію права власності (запис про право власності №35326963);
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,7249 га з кадастровим №1810136600:01:001:0022.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 31.05.2021р прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.06.2021р.
25.06.2021р. від Житомирської обласної прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив Житомирської міської ради (т.1, а.с.224-231).
29.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМ" подало до суду заяву про продовження строку для подання відзиву та відзив на позовну заяву (т.1, а.с.233-259).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.06.2021р. підготовче засідання відкладено на 27.07.2021р.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.07.2021р. у підготовчому судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.08.2021р.
06.08.2021р. на адресу суду від Житомирської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення по справі, до яких додані докази в підтвердження факту перебування частини земельної ділянки кадастровий номер 18101366600:01:001:0022 в межах зони С-6 (т.2, а.с.26-41).
Ухвалою суду від 12.08.2021р. розгляд справи відкладено на 23.09.2021р.
20.09.2021р. від представника відповідача 2 надійшли додаткові пояснення (т.2, а.с.45-50).
21.09.2021р. від прокурора надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 28.08.2021р. №1829/11 (т.2, а.с.52-55).
В судовому засіданні 23.09.2021р. судом оголошено перерву до 18.10.2021р.
У судовому засіданні від 18.10.2021 суд оголосив перерву до 28.10.2021
У підготовчому судовому засіданні 28.10.2021р. судом оголошено перерву до 16.11.2021р.
У підготовчому судовому засіданні 16.11.2021р. судом оголошено перерву до 09.12.2021.
У судовому засіданні 09.12.2021 представником ТОВ "ЖИТОМ" подано клопотання про залучення до участі у справі фізичної особи-підприємця Беззабарного Дениса Ігоровича, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичну особу-підприємця Беззабарного Дениса Ігоровича. Підготовче засідання відкладено на 13.01.2021.
10.01.2022р. від третьої особи надійшли письмові пояснення (т.2, а.с.100).
11.01.2022р. від ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (т.2, а.с.103-205).
В судовому засіданні 13.01.2021р. судом оголошено перерву до 03.02.2022р.
01.02.2022р. від ТОВ "Житом" надійшли заперечення на заяву ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" (т.2, а.с.215-216).
03.02.2022р. від прокурора надійшли заперечення на заяву ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" (т.2, а.с.217-222).
03.02.2022р. від Житомирської міської ради надійшли заперечення на заяву ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" (т.2, а.с.223).
У підготовчому судовому засіданні від 03.02.2022 суд оголосив перерву до 20.02.2022р.
17.02.2022 на адресу суду від Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради надійшли пояснення відносно зони розташування земельної ділянки площею 1,7249 га з кадастровим номером 1810136600:01:001:0022 відповідно до Плану зонування території м. Житомира, затвердженого рішенням міської ради від 04.04.2017 (т.2, а.с.230-232).
У підготовчому судовому засіданні 20.02.2022р. судом оголошувалась перерва до 22.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.02.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 22.03.2022.
Ухвалою суду від 22.03.2022р. розгляд справи відкладено на 26.04.2022р.
В судовому засіданні від 26.04.2022 судом оголошено перерву до 05.05.2022.
В судовому засіданні від 05.05.2022 судом оголошено перерву до 19.05.2022.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.05.2022 суд зупинив провадження у справі №906/563/21 до набрання законної сили судовим рішенням у подібних правовідносинах у справі №910/5201/19, яка розглядалась у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
26.08.2022 на адресу суду від Житомирської обласної прокуратури надійшла заява про поновлення провадження у справі (т.3, а.с.16-18).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 суд поновив провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 06.10.2022.
У судовому засіданні від 06.10.2022 суд оголосив перерву до 20.10.2022.
Судове засідання, призначене на 20.10.2022, не відбулось через масовані ракетні обстріли території України та оголошенням повітряної тривоги у Житомирській області з 09 год. 49 хв. до 11 год. 33 хв.
Ухвалою від 21.10.2022р. судом ухвалено продовжити судове засідання для розгляду справи по суті 24 листопада 2022 р.
В судовому засіданні 24.11.2022р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Прокурор звертаючись до суду вказує, що згідно норм ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, ГУ Держгеокадастру в Житомирській області є органом уповноваженим державою на здійснення контролю за використанням на охороною земель всіх форм власності.
Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом прокурор зазначає, що в силу положень ст.134 Земельного кодексу України ТОВ "Житом" не на конкурентних засадах мало право набути право користування лише на земельну ділянку площею 1.0696 га, яка перебувала у постійному користуванні попереднього землекористувача - ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль", площею 1,0696 га (в межах м. Житомира) , визначеної у державному акті від 28.12.1994 №253, на якій розташовані будівлі під літерами: "А", "Б", "В", "Г", "Г1" та частково "З", що належать відповідачу 2.
Вказує, що спірна земельна ділянка на 0,6553 га є більшою за розміром тієї, що перебувала у постійному користуванні ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль".
Саме частина земельної ділянки площею 0,6553 га із сформованої ділянки площею 1,7249 га з кадастровим номером 1810136600:01:001:0022 не перебувала у користуванні ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" і на ній не розміщувалось майно, яке перейшло у власність відповідача 2, а тому останній не міг набути право користування земельною ділянкою в іншому обсязі, ніж той, що був встановлений для попереднього землекористувача.
