ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21 грудня 2022 року Справа № 903/769/22
за позовом: Акціонерного товариства “Укртранснафта”, м.Київ
до відповідача: Приватної фірми “Ривеніс”, м.Луцьк
про розірвання договору та стягнення 2 337 534 грн. 20 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Секретар судового засідання Мачульська Л.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Шевцова Тамара Миколаївна, довіреність № 40 від 29.06.2022
від відповідача: Пащук Володимир Сергійович, ордер серія АС №1046672 від 10.10.2022
встановив: 04.10.2022 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Укртранснафта” до Приватної фірми “Ривеніс” про розірвання договору оренди перекачувальної станції на шасі вантажного автомобіля від 18.04.2022 №6 та стягнення 2 337 534 грн. 20 коп. авансової плати.
Ухвалою суду від 06.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.11.2022 о 10 год. 00 хв. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; позивачу - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.
Відповідач ухвалу суду отримав 10.10.2022 (а.с. 105).
Строк для подання відзиву - по 25.10.2022.
20.10.2022 на адресу суду надійшов відзив відповідача від 18.10.2022, згідно якого позовні вимоги заперечує, оскільки такий правовий режим, як складання в односторонньому порядку актів про постановлення спецтехніки на площадку та опломбування її, договором оренди не передбачений, а тому такі дії позивача не мають жодного правового значення, не припиняють відносини оренди та не звільняють від сплати орендних платежів. Про такі свої дії позивач відповідача не повідомляв, представників відповідача для складання актів не запрошував. Написання листа позивачем без передачі техніки не може вважатися реальним наміром припинити орендні відносини та не припиняє їх. Дострокове розірвання договору матиме наслідком упущену вигоду для відповідача, яку суд повинен врахувати при вирішенні питання розірвання договору. Позивачем не надано доказів на підтвердження так званої неефективності та збитковості його проекту, на який орендувалась спецтехніка. Строк оренди визначається не тим, як позивач використовує об'єкт оренди, а від часу повернення за актом приймання-передачі об'єкта оренди. Позивач відповідних дій по поверненню спецтехніки не вчинив.
Позивач відзив відповідача отримав 24.10.2022 (а.с. 129).
Строк для подання відповіді на відзив - по 27.10.2022.
02.11.2022 на електронну адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив, згідно якої позовні вимоги підтримує. Зазначає, що відповідач не заперечує факту не використання позивачем спірної спецтехніки, докази на спростування не подає. Враховуючи, що розмір орендної плати був визначений за рік оренди техніки, тому є доцільним для визначення розміру фактичного надання послуг оренди, та в подальшому розміру орендних платежів, заявлених до стягнення, визначити вартість оренди техніки за один день користування нею, що і було здійснено позивачем.
У судовому засіданні 02.11.2022 представник позивача заявила усне клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив та долучення її до матеріалів справи.
Враховуючи вищевикладене, ст. 119 ГПК України, клопотання позивача, рівність всіх учасників судового процесу, введення на всій території України воєнного стану, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 02.11.2022 поновив строк позивачу для подання відповіді на відзив та долучив її до матеріалів справи.
Оскільки відповідь на відзив на адресу відповідача надіслана позивачем лише 01.11.2022, строк для подання заперечень на відповідь на відзив не настав. З метою повного та всебічного розгляду справи, надання відповідачу можливості скористатись своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив, суд протокольною ухвалою від 02.11.2022 підготовче засідання відклав на 16.11.2022 о 12 год. 30 хв.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 14.11.2022 (а.с. 166-171) у позові просить відмовити, оскільки в договорі не зазначено, що його укладення спрямоване на задоволення потреб лише одного магістрального нафтопродуктопроводу “Самара-Західний напрямок” та постачання нафтопродуктів саме з Угорщини. Фіктивні акти опломбування спірного майна складені в односторонньому порядку, без виклику відповідача, не можуть підтвердити неможливість використання орендованого майна та не можуть підтвердити жодних обставин, що мають значення для справи. Сам по собі факт ведення переговорів з угорською стороною засвідчує відсутність першої умови для розірвання договору, оскільки раз переговори позивачем велися ще до укладення договору оренди, то позивач не міг не знати, що вони можуть закінчитись підписанням регламенту і поставкою нафтопродуктів нафтопроводом. Посилання позивача на зміну геополітичної ситуації є нічиміншим як спроба приховати власну участь у зміні обставин. Після укладення договору не змінилось співвідношення прав та обов'язків сторін, як передбачено ч. 2 ст. 652 ЦК України. Ризик зміни обставин позивач покладає на відповідача, оскільки позивач хоче відмовитись від своїх договірних зобов'язань та ще й покласти наслідки за це у вигляді стягнення грошових коштів в якості орендної плати на відповідача, навіть за той період, коли взята в оренду спецтехніка не була повернута. Твердження позивача, що трубопровідний транспорт в будь якому випадку вигідніший за залізничний не обґрунтоване та не підтверджене доказами. Термін фактичної оренди пов'язаний з моментом приймання-передачі об'єкта оренди, а не ефективністю його використання. Просить поновити строк для подання заперечень, оскільки відповідь на відзив отримана відповідачем лише 11.11.2022.
