ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/4200/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
28 грудня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 17.02.2022 просив:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.02.2021 №Ф-229477-51 на суму 37788,74 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Житомирській області здійснити коригування індивідуальної картки платника податків шляхом зменшення грошового зобов'язання з єдиного внеску, нарахованого відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 24.02.2021 №Ф-229477-51 на суму 37788,74 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 24.02.2021 №Ф-229477-51 на суму 37788,74 грн.
В решті вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у Житомирській області подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Позивач подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що судом першої інстанції правильно встановлено та досліджено усі обставини справи, в результаті чого прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24 лютого 2021 року Головне управління ДПС у Житомирській області на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів сформувало позивачу вимогу про сплату боргу №Ф-229477-51 з єдиного соціального внеску на загальну суму 37788,74 грн.
Не погодившись із вимогою про сплату боргу (недоїмки), стверджуючи, що єдиний соціальний внесок за нього сплачено, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів того, що протягом періодів, за які позивачу нараховано заборгованість зі сплати ЄСВ позивачем здійснювалась підприємницька діяльність з отриманням відповідного доходу. Відтак, суд дійшов висновку, що контролюючим органом помилково нараховано позивачу заборгованість за несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного внеску, у зв'язку з чим вимогу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 24.02.2021 №Ф-229477-51 з єдиного соціального внеску на загальну суму 37788,74 грн слід визнати протиправною та скасувати.
Водночас, на думку суду, вимога позивача зобов'язати ГУ ДПС у Житомирській області здійснити коригування індивідуальної картки платника податків шляхом зменшення грошового зобов'язання з єдиного внеску, нарахованого відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 24.02.2021 №Ф-229477-51 на суму 37788,74 грн не є належним захистом порушених прав позивача та не може бути задоволена судом у обраний позивачем спосіб.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області, в частині задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 4, 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення підприємницької діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом №2464-VI не врегульовано.
Відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Починаючи з 01.01.2017, якщо платником єдиного внеску - фізичною особою-підприємцем не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Фізичні особи-підприємці повинні перебувати на обліку в органах доходів і зборів як платники єдиного внеску. При цьому, починаючи з 01.01.2017, якщо така особа не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від підприємницької діяльності, вона зобов'язана визначити базу нарахування єдиного внеску. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162, поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (п.3 розділу І Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162).
Пунктом 16 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, встановлено, що фізичні особи-підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти (додаток 5).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 520/3939/19 (Пз/9901/10/19) (провадження № 11-1111заі19) сформувала висновок, що системний аналіз норм Закону № 2464-VI та Положення № 10-1 свідчить про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи-підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до Пенсійного фонду України щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом № 2464-VI як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Судом встановлено, що позивач, в період з лютого 2017 року по червень 2017 року був працюючою особою.
Водночас, зі змісту вимоги №Ф-229477-51 від 24.02.2021 з єдиного соціального внеску на загальну суму 37788,74 грн не можливо встановити період за який нараховано борг, що в свою чергу позбавляє можливості підтвердити чи спростувати факт сплати ЄСВ у певний період.
Таким чином, відсутність у сформованому податковим органом документі обов'язкових вихідних даних свідчить про наявність протиправного характеру винесеної вимоги, що позбавляє платника податків встановити відповідність нарахованого боргу.
Водночас, відповідачем не надано доказів того, що протягом періодів, за які позивачу нараховано заборгованість зі сплати ЄСВ позивачем здійснювалась підприємницька діяльність з отриманням відповідного доходу.
При цьому, перебування особи на обліку в органах податкової служби не змінює вищенаведених висновків, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що контролюючим органом помилково нараховано позивачу заборгованість за несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного внеску, у зв'язку з чим вимогу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 24.02.2021 №Ф-229477-51 з єдиного соціального внеску на загальну суму 37788,74 грн слід визнати протиправною та скасувати.
Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року, в оскаржуваній відповідачем частині відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.