Посилаючись на приписи ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" та Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, прокурор зазначає, що згідно даних нормативно-правових актів можливо визначити площу земельної ділянки необхідної для обслуговування нерухомого майна.
Окрім того, прокурор зазначає, що при прийнятті рішення №1735 від 18.12.2019 Житомирська міська рада фактично змінила цільове призначення земельної ділянки із земель рекреаційного призначення на землі промисловості, чим порушено вимоги земельного та містобудівного законодавства.
За даними Генерального плану та Плану зонування міста Житомира, частина спірної земельної ділянки площею 0,6553 га розташована у зоні зелених насаджень в санітарно-захисних зонах (С-6).
Цільове призначення частини відведеної відповідачу 2 земельної ділянки не відноситься до переважних та супутніх видів використання зони С-6.
Вказує, що визначені містобудівною документацією допустимі види використання зони С-6 потребують спеціального дозволу або погодження, а допоміжні виробничі будівлі - також обов'язкового розроблення детального плану території, однак міськрада спеціальний дозвіл або погодження на використання ТОВ "Житом" земельної ділянки у зоні С-6 не надавала і детальний план території вказаної земельної ділянки не затверджувався.
За змістом ст. 51 Земельного кодексу України, земельні ділянки зелених зон та зелених насаджень відносяться до земель рекреаційного призначення.
Незважаючи на те, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок рекреаційного призначення підлягають обов'язковій державній експертизі, щодо спірної земельної ділянки експертиза не проводилась
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву вказав, що наведеними прокурором обставинами не може підтверджуватися бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, оскільки для встановлення порушення вимог земельного законодавства при користуванні земельною ділянкою площею 1,7249 га, Управління мало би провести перевірку та скласти відповідні матеріали щодо наявності чи відсутності земельного правопорушення.
Прокурором не доведено, що Управління було позбавлене можливості звернутись самостійно із відповідним позовом до суду.
По даній справі такий інтерес держави фактично відсутній, оскільки в результаті задоволення позову держава не одержує ніякого матеріального чи нематеріального блага, тому що можливим вигодонабувачем може бути лише територіальна громада, а не держава. Тобто, виходячи з позовних вимог прокурора, він фактично діє не в інтересах держави, а в інтересах територіальної громади, однак звернень від територіальної громади м.Житомира щодо представництва її інтересів прокурором не було.
Відповідач 1 повідомив, що рішення Житомирської міської ради від 18.12.2019 № 1735, договір оренди землі від 28102.2020 № 47, а також позовні вимоги про скасування державної реєстрації права оренди та права власності на земельну ділянку по вул.Коростишівська, 47, м. Житомир, вже були предметом спору в господарській справі №906/1388/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хміль України" і рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.
Відносно доводів прокурора, що цільове призначення частини відведеної земельної ділянки не відноситься до переважних та супутніх видів використання зони С-6, що є порушенням в користуванні земельною ділянкою, відповідач 1 вказує, що відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та їх розподіл від 15.10.2019, яка міститься в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 1,7249 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: вул. Коростишівська, 47, м. Житомир, за вказаною адресою по угіддях та номерах граф знаходяться землі змішаного використання, відкриті землі без рослинного покриву або незначним рослинним покривом.
Згідно інформації, яка міститься в акті обстеження земельної ділянки на наявність зелених насаджень від 22.08.2019 комісією встановлено, що на вказаній земельній ділянці площею 1,7249 га зелені насадження відсутні.
Відповідач 1 звертає увагу, що проект землеустрою пройшов державну експертизу і відповідно до Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 13.11.2019 № 136110/82-19 встановлено, що даний проект відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.
Щодо тверджень прокурора про порушення міськрадою приписів ст.134 ЗК України, відповідач 1 зазначає, що ТОВ "Житом" є власником майнового комплексу загальною площею 3517,7 м. кв., за адресою: вул. Коростишівська, 47, м. Житомир, а відповідно до ч.2 вказаної статті не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву заперечив проти доводів та вимог прокурора.
Вказує, що земельна ділянка виділялась ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" ще в 1969 році під будівництво бази і її площа складала 3,91 га.
Після набуття права власності на майновий комплекс виробничих будівель за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 47, ТОВ "Житом" набуло право користування земельною ділянкою, якій було присвоєно кадастровий номер 1810136600:01:001:0022, саме в межах земельної ділянки, яка раніше виділялась ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль".
Відносно звернення прокурор до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, відповідач 2 вказує, що прокурором належним чином не обгрунтовано, в чому полягають порушення інтересів держави рішеннями Житомирської ради та укладеними договорами. Після оформлення земельної ділянки міський бюджет отримує грошові кошти після 10 років їх неотримання.
Посилаючись на позицію Верховного Суду у справах №№910/12787/17, 910/15262/18, 910/6091/19, 916/325/20, відповідач 2 зазначає, що оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа (а це кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі). Якщо дії сторін договору просто здаються заінтересованій особі неправомірними - такі не можуть бути оспорені в суді, без доведення порушення права заінтересованої особи.