Суд протокольною ухвалою від 16.11.2022 долучив заперечення на відповідь на відзив до матеріалів справи, закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 15.12.2022 об 11 год. 00 хв.
Позивач та відповідач у клопотаннях від 15.12.2022 розгляд справи просять відкласти у зв'язку з відсутністю електроенергії в суді.
У зв'язку з відновлювальними роботами після пошкодження електромережі внаслідок ракетних обстрілів, приміщення суду 15.12.2022, зокрема об 11 год. 00 хв. було відключене від електроенергії, у зв'язку з чим судове засідання у даній справі не відбулось.
Ухвалою суду від 15.12.2022 розгляд справи відкладено на 21.12.2022 о 16 год. 00 хв.
У судовому засіданні представники сторін дали пояснення, доводи, висловили свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
23 лютого 2021 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду № 991/1285/21 накладено арешт на майно шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування об'єктами нерухомого майна, будівлями, спорудами, технологічними об'єктами та лінійними ділянками, які безпосередньо задіяні у забезпеченні виробничої діяльності технологічного комплексу розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» та передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Пунктом 4 зазначеної ухвали постановлено, що до моменту фактичної передачі майна, зазначеного у пункті 2 ухвали, в управління визначеним за результатами проведеного Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів конкурсу юридичній особі або фізичній особі-підприємцю, визначено порядок зберігання майна, зазначеного в пункті 2 резолютивної частини ухвали, шляхом передачі на відповідальне зберігання АТ «Укртранснафта» (а.с. 14-28).
30.06.2021 АТ «Укртранснафта» та АРМА укладено договір на управління активами (майном) (а.с. 29-32).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1082 від 05.07.2021 видано АТ «Укртранснафта» ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування нафтопродуктів магістральним трубопроводом на території Житомирської, Рівненської, Хмельницької, Тернопільської, Львівської за Закарпатської областей (а.с. 55).
Міністерство оборони України у вимозі від 22.03.2022 зобов'язало АТ «Укртранснафта» за участі уповноважених представників Енергетичної митниці Державної митної служби України здійснити організаційно-технічні заходи щодо витіснення з лінійної частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» нафтопродуктів у повному обсязі (а.с. 57-58).
Згідно позовної заяви необхідність укладення договору оренди обґрунтовувалась введенням на території України воєнного стану, утворення дефіциту пального на ринку та терміновою потребою забезпечити державу та Збройні сили України паливом. Враховуючи, що позивачу передано в управління частину магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», за допомогою якого забезпечується транспортування дизельного палива в Україну (відсутні альтернативні варіанти постачання нафтопроводом дизельного палива), Урядом України зобов'язано позивача в короткі строки забезпечити поставку дизельного палива на територію України для потреб економіки і Збройних Сил України. З метою забезпечення потреб економіки і Збройних Сил України у дизельному паливі позивачем велися перемовини щодо можливості поставок дизельного палива з території Угорщини, однак представники угорської сторони заявляли про відсутність необхідного ресурсу для поставок паливно-мастильних матеріалів на ринок України у зв'язку із кон'юнктурою внутрішнього ринку. У зв'язку з чим та враховуючи складну ситуацію у країні, нагальну необхідність у вирішенні питання щодо поставок дизельного палива, позивач розробив альтернативний варіант забезпечення потреб економіки та Збройних Сил України у дизельному паливі, а саме, варіант організації поставок дизельного палива в Україну залізничним транспортом з території країн Європейського Союзу.
