ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про закриття апеляційного провадження
22.12.2022 м.Дніпро Справа № 908/1324/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.,
секретар судового засідання Крицька Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи акціонерів приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" - товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Четвертий" товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у справі
за заявою акціонерного товариства "Чернігівобленерго", м.Чернігів
до боржника приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод", м.Запоріжжя
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у даній справі відкрито провадження у справі про банкрутство приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод", визнано грошові вимоги акціонерного товариства "Чернігівобленерго" до боржника приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод", в розмірі - 5 022 700,00 грн, з яких - 5 000 000,00 грн - четверта черга задоволення та 22 700,00 грн - з перша черга задоволення. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Визначено грошову винагороду розпоряднику майна. Зобов'язано учасників справи вчинити певні дії.
Не погодившись з ухвалою суду, уповноважена особа акціонерів приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" - товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Четвертий" товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод".
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.07.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2022 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, повідомлено скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом сплати судового збору в розмірі 34 050,00 грн, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали суду від 22.07.2022 скаржником надано докази усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою апеляційного господарського суду повновлено уповноваженій особі акціонерів приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" - товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Четвертий" товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2022; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 15.09.2022 на 10 годин 30 хвилин.
Розгляд справи призначений на 15.09.2022 не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Коваль Л.А. у відпусці.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 21.09.2022 призначено справу до розгляду на 13.10.2022 на 11 годин 30 хвилин.
Ухвалою апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено до 24.11.2022 на 11:00 годин.
У зв'язку із аварійними/екстренними відключеннями енергопостачання у м. Дніпрі в Центральному апеляційному господарському суді була відсутня електроенергія, що унеможливило проведення судового засідання 24.11.2022 та розгляд апеляційної скарги у даній справі не відбувся.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 29.11.2022 призначено справу до розгляду на 22.12.2022 на 09 годин 30 хвилин в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №415а) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку “EasyCon” (https://vkz.court.gov.ua/).
Учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників.
22.12.2022 представник АТ "Чернігівобленерго" в телефоному режимі повідомив, що не може вийти на зв'язок у судове засідання призначене до розгляду на 22.12.2022 на 09 годин 30 хвилин в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №415а) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку “EasyCon” (https://vkz.court.gov.ua/).
Частиною 5 ст.197 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
Частинами 11,12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги приписи статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.
22.12.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
З'ясовуючи процесуальний статус особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд враховує таке.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно зі статтею 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до його положень.
Проте із втратою чинності Законом про банкрутство відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України стосовно спеціального законодавчого акта з питань банкрутства внесено не було.
Отже, як вже зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові від 16.07.2020 №910/4475/19, при застосуванні судом норм Господарського процесуального кодексу України, які містять посилання на Закон про банкрутство, що втратив чинність, з урахуванням частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп, за відповідним посиланням з 21.10.2019 застосовуються саме норми Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ч.1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
При розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, у разі подання апеляційної скарги не учасником справи, який не був присутній під час апеляційного розгляду справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції перш за все має з'ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.
За приписами статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду учасниками справи є учасники третейського розгляду, а також особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов'язки.
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.5 ст.41 Господарського процесуального кодексу України).
Суб'єктний склад учасників господарського процесу за Господарським процесуальним кодексом України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за Кодексом України з процедур банкрутства. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Абзацом двадцять четвертим статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - це особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що норма статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства в частині порядку уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) має бланкетний характер, адже відсилає до спеціальних норм, що регламентують прийняття рішень органами управління підприємницьких товариств.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про акціонерні товариства" вищим органом товариства є Загальні збори.
За змістом статей 41, 42 Закону України "Про акціонерні товариства" рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, встановлених цим Законом. Статутом приватного товариства може встановлюватися більша кількість голосів акціонерів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного, крім визначених цим Законом виключень: Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50 відсотків голосуючих акцій.
Таке рішення оформлюється протоколом загальних зборів акціонерного товариства, підписаним головою та секретарем загальних зборів, підшитим та скріпленим підписом голови виконавчого органу товариства (у разі колегіального виконавчого органу) або одноособового виконавчого органу (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").
Відповідно до частини другої статті 49 зазначеного Закону повноваження загальних зборів товариства, передбачені статтею 33 цього Закону та внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноосібно. Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється ним письмово (у формі рішення). Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів акціонерного товариства.
Системний аналіз цих норм дає підстави для висновку, що стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства пов'язує уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника саме з рішенням його вищого органу управління, що має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття.
Таке рішення вищого органу управління боржника, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.
Рішення вищого органу управління боржника, яке, зокрема, може мати форму протоколу загальних зборів учасників товариства боржника, є єдиним можливим доказом підтвердження повноважень уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника. Тому суд, здійснюючи легітимацію відповідного учасника у справі про банкрутство, зобов'язаний надати оцінку відповідному рішенню вищого органу управління боржника щодо його належності (з'ясувати склад учасників та розмір їх часток на момент прийняття відповідного рішення, здійснити перевірку наявності необхідного кворуму під час прийняття відповідного рішення тощо).
Розглядаючи заяву такої особи про вступ у справу, господарський суд перевіряє повноваження представника (уповноваженої особи) засновників (учасників, акціонерів) боржника на участь у справі оформлені протоколом загальних зборів, не вирішуючи питання щодо дійсності/недійсності рішення органу управління товариством в цілому або у відповідній частині.
Скаржником не надано рішення загальних зборів приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод", оформленого відповідним протоколом, щодо уповноваження товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Четвертий" товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" представляти інтереси акціонерів приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" у справі про банкрутство цього товариства.
Отже, скаржник не є особою, якій у встановленому порядку вищий орган управління боржника надав повноваження на представництво його засновників (учасників, акціонерів).
Колегія суддів враховує, що набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку ст. 234 Господарського процесуального кодексу України з набранням законної сили якою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник не був залучений до участі у справі про банкрутство приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" як уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника шляхом постановлення ухвали про таке залучення в порядку статті 234 Господарського процесуального кодексу України. Тобто статус скаржника як учасника справи про банкрутство боржника на момент його звернення з позовом у цій справі не був легітимізований відповідною ухвалою суду.
Крім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що апеляційна скарга обґрунтована заявником посиланням на те, що заява АТ "Чернігівобленерго" про відкриття провадження у справі про банкрутство приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" не містить належних доказів, які б доводили факт неплатоспроможності останнього; господарський суд не приділив належної уваги поточному фінансовому становищу боржника, не дослідив та не надав належної правової оцінки поданим ініціюючим кредитором доказам.
Разом з цим наведені скаржником обставини були досліджені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна рада" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у даній справі, за наслідком якого ухвалено постанову від 09.11.2021, залишену без змін постановою Верховного Суду від 09.06.2022.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалось.
Встановивши наведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи акціонерів приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" - товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Четвертий" товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021.
Керуючись статтями 232, 234, 235, пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи акціонерів приватного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" - товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Четвертий" товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2021 у справі №908/1324/21.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Ухвала складена у повному обсязі 29.12.2022.
Головуючий суддя В.О. Кузнецов
Суддя Л.А.Коваль
Суддя А.Є.Чередко