Також зазначає, що господарським судом Житомирської області в межах справи №906/1388/20 за позовом ТОВ "Хміль України" було розглянуто аналогічний позов, в задоволенні якого відмовлено. В межах зазначеної справи Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирської області та Житомирською міською радою було подано відзиви, відповідно до яких вони просили в задоволені позову відмовити, у т.ч. з підстав законності дій Житомирської міської ради.
Прокурор у відповідях на відзиви вказав, що відносно посилань на рішення господарського суду у справі №906/1388/20, яким ТОВ "Хміль України" відмовлено у позові в спорі щодо права користування земельною ділянкою, то дане судове рішення не має жодного відношення до питання наявності чи відсутності порушення інтересів держави, оскільки стосується права окремого суб'єкта на користування земельною ділянкою та інших підстав, ніж у даній справі.
Також прокурор обгрунтовує свої заперечення тим, що цільове призначення спірної земельної ділянки не відноситься ні до переважних (водні поверхні; квітники, газони; пішохідні доріжки; багаторічні зелені насадження), ні до супутніх (транспортні комунікації; споруди інженерної інфраструктури; малі архітектурні форми) видів використання зони С-6.
Відносно відсутності зелених насаджень на спірній земельній ділянці, згідно акту обстеження від 22.08.2019, вказує, що планування, забудова та інше використання територій регулюється саме містобудівною документацією, а не фактичним (фізичним) станом території (земельної ділянки), як помилково вважає відповідач 1.
В додаткових поясненнях прокурор зазначив, що факт перебування частини спірної земельної ділянки в зоні С-6 визнано Житомирською міською радою в листі від 22.04.2021р. №12/1893, а також підтверджується даними інтерактивної карти Офіційного геопорталу Житомирської міської ради, копії яких прокурор додав до пояснень.
Третя особа у письмових поясненнях вказала, що проект землеустрою було ним розроблено у відповідності до норм чинного законодавства.
Окрім того, з метою недопущення порушень до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області було направлено запит, на який отримано відповідь від 29.07.2019р. №19-6-0.15-2207/123-19, про те, що на земельній ділянці вул.Коростишівська, 47, особливо цінні відсутні.
В судовому засіданні 13.01.2022р. суд, розглянувши клопотання ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (т.2, а.с.103-205), відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне.
За правилами ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.
Спір у даній справі стосується правомірності набуття ТОВ "Житом" права користування земельною ділянкою площею 1,7249 га по вул.Коростишівській, 47 в м.Житомирі для обслуговування майнового комплексу.
ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" являється колишнім власником майнового комплексу, який був проданий в процедурі банкрутства, шляхом проведення аукціону.
Суд приходить до висновку, що ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" не доведено наявність юридичного інтересу у даній справі, тобто, що у зв'язку із прийняттям судового рішення у даній справі товариство буде наділено новими правами чи обов'язками або змінено наявні права та/або обов'язки щодо однієї із сторін у даній справі, або буде позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники відповідачів в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог.
Третя особа в засідання суду не з'явилася.
ГУ Держгеокадастру у Житомирській області письмових пояснень щодо заявлених прокурором вимог не надало та свого представника в засідання суду не направило.
Згідно ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що явка представника позивача та третьої особи в судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд розглянув справу за їх відсутності.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів від 26.08.1994 №460 “Про інвентаризацію земельних ділянок, які знаходяться у користуванні підприємств, установ, організацій, видачу державних актів на право постійного користування землею” вирішено надати право користування земельними ділянками підприємствам, організаціям і установам в результаті інвентаризації земель та видати державні акти на право користування землею, зокрема, Державному виробничо-технічному центру хмілярства “Укрхміль".
Згідно вказаного рішення, Державному виробничо-технічному центру хмілярства “Укрхміль надано право користування земельною ділянкою площею 4,9664 га, у тому числі, ділянка №1 площею 1,6076 га за адресою: вул. Хлібна, 27 та ділянка №2 площею 3,3588 га, з яких: в межах м. Житомира - 1,0696 га та 2,2892 га - за межами міста
28.12.1994 Державному виробничо-технічному центру хмілярства “Укрхміль видано державний акт на право постійного користування серії ЖТ №253 загальною площею 2,67724 га, у тому числі, ділянка №1 площею 1,6076 га за адресою: вул.Хлібна, 27 та ділянка №2, з яких в межах м. Житомира - 1,0696 га (т.1, а.с.17-19, 20-22).
Земельну ділянку площею 2,2830 га за межами м. Житомира, якій присвоєно кадастровий номер 1822081200:04:000:0005, було передано в оренду ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" для обслуговування виробничої бази на території Вересівської сільської ради, розпорядженням Житомирської районної державної адміністрації №722 від 16.11.2005 (т.1, а.с.23).
Згідно Технічного паспорту на комплекс виробничих споруд від 10.11.2016 р. за адресою м. Житомир, вул. Коростишівська, 47 знаходиться майновий комплекс, який належав ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" загальною площею 3517,7 кв.м., до якого включено: склад контори літ. “А”; вагова літ. “Б”; гараж закритого типу літ. “В”; складські площадки літ. “Г1”; столярна майстерня літ. “Д”; склад літ. “Е”; матеріальний склад літ. “Ж”; лісопильний цех літ. “З”, який належав ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" (т. 1 а.с.24-36).