18.04.2022 між ПФ «Ривеніс» (орендодавець) та управителем майна АТ «Укрнафта» (орендар) укладено договір оренди перекачувальної станції на шасі вантажного автомобіля №6 (а.с. 33-39).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з договору.
Між сторонами зобов'язання виникли з договору оренди перекачувальної станції на шасі вантажного автомобіля №6 від 18.04.2022.
Згідно умов договору орендодавець передає в строкове платне користування орендареві 3 одиниці спеціальної техніки, згідно з додатком 1 до цього договору (п. 1.1). Вартість об'єкта оренди визначається в національній валюті України гривні та становить 4 032 000 грн. 00 коп. (п. 1.4). Об'єкт оренди повинен використовуватися орендарем для перекачування світлих нафтопродуктів із залізничних цистерн до резервуарів та у зворотному напрямку, внутрішньо складського перекачування світлих нафтопродуктів, налив світлих нафтопродуктів у автоцистерни та резервуари, які встановлені на автомобільних транспортних засобах, перекачування світлих нафтопродуктів до початкових насосних станцій польових магістральних трубопроводів (п. 2.1). Орендар має право передати об'єкт оренди у суборенду згідно з його цільовим призначенням за попереднім письмовим погодженням із орендодавцем (п. 3.2.1). Орендна плата за користування об'єктом оренди становить 3 600 000 грн. 00 коп. на рік (п. 4.1). Орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця, який вказаний у розділі 13 даного договору, протягом 10 календарних днів після підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди на підставі рахунку (п. 4.2). У випадку дострокового розірвання договору орендодавець зобов'язується протягом 10 календарних днів з моменту його розірвання повернути кошти, сплачені орендарем в рахунок орендної плати згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору, за вирахуванням вартості фактично наданих послуг оренди (п. 4.3). Передання об'єкта оренди в користування та його повернення оформляється актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (у разі використання) (п. 5.2). Об'єкт оренди вважається переданим в оренду та поверненим із оренди з моменту підписання обома сторонами відповідного акту приймання-передачі (п. 5.3). Строк оренди - 1 календарний рік (365 днів) з моменту прийняття об'єкта оренди (п. 6.1). Строк оренди може бути змінений виключно за взаємною згодою сторін, крім випадків, передбачених договором (п. 6.3). У випадку припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях орендар має право достроково припинити дію (розірвати) цього договору в односторонньому порядку шляхом направлення орендодавцю письмового повідомлення про таке розірвання. Датою припинення дії (розірвання) цього договору в такому випадку вважатиметься 5-й робочий день з дати відправлення відповідного повідомлення орендодавцю або дата отримання орендодавцем відповідного повідомлення орендаря, якщо вона настане раніше вказаного терміну (п. 6.4). Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до завершення строку оренди, визначеного в п. 6.1 договору, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (9.1). Якщо інше прямо не передбачено даним договором або чинним законодавством України, зміни у даний договір можуть бути внесені тальки за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до даного договору (п. 9.4). Якщо інше прямо не передбачено даним договором або чинним законодавством України, даний договір достроково може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до даного договору (п. 9.6).
У додатку 1 до договору зазначено інформацію щодо об'єкта оренди (а.с. 40).
18.04.2022 сторонами підписано акти прийому-передачі транспортних засобів (а.с. 41-46).
На виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу орендну плату за користування об'єктами оренди в сумі 3 600 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 26.04.2022 (а.с. 47).
Згідно позовної заяви в результаті зміни геополітичної ситуації і кон'юнктури ринку в кінці травня 2022 року позивачем з компанією МОL (Угорщина) досягнуто домовленість щодо технічної можливості постачання в Україну дизельного палива трубопровідним транспортом шляхом реверсного використання МНПП «Самара-Західний напрямок». В результаті досягнутих домовленостей підписано «Інструкцію по використанню DN300 навтопродуктопровода Тисауйварош-Державна Границя України» від 02.06.2022 та Регламент взаємовідносин між позивачем та MOL Hungarian Oil Gas Public Limited Company при транспортуванні дизельного палива в напрямку ПСП «Тисауйварош» - Держкордону України (а.с. 59-90).
Позивач зазначає, що 30.06.2022 у зв'язку з відсутністю необхідності використання у виробничій діяльності автомобілів ПСГ-160, державний номерний знак НОМЕР_1 , ПСГ-160 зав. №245, державний номерний знак НОМЕР_2 , ПСГ-160 зав. №160, державний номерний знак НОМЕР_3 , вони були встановлені на площадку відстою техніки, опломбовані (двері кабіни, бак, бокові відсіки насосної установки) пломбами і здані під охорону (а.с. 52-54).
