ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/3462/22 пров. № А/857/15735/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , діючого на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2022р. в адміністративній справі за позовом представника ОСОБА_1 , діючого на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок пенсії та виплатити виниклу заборгованість (суддя суду І інстанції: Матуляк Я.П., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 20.10.2022р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-
ВСТАНОВИВ:
30.08.2022р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) представник Олійник Я.М., діючий на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дії відповідача Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України в Івано-Франківській обл. при нарахуванні пенсійного забезпечення позивачу як особі, яка отримала ядерну шкоду здоров'ю, відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, та ст.ст.13, 49, 51, 53, 55 та 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати пенсійний орган здійснити з 24.05.2019р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.ст.49, 53, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та провести виплату заборгованості, що виникла з червня 2019 року (а.с.1-4).
Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження (а.с.25-26).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022р. у задоволенні заявленого позову відмовлено за безпідставністю (а.с.74-78).
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив представник Олійник Я.М., діючий на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 , який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить у поданій апеляційній скарзі рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.64-65).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час розгляду справи суд не керувався спеціальним актом - Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також не керувався тим, що позивач має право на дві пенсії - державну пенсію за віком та додаткову пенсію за втрату здоров'я. Натомість позивач, обраховуючи пенсію за віком, помилково застосував постанови КМ України № 745 від 06.07.2011р. та № 1210 від 23.11.2011р. та не врахував приписи ст.46 Конституції України.
Водночас, відповідач доводив розмір пенсії за віком до рівня 1435 грн. за рахунок позбавлення позивача пенсії за втрату здоров'я.
Відповідачем ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, дотримався вимог процесуального закону, через що ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.85-86).
У свою чергу, представник позивача направив до апеляційного суду відповідь на відзив ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл., в якому навів свої доводи на спростування позиції пенсійного органу (а.с.90-92).
Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Приймаючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції висновувався тим, що дії відповідача під час нарахування та виплати пенсії позивачеві (основної та додаткової) відповідають вимогам ст.50, 51 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а розміри таких узгоджуються з положення постанови КМ України № 1210 від 23.11.2011р.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 07.06.2018р. (справа № 695/2321/17), від 26.06.2018р. (справа № 629/3333/17), від 25.10.2018р. (справа № 629/4376/16).
Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, у повній мірі відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з таких підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.5).
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. та отримує з 28.03.2014р. пенсію як ліквідатор ІІ категорії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Страховий стаж позивача склав 17 років 01 місяць 13 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,17083), заробітна плата врахована за період з 01.06.1983р. по 31.05.1988р. в нульовому значенні та з 01.07.2000р. по 28.02.2014р. - згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить - 0,10020.
При цьому, норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачали лише зменшення пенсійного віку особи, а розрахунок розміру пенсійної виплати визначено ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Обчислення заробітку проведено згідно з ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Позивачу ОСОБА_2 було рекомендовано надати довідку про заробітну плату за 60 місяців до 30.06.2000р., а також підтверджуючу довідку про періоди навчання в Калуському ПТУ № 7, оскільки цей стаж не врахований до підрахунку.
Починаючи з 01.03.2022р., на виконання постанови КМ України № 118 від 16.02.2022р. «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» позивачу проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 (5426,60 х 1,14= 6186,32).
Пунктом 6 цієї постанови встановлено, що особам, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 зазначеного Закону, не досягає 2300 гривень, надається щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій, та особам, які отримують пенсію, не працюють (не провадять діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та в яких щомісячний розмір пенсійних виплат не досягає 2100 гривень, надається щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій.
Розмір пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2022р. складає 2100 грн., а саме:
105 грн. 89 коп. - розмір пенсії за віком (ст.27) (619,87 грн. - середньомісячний заробіток (0,10020 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати х 6186,32 - середня заробітна плата) х 0,17083 - коефіцієнт стажу);
838 грн. 09 коп. - доплата до пенсії при неповному стажі (ч.3 ст.28);
170 грн. 82 коп. - додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори);
819 грн. 20 коп. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (1934 грн.);
166 грн. - доплата на індексації ЗП при неповному страховому стажі (а.с.37-41, 42-49).
На заяву позивача від 24.05.2022р. пенсійний орган листом № 2211-1991/Ф-02/8-0900/22 від 14.06.2022р. повідомив про те, що розмір пенсії ОСОБА_2 розраховано відповідно норм чинного законодавства та з урахуванням матеріалів, які містяться в його пенсійній справі (а.с.12, 13).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з розглядуваним позовом до суду.
Розглядувані правовідносини регулюються приписами Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 49 цього Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Розмір додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю визначався ст.50 вказаного Закону.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається після виникнення права на державну пенсію, особам, віднесеним до категорії 2, 3, 4, у розмірах, встановлених ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
19.06.2011р. набрав чинності Закон України № 3491-VI від 14.06.2011р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким встановлено, що норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вказаного Закону прийнято постанову КМ України № 745 від 06.07.2011р. «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено розміри виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Починаючи з 01.01.2012р. постанова КМ України № 745 від 06.07.2011р. припинила свою дію у зв'язку із прийняттям постанови КМ України № 1210 від 23.11.2011р. «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вказаною постановою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, з 01.11.2011р. пенсія особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягала виплаті відповідно до постанови КМ України № 745 від 06.07.2011р., а з 01.01.2012р. - згідно постанови КМ України № 1210 від 23.11.2011р.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені у Бюджетному кодексі /БК/ України.
Пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України був доповнений зазначеним пунктом згідно з Законом України № 79-VIII від 28.12.2014р. «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності з 01.01.2015р.
Згідно із новою редакцією ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, КМ України були надані повноваження щодо визначення порядку призначення додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначені положення Закону України № 79-VIII від 28.12.2014р. «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» неконституційними не визнавались, положення постанови КМ України № 1210 від 23.11.2011р. «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» також є чинними.
Відповідно до пп.2 п.13 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затв. постановою КМ України № 1210 від 23.11.2011р., щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зокрема, особам, що належать до категорії 2 - 170 грн. 82 коп.
Конституційний Суд України в рішенні від 26.12.2011р. № 20-рп/2011 наголосив на тому, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Згідно рішення № 3-рп/2012 від 25.01.2012р. Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, в аспекті конституційного подання положення ч.2 ст.96, п.п.2, 3, 6 ст.116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання КМ України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, право встановлювати законодавчі обмеження щодо виплати пенсії узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини /ЄСПЛ/, викладеною в рішенні від 03.06.2014р. у справі «Великода проти України» (заява № 43331/12), в якому Суд розглянувши скаргу, зокрема, за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Суд у цій справі констатував, що подальша дія судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати, було внесено зміни, відповідно, судове рішення не може бути гарантією проти законодавчих змін у майбутньому.
У іншому рішенні від 09.10.1979р. у справі «Ейрі проти Ірландії» ЄСПЛ вказав на те, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12.10.2004р. у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії»).
Таким чином, нормативно-правові акти, які видані КМ України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.
Починаючи з 01.03.2022р., на виконання постанови КМ України № 118 від 16.02.2022р. «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» позивачу проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 (5426,60 х 1,14= 6186,32).
Пунктом 6 цієї постанови встановлено, що особам, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 зазначеного Закону, не досягає 2300 гривень, надається щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій, та особам, які отримують пенсію, не працюють (не провадять діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та в яких щомісячний розмір пенсійних виплат не досягає 2100 гривень, надається щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій.
Розмір пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2022р. складає 2100 грн., а саме:
105 грн. 89 коп. - розмір пенсії за віком (ст.27) (619,87 грн. - середньомісячний заробіток (0,10020 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати х 6186,32 - середня заробітна плата) х 0,17083 - коефіцієнт стажу);
838 грн. 09 коп. - доплата до пенсії при неповному стажі (ч.3 ст.28);
170 грн. 82 коп. - додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори);
819 грн. 20 коп. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (1934 грн.);
166 грн. - доплата на індексації ЗП при неповному страховому стажі (а.с.37-41, 42-49).
Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач скористався правом на достроковий вихід на пенсію, через що по причині недостатнього стажу розмір його пенсії за віком обчислюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу.
Водночас, чинним законодавством в імперативному порядку встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком повинен відповідати розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вирішуючи спірне питання щодо невідповідності пенсії позивача (без урахування всіх інших виплат, які включаються до загального розміру пенсійної виплати позивачу) вказаним вимогам, колегія суддів виходить з такого.
Для визначення відповідності розміру пенсії позивача вимогам ст.46 Конституції України слід враховувати всі отримувані ним доходи з бюджету, тобто, загальну суму пенсійних (соціальних тощо) виплат, а не виокремлювати лише розмір пенсії за віком.
Оскільки позивач отримує, окрім пенсії за віком, додаткову пенсію учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії відповідно до постанови КМ України № 1210 від 23.11.2011р. «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»), а також доплату до прожиткового мінімуму, що у своїй сукупності призводить до отримання ним пенсії в розмірі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому правові підстави для спірного перерахунку пенсії є відсутніми.
Також матеріалами справи стверджується здійснення пенсійним органом регулярних перерахунків пенсії позивача з метою відповідності розміру його пенсії величині прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отже, оскільки розмір і порядок отримання виплат за ст.ст.51, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у спірний період визначається КМ України, тому відповідач правомірно здійснював нарахування і виплату позивачу її пенсії за ст.ст.51, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у порядку, встановленому КМ України.
З урахуванням викладеного, пенсії позивачу як особі, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за спірний період виплачуються відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, а правомірність виплати пенсій згідно постанови КМ України № 745 від 06.07.2011р. та № 1210 від 23.11.2011р. підтверджена рішеннями Конституційного Суду України.
Оцінюючи в сукупності наведені обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову, через що останній не підлягає до задоволення, із вищевказаних мотивів.
Оскільки сторонами не представлено доказів понесення судових витрат по справі, останні не зверталися до суду апеляційної інстанції із відповідними заявами, тому правові підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно ст.139 КАС України є відсутніми.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , діючого на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2022р. в адміністративній справі № 300/3462/22 залишити без задоволення, а вказані рішення суду - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного тексту судового рішення: 29.12.2022р.