Згідно протоколу №11-2 проведення аукціону від 11.09.2018р. та договору купівлі-продажу майна банкрута в провадженні у справі №4/5007/33-Б/11 від 28.09.2018, договору купівлі-продажу майна від 12.10.2018р. вищевказаний майновий комплекс було придбано ТОВ “Керуюча компанія “Грант Інвест” (т.1, а.с.37-44).
У п. 1.1 договору купівлі-продажу майна від 12.10.2018р. вказано, що майновий комплекс будівель знаходиться на земельній ділянці площею 2,2830 га, кадастровий номер 1822081200:04:000:0005.
ТОВ “Керуюча компанія “Грант Інвест” на підставі договору купівлі-продажу від 19.10.2018 майновий комплекс виробничих будівель, що розташований за адресою м. Житомир, вул. Коростишівська, 47, на земельній ділянці площею 2,2830 га, кадастровий номер 1822081200:04:000:0005 відчужено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частці кожному (т.1, а.с.45-46).
В подальшому, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 24.10.2018, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали по 1/2 частці майнового комплексу виробничих будівель загальною площею 3517,7 кв.м. за адресою: м.Житомир, вул. Коростишівська, 47 ТОВ “Житом” як внески (вклади) своїх часток в статутний капітал товариства, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1, а.с.47).
24.10.2018р. за ТОВ "Житом" зареєстровано право власності на майновий комплекс у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с. 48).
07.11.2018р. ТОВ “Житом” звернулось до Житомирської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під вищевказаним майновим комплексом площею 5 га цільове призначення 03.07 (т.1 а.с. 49, 65).
Пунктом 1.1 рішення Житомирської міської ради від 18.12.2018 №1318 "Про надання юридичним особам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", ТОВ "Житом" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,0696 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 47.
Дозвіл надано на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на майновий комплекс виробничих будівель (т.1 а.с.52-58)
04.03.2019 ТОВ "Житом" звернулось до ФОП Беззабарного Д.І. - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про виконання робіт із землеустрою для виготовлення проекту відведення земельної ділянки за адресою м. Житомир, вул. Коростишівська, 47 (т. 1 а.с. 65 (зворотня сторона )).
10.04.2019 ТОВ "Житом" звернулось до міського голови з клопотанням про внесення змін до рішення №1318 від 18.12.2018 щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Житом" з орієнтовної площі 1,0696 га на 1,7249 га у зв'язку з детальним проведенням обмірів земельної ділянки (т.1 а.с. 59)
Рішенням Житомирської міської ради від 23.04.2019 №1452, на підставі клопотання ТОВ “Житом”, внесено зміни до п.1 графи 4 додатку 1 до рішення від 18.12.2018 №1246 в частині орієнтовної площі земельної ділянки, а саме замінено вираз “1,0696” на “1,7249” (т.1 а.с. 60,61).
24.10.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни щодо загальної площі майнового комплексу з “ 3517,7 кв.м.” на “ 3532 кв.м.” шляхом включення до його складових таких об'єктів: “ТП, И”, “вбиральня, У”, “пожежна водойма, К”.
26.11.2019 до Державного земельного кадастру внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,7249 га з кадастровим номером 1810136600:01:001:0022.
30.01.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №35326963, яким за Житомирською об'єднаною територіальною громадою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 1,7249 га з кадастровим номером 1810136600:01:001:0022.
Рішенням Житомирської міської ради від 18.12.2019 №1735 “Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб'єктам земельних відносин”, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ТОВ “Житом” в оренду земельну ділянку площею 1,7249 га з кадастровим номером 1810136600:01:001:0022 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: м.Житомир, вул.Коростишівська, 47 (т.1 а.с. 123-127).
На виконання вказаного рішення, між Житомирською міською радою та ТОВ “Житом” 28.02.2020 укладено договір оренди землі №47, згідно п.2 якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,7249 га, в тому числі, під будівлями і спорудами - 0,1665 га, під проїздами, проходами та площадками - 1,5584 га (т. 1 а.с. 128-133).
10.03.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право №35898061 - право оренди за ТОВ «Житом» на підставі договору оренди землі №47 від 28.02.2020р.
02.03.2021р. Житомирська місцева прокуратура надіслала Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про необхідність звернення до суду з позовом про скасування рішення Житомирської міської ради від 18.12.2019р. № 1735 в частині затвердження ТОВ "Житом" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в оренду земельної ділянки площею 1,7249 га з кадастровим номером 1810136600:01:001:0022 за адресою: м.Житомир, вул.Коростишівська, 47; визнання недійсним договору оренди землі від 28.02.2020р. №47, укладеного з ТОВ "Житом" (т.1, а.с.187-189).
У відповіді №10-6-0.6-1234/2-21 від 10.03.2021р. ГУ Держгеокадастру у Житомирській області вказало про неможливість самостійного звернення до суду, у зв'язку з відсутністю фінансування (т.1, а.с. 176-177).
03.03.2021р. прокурором надіслано Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради лист №15/1-194вих-21 про надання інформації чи передбачено містобудівною документацією розміщення та експлуатація в зоні зелених насаджень (С6) основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд (т.1, а.с.183).