Позивач надіслав на адресу відповідача лист від 18.08.2022 №05-02/20/4500-22 з додатковою угодою №1 з пропозицією про розірвання договору оренди з 18.08.2022, де зазначає, що метою укладення договору була організація перевалки дизельного палива на кордоні України з Угорщиною за допомогою спеціальної техніки, яка є об'єктом оренди. На поточний момент в товаристві відсутні перспективи реалізації згаданого проекту перевалки дизельного палива та немає виробничої необхідності в оренді спірної техніки. Кошти, перераховані в якості авансової оплати за послуги оренди, за вирахуванням вартості фактично наданих послуг, просить повернути. Додаткова угода позивачем не підписана (а.с. 48-50).
Відповідач у листі від 23.08.2022 №271 не дає згоду на дострокове розірвання договору (а.с. 51).
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання такого зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
Подібна позиція щодо суті істотної зміни обставин викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17.
Стаття 652 ЦК містить приписи для ситуацій, коли сторона об'єктивно може виконати зобов'язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку. В цьому разі виникає потреба зміни умов зобов'язання (договору) до змінених суттєвим чином обставин.
Стаття 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Закон пов'язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.
Позивач як на підставу розірвання договору посилається на те, що він був укладений під впливом виключних обставин - термінової необхідності щодо забезпечення потреби держави України в цілому та ЗСУ у дизельному паливі. Товариство не могло спрогнозувати зміну геополітичної ситуації та те, що Угорщина підтвердить можливість поставок пального на територію України трубопровідним транспортом. На момент укладення договору оренди позивач не знав та не міг знати про можливу зміну обставин, а саме про наявність згоди угорської сторони на транспортування дизельного палива нафтопродутопроводом, що виключає необхідність оренди спеціальної техніки за договором. Позивач не міг усунути та не мав впливу на обставини, які змінилися та призвели до відсутності потреби у орендованій техніці, що призвело до необхідності розірвання договору.
Умовами договору оренди не передбачено його укладення саме та виключно з метою управління частиною магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок». Відсутнє посилання, що його укладення спрямоване на задоволення потреб лише якогось одного проекту та постачання нафтопродуктів саме з Угорщини.
Відсутність виробничої необхідності у використанні спецтехніки не є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Опломбування спірної техніки здійснено позивачем в односторонньому порядку, без залучення представників відповідача. З моменту передачі техніки в оренду позивач, як орендар, на власний розсуд її використовує з визначенням ефективності.
Крім того опломбовування спецтехніки договором не передбачено, а тому воно не звільняє позивача від сплати орендної плати.
За загальним правилом, передбаченим ст. 629 ЦК, договір є обов'язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 651 ЦК України не допускається одностороння зміна або розірвання договору, крім випадків, коли це передбачено законом або самим договором.
Укладаючи Договір сторони погодили його строки, розмір та порядок оплати, а також підстави для його припинення, зазначаючи, що його чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, дострокового розірвання за взаємною згодою сторін, припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих його місцевостях (п.п. 6.4, 9.1, 9.6 договору).
При цьому необхідно враховувати, Акціонерне товариство «Укртранснафта» та ПФ «Ривеніс» укладали договір оренди як суб'єкти господарської (підприємницької) діяльності.
Відповідно до ст. ст. 42, 44 ГК підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.
Якщо обидві сторони правочину є суб'єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб'єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.
Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19.
Передбачаючи в договорі обмежені підстави його припинення, сторони шляхом вільного волевиявлення приймали на себе ризик настання обставин, що унеможливлять виконання ним взятих на себе зобов'язань. Тому наслідки реалізації такого ризику мають бути покладені на сторін рівною мірою.
Судом враховано, що спірна техніка могла використовуватись позивачем не лише в діяльності трубопроводів, але в інших видах діяльності товариства, зокрема для виробництва продуктів нафтоперероблення, оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами та іншими видами діяльності.
АТ «Укртранснафта» мало можливість передати техніку в суборенду в порядку п.3.2.1 договору, звернутись до відповідача щодо зменшення або звільнення від орендної плати на підставі ст. 762 ЦК тощо.
Згідно пояснень представників у судовому засіданні сторони не вживали заходів для передачі техніки в суборенду або іншому орендарю.