Листом від 18.03.2021р. Департамент навів перелік видів використання, допустимих в зоні зелених насаджень (т.1, а.с.184).
01.04.2021р. прокурором було надіслано лист №15/1-286вих-21 Житомирській міській раді щодо надання інформації чи надавався ТОВ «Житом» дозвіл або погодження на використання земельної ділянки зони С-6 та містобудівній документації (т.1, а.с.185).
Листом від 22.04.2021р. Житомирська міська рада повідомила прокурора, що цільове призначення спірної земельної ділянки відповідає супутнім видам використання у зоні С-6 (т.1, а.с.186).
За вказаних обставин, Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Житомирської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом", в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської міської ради від 18.12.2019р. №1735 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права на користування земельними ділянками суб'єктам земельних відносин", в частині затвердження ТОВ "Житом" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в оренду земельної ділянки площею 1,7249 га з кадастровим номером 1810136600:01:001:0022 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: м.Житомир, вул.Коростишівська, 47;
- визнати недійсним договір оренди землі від 28.02.2020р. №47, укладений між Житомирською міською радою та ТОВ "Житом";
- скасувати державну реєстрацію права оренди (запис про право №35898061);
- скасувати державну реєстрацію права власності (запис про право власності №35326963);
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,7249 га з кадастровим №1810136600:01:001:0022.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про охорону земель" землі в межах території України є об'єктом особливої охорони держави.
Зокрема, відповідно до статей 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обов'язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб'єкта комунальної власності (у тому числі правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктом права комунальної власності).
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів (стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", стаття 13 Конституції України).
Прокурор вважає, що Житомирська міська рада при прийнятті оспорюваного рішення діяла всупереч інтересам територіальної громади міста та відповідно держави.
Згідно частини 1 статті 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з абзацом 5 частини першої статті 15-2 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема, є забезпечення додержання органами місцевого самоврядування земельного законодавства України, запобігання порушенням законодавства України у сфері використання земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Держава визначила Держгеокадастр державним органом, уповноваженим здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, в тому числі з питань надання земель у користування, оренду, продажу прав на земельні ділянки на конкурентних засадах.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 року у справі №925/929/19 зробила висновок про те, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. При цьому Велика Палата Верховного Суду не погодилась із доводами прокурора про те, що органи Держгеокадастру не наділені правом звернення до суду з відповідними позовними вимогами.
Отже, саме Держгеокадастр є органом, уповноваженим державою здійснювати у спірних правовідносинах функції нагляду (контролю) за дотриманням Житомирською міської радою встановленого законом порядку передачі земельних ділянок у користування.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів щодо порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
Як свідчать матеріали справи, Житомирською окружною прокуратурою листом від 02.03.2021 №15/1-189вих-21 було повідомлено ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про порушення вимог земельного законодавства при передачі Житомирською міською радою в користування земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:01:001:0022.
Проте, у відповіді Головного управління від 10.03.2021р. зазначено про те, що у останнього відсутні кошти на сплату судового збору для звернення до суду.
Будь-якої іншої інформації щодо причин невжиття або неможливості вжиття заходів реагування не повідомлено.
Враховуючи викладене, прокурор звертається до суду із вказаним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Наведеним вище спростовуються доводи відповідача 1 про недоведеність прокурором бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та про відсутність інтересу держави у спірних правовідносинах.
Окрім того, виходячи з встановленого факту, що Держгеокадастр є органом, уповноваженим державою здійснювати у спірних правовідносинах функції нагляду (контролю) за дотриманням Житомирською міської радою встановленого законом порядку передачі земельних ділянок у користування, судом не приймаються до уваги посилання відповідача 2 на позицію Верховного Суду у справах №№910/12787/17, 910/15262/18, 910/6091/19, 916/325/20, про те, що дії сторін договору не можуть бути оспорені в суді заінтересованою особою без доведення порушення її права.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави.
Згідно з ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
За частинами 1, 2 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними у статті 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою та третьою статті 134 цього Кодексу.
Судом встановлено, що за ТОВ “Житом” зареєстровано право власності на майновий комплекс загальною площею 3532 кв.м. по вул.Коростишівська, 47 в м.Житомирі, до складу якого входить: склад контори літ. “А”; вагова літ. “Б”; гараж закритого типу літ. “В”; складські площадки літ. “Г1”; столярна майстерня літ. “Д”; склад літ. “Е”; матеріальний склад літ. “Ж”; лісопильний цех літ. “З”; “ТП, И”, “вбиральня, У”, “пожежна водойма, К”, (т.1, а.с. 136,137).
Попереднім земелекористувачем, на якій розташований вищевказаний майновий комплекс, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ №253 від 28.12.1994р. на площу 1,0696 га (в межах м. Житомир) та згідно розпорядження Житомирської районної державної адміністрації №722 від 16.11.2005 на площу 2,2830 га (територія Весесівської сільської ради), кадастровий номер 1822081200:04:000:0005 було ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" (т.1, а.с.17-19, 20-23).
Прокурор, посилаючись на приписи ст.377 ЦК України, вважає, що ТОВ "Житом" мав право на отримання в користування земельної ділянки площею 1,0696 га, тобто площі, яка булп визначена державним актом на право постійного користування землею серії ЖТ №253 від 28.12.1994р .
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Частиною 2 статті 120 ЗК України передбачено, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Таким чином у разі переходу права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці, яка знаходилась в користуванні відчужувача цього майна, новий власник майна набуває відповідне право користування цією ділянкою у тому ж обсязі та умовах, які були у попереднього власника, що, відповідно, передбачає припинення права користування цією ділянкою у попереднього землекористувача.
В той же час, у попереднього землекористувача - ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" на підставі державного акту існувало право постійного користування земельною ділянкою.
Згідно ч.2 ст.92 ЗК України (в редакції станом на дату набуття ТОВ "Житом" права власності на майновий комплекс) права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";
ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;
д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Виходячи з наведеної статті, відповідач 2 не входить до переліку осіб, які можуть набувати земельні ділянки із земель державної та комунальної власності на праві постійного користування.
Окрім того, правовідносини з постійного користування землею не передбачають заміни сторони (користувача) у зобов'язанні, а тому правило ч.1 ст.377 ЦК щодо переходу прав на земельну ділянку до нового власника нерухомого майна на тих самих умовах, що були у попереднього землекористувача, не може бути застосоване в даному випадку.
Слід вказати, що у випадку, якщо новий власник нерухомого майна не віднесений до кола осіб, які можуть бути постійними користувачами земельних ділянок, особа, яка набула право власності на об'єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім'я документів на користування земельною ділянкою в обсязі, який був встановлений для попереднього землекористувача або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об'єкта нерухомості, розташованого на ній.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.06.2018 у справі №916/3727/15, виникнення права власності на нежитлові будівлі, розміщені на земельній ділянці, що перебувала у постійному користуванні, в осіб, які згідно земельного законодавства не можуть бути суб'єктами права постійного користування, не є підставою для переходу права постійного користування на землю до названих осіб і не зумовлює автоматичного набуття права оренди такої земельної ділянки.
Згідно ч.2 ст.134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
З урахуванням наведеного, до ТОВ "Житом" не перейшло право постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться майновий комплекс. Останнє лише отримало право оформлення користування такою земельною ділянкою, на підставі ч.2 ст.134 ЗК України, відповідно до титулів, котрі визначені законом, право постійного користування до яких не входить.
Під час розгляду справи встановлено, що комплекс майнових споруд, за адресою м. Житомир, вул. Коростишівська, 47, власником якого є ТОВ "Житом" частково знаходиться на не сформованій земельній ділянці і частково на земельній ділянці площею 2,2830 га, якій присвоєно кадастровий номер 1822081200:04:000:0005.
Відповідно до приписів ч.6 ст.120 ЗК України (в редакції станом на дати укладення договорів купівлі-продажу майнового комплексу - 12.10.2018р., 19.10.2018р.) істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.
На момент переходу майнового комплексу у власність ТОВ "КК "Грант Інвест" та надалі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 сформованою була лише частина належної на праві користування ВАТ "Укрхміль" землі площею 2,2830 га, кадастровий номер - 1822081200:04:000:0005, яка і зазначена в договорах купівлі-продажу від 12.10.2022 та від 19.12.2022.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.79-1 ЗК України (в редакції, чинній станом на листопад-грудень 2018 року) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України "Про землеустрій" (в редакції станом на дату надання відповідачу 2 дозволу на розроблення проекту землеустрою) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
З метою отримання земельної ділянки для обслуговування належного йому майнового комплексу, відповідач 2 звернувся до Житомирської міської ради із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т.1, а.с.49).
Рішенням Житомирської міської ради №1318 від 18.12.2018р. відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т.1, а.с.52-58).
З наведеного випливає, що відповідач 2, який набув право власності на майновий комплекс, і до якого, як зазначалося вище не застосовуються положення ч.1 ст.377 ЦК щодо переходу прав на земельну ділянку до нового власника нерухомого майна на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, скористався правом, передбаченим ч.2 ст.134 ЗК України, на отримання (виділення) земельної ділянки із земель комунальної власності.
Тобто, прокурор безпідставно проводить паралель у даній ситуації з користуванням ВАТ "Укрхміль" для обслуговування майнового комплексу земельною ділянкою площею 1,0696 га в межах міста Житомир. Оскільки спірна земельна ділянка була отримана відповідачем 2 на підставі інших норм права ніж посилається прокурор, тому і обмеження щодо виділення земельної ділянки саме в розмірі 1,0696 га в даному випадку не застосовуються.
Прокурор в позовній заяві також посилається на приписи ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" та Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, якими за його твердженням можливо визначити площу земельної ділянки необхідної для обслуговування нерухомого майна.
Водночас, вказуючи, що відповідач 2 мав право на оформлення права користування на земельну ділянку лише площею 1,0696 га, прокурор не наводить, які саме норми ДБН були порушені відповідачами при визначенні розміру земельної ділянки, а лише посилається на норми ст.134 ЗК України.
Таким чином, прокурор належними і допустимими доказами не довів безпідставного, на його думку, перевищення площі земельної ділянки, наданої ТОВ "Житом" в оренду, та не спростував того факту, що визначена у проекті землеустрою площа земельної ділянки є необхідною для обслуговування майнового комплексу, належного відповідачу 2 на праві власності.