Позивач стверджує, що в момент укладення договору виходив з того, що зміна обставин не настане та він не міг вплинути на їх зміну.
Суд не може погодитись з таким твердження позивача, оскільки сам позивач у позовній заяві вказує, що перемовини з угорською стороною щодо можливості поставки нафтопродуктів з території Угорщини велися до моменту укладення договору оренди з відповідачем.
Крім того, сам позивач вказує на те, що розірвання договору оренди обумовлене саме зміною геополітичної ситуації і конь'юктури ринку в кінці травня 2022 року.
Тобто, позивач визнає, що вів переговори з угорською компанією у період як до укладення спірного договору оренди, так і під час його дії.
У зв'язку з чим така умова розірвання договору, як «в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане» не може застосовуватись у даній справі.
Крім того позивач укладаючи спірний договір оренди мав можливість укласти його на термін, який є меншим одного року з правом його пролонгації, передбачити умови щодо розірвання договору з його ініціативи при зміні обставин.
Щодо умови, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, суд зазначає, що зміна таких обставин відбулася за безпосередньої участі самого позивача, зокрема ведення переговорів з угорською стороною, що не заперечується самим позивачем у позовній заяві та підтверджується підписанням інструкції та укладенням регламенту від 02.06.2022. Тобто позивач своїми діями вплинув на настання таких обставин.
Звертаючись до суду з позовом про розірвання договору, позивач обрав такий спосіб захисту, який порушує співвідношення майнових інтересів сторін як суб'єктів господарювання.
Посилання позивача, що враховуючи досягнення позивачем домовленостей з компанією MOL (Угорщина) виконання спірного договору призводить до значних фінансових витрат, які на разі є необґрунтованими, оскільки опломбована техніка не використовується та опломбована не приймається судом.
При цьому розірвання договору в односторонньому порядку матиме наслідком порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить заінтересовану сторону - відповідача того, на що він розраховував при укладенні договору, у зв'язку з чим посилання позивача на третю та четверту умови розірвання договору «виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона» не приймається судом.
Судом враховано, що дострокове розірвання договору оренди матиме наслідком упущену вигоду для відповідача, оскільки внаслідок укладення договору з позивачем він був позбавлений можливості використовувати спецтехніку у власних інтересах та здавати її в оренду іншим орендарям.
Позивачем не надано належних доказів збитковості та неефективності проекту, під який бралась в оренду спецтехніка, неможливості використання спірної техніки в перекачці нафтопродуктів з Угорщиною.
Твердження позивача, що вимога про розірвання договору оренди обумовлена військовим станом є недоведеним, оскільки постанова НКРЕКП від 05.07.2021 №1082, яка прийнята до запровадження на всій території України воєнного стану, є підтвердженням видачі ліцензії з транспортування нафтопродуктів магістральним трубопроводи на території Житомирської, Рівненської, Хмельницької, Тернопільської, Львівської та Закарпатської областей та не обмежується одним напрямком, прив'язка до нафтопроводу «Самара-Західний напрямок» відсутня.
Вимога МОУ від 22.03.2022 стосується витіснення з нафтопродуктпроводу «Самара-Західний напрямок», а не організацію поставок через нього.
Крім цього, судом взято до уваги, що долучена позивачем додаткова угода про розірвання договору оренди не містить обов'язкових реквізитів, зокрема дати підписання, дату розірвання, підпису повноважного представника та печатки позивача, порядку та строків приймання-передачі об'єкта оренди з оренди.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність умов, визначених ч. 2 ст.652 ЦК, дотримання яких необхідне для розірвання договору, у зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання договору оренди не підлягають задоволенню.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №912/3323/20 від 21.07.2021.
У зв'язку з відмовою у позові в частині розірвання договору оренди вимога позивача про стягнення 2 337 534 грн. 20 коп. також не підлягає задоволенню.
Крім того, п. 4.3 договору передбачено повернення оплачених в рахунок орендної плати коштів протягом 10 календарних днів з моменту його розірвання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).
ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У зв'язку з відмовою у позові правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Акціонерного товариства “Укртранснафта” до Приватної фірми “Ривеніс” про розірвання договору оренди перекачувальної станції на шасі вантажного автомобіля від 18.04.2022 №6 та стягнення 2 337 534 грн. 20 коп. авансової плати відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення
складений 29.12.2022
Суддя А. М. Кравчук