Відносно доводів прокурора, що частина земельної ділянки площею 0,6553 га розташована у зоні зелених насаджень в санітарно-захисних зонах (С-6), суд зазначає, наступне
На підтвердження факту розташування частини земельної ділянки в зоні зелених насаджень в санітарно-захисних зонах (С-6) прокурором надано витяг з Генерального плану м. Житомира; витяг з Плану зонування м. Житомира; лист Департаменту містобудування та земельних відносин № 468/11 від 18.03.2021; лист виконавчого комітету Житомирської міської ради № 12/1893 від 22.04.2021; лист Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради №1829/11 від 28.02.2021р., до якого додано копію Плану зонування території (зонінгу) - Схеми зонування території міста Житомира з нанесеною межею земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:01:001:0022 (т. 1 а.с. 179-186; т.2, а.с.53-55) та викопіюванням з геоінформаційної системи Житомирської міської ради (т.2, а.с.37-38).
Посилаючись на приписи ст.51 ЗК України, прокурор також зазначає, що відповідач 2 мав отримати спеціальний дозвіл для здійснення діяльності та отримання в користування земельної ділянки в зоні зелених насаджень, які відносяться до земель рекреаційного призначення.
Суд звертає увагу, що відповідно до визначення даного в ст.50 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
Стаття 51 вказаного Кодексу, на яку посилається прокурор, визначає склад земель рекреаційного призначення, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів а саме: земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Зелені насадження в санітарно-захисних зонах не входять до складу земель рекреаційного призначення.
Статтею 114 ЗК України визначено, що санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.
У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.
Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.
Тобто, "земельні ділянки зелених зон та зелених насаджень міст та та інших населених пунктів" та "зони зелених насаджень в санітарно-захисних зонах" є різними за способом використання та правовим режимом їх надання в користування земельними ділянками та були помилково ототожнені прокурором.
Частиною 3 ст.50 Закону України "Про землеустрій" (в редакції станом на дату надання відповідачу 2 дозволу на розроблення проекту землеустрою) визначено перелік документів, які повинен містити проект землеустрою.
З Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 1,7249 га, який розроблений інженером-землевпорядником Беззабарним Д.І. - третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (т.1, а.с.62-91) вбачається, що він містить весь перелік визначених законом документів, пройшов державну експертизу і відповідно до Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №29/2019П від 29.05.2019р., виданого Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, він відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.
В пояснювальній записці інженера-землевпорядника до проекту зазначено, що межі земельної ділянки проходять по огорожі та стіні будівлі, тобто збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами, тому закладка межових знаків не проводилась.
Вказано, що на даній земельній ділянці встановлено: охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи (ЛЕП); санітарно-захисна зона навколо об'єкта; охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта транспорту; охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта транспорту.
Відомості щодо розташування частини земельної ділянки у зоні зелених насаджень в санітарно-захисних зонах (С-6) в матеріалах проекту землеустрою відсутні.
Окрім того, в даному проекті наявний лист-відповідь ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 29.07.2019р. №19-6-0.15-2207/123-19, в якому зазначено, що на земельній ділянці вул.Коростишівська, 47, особливо цінні землі відсутні.
Тобто, на момент розроблення проекту землеустрою та укладення оспорюваного договору оренди, органами державної влади та місцевого самоврядування вказувалося про відсутність обмежень у переданні земельної ділянки в оренду для обслуговування майнового комплексу.
Окрім того, прокурором не доведено, що саме частина земельної ділянки площею 0,6553 га розташована у зоні зелених насаджень в санітарно-захисних зонах (С-6).
Слід вказати, що в листі Житомирської міської ради від 22.04.2021р. №12/1893 вказано, що частина спірної земельної ділянки перебуває в зоні С-6 (т.1, а.с.186).
Дана інформація випливає також з листа Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради №1829/11 від 28.08.2021р., до якого додано копію Плану зонування території (зонінгу) - Схеми зонування території міста Житомира з нанесеною межею земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:01:001:0022 (т.2, а.с.53-55).
Таким чином, одні й ті самі органи державної влади та місцевого самоврядування в різний період часу надавали різні та фактично суперечливі відомості відносно розміщення частини спірної земельної ділянки в зоні С-6.
Необхідно зазначити, що на момент розроблення відповідачем 2 проекту землеустрою ні Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, ні ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ні експерт, який здійснював державну експертизу проекту, не вказували на наявність обмежень щодо виділення земельної ділянки.
Лише після затвердження Регламенту роботи геоінформаційної системи Житомирської міської ради ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, Житомирська міська рада та Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради почали вказувати на наявність зони зелених насаджень на орендованій земельній ділянці, що свідчить про недобросовісність поведінки владних органів.
Відповідно до п.6 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.
Згідно правового висновку Об'єднаної палати КЦС ВС, викладеного у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, доктрина заборони суперечливої поведінки полягає в тому, що ніхто не повинен діяти всупереч своїй попередній поведінці.
Необхідно зазначити, що у відповідача 2 відповідно до вимог ч.2 ст.134 ЗК України, виникло право на отримання земельної ділянки, на якій розташований належний йому майновий комплекс і ним вчинено всі необхідні дії та дотримано встановлені законом процедури для отримання земельної ділянки в оренду, тобто, він може вважатись таким, що набув права "правомірного очікування".
У рішенні ЄСПЛ від 24.06.2003 «Стретч проти Сполученого Королівства» визначено, що майном у статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.
У справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" ЄСПЛ постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.
У свою чергу, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення ЄСПЛ у справах "Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення ЄСПЛ у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення ЄСПЛ у справі "Лелас проти Хорватії").
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), №10373/05, пункт 73).
В даному випадку ТОВ "Житом" отримало спірну земельну ділянку в користування у результаті проведення державними органами та органами місцевого самоврядування законодавчо встановлених процедур, тому він має "законні очікування" на відповідну добросовісну поведінку уповноваженого органу, та застосування до нього тих процедур, що є передбачуваними і очікуваними для нього.
Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини до спірних правовідносин суд вважає, що самі по собі порушення процедури надання відповідачу 2 у оренду земельної ділянки, які могли бути допущені саме державними органами та органами місцевого самоврядування, не можуть бути безумовною підставою для визнання недійними відповідного розпорядження на підставі якого відповідачу 2 було передано у користування земельну ділянку, оскільки вони не допущені внаслідок його винної, протиправної поведінки.
При цьому, прокурором не доведено, що прийняте Житомирською міською радою рішення ухвалене по суті невірно.
З огляду на вищевикладене, судом не встановлено достатніх підстав для визнання недійсним та скасування рішення Житомирської міської ради від 18.12.2019р. № 1735 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права на користування земельними ділянками суб'єктам земельних відносин", в частині затвердження ТОВ "Житом" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в оренду земельної ділянки площею 1,7249 га з кадастровим номером 1810136600:01:001:0022 за адресою: м.Житомир, вул.Коростишівська, 47, а тому позовні вимоги прокурора в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо визнання недійсним договору оренди землі від 28.02.2020р. №47, укладеного між Житомирською міською радою та ТОВ "Житом", суд вказує наступне.
Відповідно до положень частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Фактично прокурором в позовній заяві визначено одні й ті самі обставини та доводи для скасування рішення Житомирської міської ради від 18.12.2019р. № 173, а також визнання недійсним договору оренди землі.
Оскільки, судом під час розгляду справи і перевірки доводів прокурора не встановлено достатніх підстав для визнання недійсним та скасування рішення Житомирської міської ради від 18.12.2019р. №1735, відповідно відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди землі від 28.02.2020р. №47, укладеного на виконання даного рішення.
За таких обставин, вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди землі від 28.02.2020р. №47 задоволенню не підлягає.
Відносно вимоги про скасування державної реєстрації права оренди (запис про право №35898061), суд вказує, що дана вимога є похідною від вимог про скасування рішення Житомирської міської ради від 18.12.2019р. №1735 та визнання недійсним договору оренди землі, а тому також не підлягає задоволенню разом з основними вимогами.
Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності (запис про право власності №35326963) та державної реєстрації земельної ділянки площею 1,7249 га з кадастровим №1810136600:01:001:0022, суд зазначає слідуюче.
Відповідно до частини 1 та пункту 5 частини 3 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Разом з тим, прокурор в обґрунтування вимог про скасування державної реєстрації права власності (запис про право власності №35326963) та державної реєстрації земельної ділянки площею 1,7249 га з кадастровим №1810136600:01:001:0022 вказав лише, що у разі визнання судом незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради від 18.12.2019р. №1735, а також скасування державної реєстрації права оренди ТОВ «Житом», вказані вимоги також підлягають задоволенню.
Інших обставин щодо незаконності, на його думку, державної реєстрації земельної ділянки та права власності на неї прокурор не навів, як і не вказав норми права, які були порушені вказаними діями.
Окрім того, під час розгляду справи судом не підтверджено обставин, які б вказували на неправомірність дій відповідачів в процесі оформлення орендних правовідносин, на які посилався прокурор мотивуючи всі заявлені позовні вимоги.
Відносно посилань відповідачів на судове рішення у справі № 906/1388/20, суд зазначає, що даний спір виник між власниками частин майнового комплексу, що належав ВАТ "Укрхміль", відносно користування земельною ділянкою, на якій розташований комплекс і в процесі вирішення спору позивачем доводився факт порушення саме його приватних інтересів, у даній же справі №906/563/21 вирішується питання щодо порушення інтересів держави наданням в оренду спірної земельної ділянки, що свідчить про неподібність підстав позову та існуючих між учасниками спорів правовідносин.
За вказаних обставин, позовні вимоги прокурор про скасування державної реєстрації права власності (запис про право власності №35326963) та державної реєстрації земельної ділянки площею 1,7249 га з кадастровим №1810136600:01:001:0022 задоволенню не підлягають.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні в справі докази та заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку про відмову в позові в повному обсязі.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, судовий збір покладається на прокурора.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 29.12.22
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - Житомирська обласна прокуратура
3 - позивачу (рек.)
4 - відповідачу 1 (рек.)
5- відповідачу 2 (рек. з пов.)
6 - третій особі (11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, 3-й пров. Воровського, 18) (рек.)