Ухвала від 27.12.2022 по справі 560/5328/21

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 560/5328/21

27 грудня 2022 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Капустинський М.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства внутрішніх справ України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерство внутрішніх справ України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно матеріалів справи оскаржуване рішення прийнято Хмельницьким окружним адміністративним судом 26 жовтня 2021 року в порядку письмового провадження та надіслано повний текст рішення на офіційну електрону адресу Міністерства внутрішніх справ України 29 жовтня 2021 року, що підтверджується довідкою наявною в матеріалах справи (а.с. 30). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 29 листопада 2021 року. Проте вперше апеляційну скаргу подано до суду 09 вересня 2022 року засобами поштового зв'язку, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту 10 денний строк на усунення її недоліків, в силу невиконання вимог зазначеної ухвали суд 22.11.2022 року повернув апелянту подану апеляційну скаргу.

Вдруге апеляційну скаргу подано до суду 26.12.2022 року засобами поштового зв'язку.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач зазначив, що ні ухвали про відкриття, ні позовної заяви з додатками, ні рішення по справі № 560/5328/21 Хмельницький окружний адміністративний суд до МВС України не надсилав. Про існування спірного рішення відповідач дізнався з постанови державного виконавця від 29 липня 2022 року про відкриття виконавчого провадження № 69520445, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 560/5328/21, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на наступне.

Колегія суддів розглянувши дане клопотання вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання та зазначає таке.

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд, надаючи оцінку наведеним доводам скаржника, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною першою статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом.

Колегія суддів зазначає, що обставини, з якими апелянт пов'язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Як встановлено з матеріалів справи, рішення Хмельницьким окружним адміністративним судом прийнято 29 жовтня 2021 року, в порядку письмового провадження та 29 жовтня 2021 року надіслано на офіційну електрону адресу Міністерства внутрішніх справ України, що підтверджується довідкою наявною в матеріалах справи (а.с. 30), а тому посилання скаржника, що оскаржуване рішення сулом першої інстанції не направлялось відповідачу є необґрунтованим.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не обґрунтовано поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Строк, пропущений апелянтом є неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення.

Суд вважає, що наведені скаржником обставини щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними.

Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.

Крім того, невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб'єкта владних повноважень утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Отже, доводи апелянта не можуть бути визнані поважними причинами пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними причини пропуску Міністерством внутрішніх справ України строку оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року.

2. Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерство внутрішніх справ України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

3. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

4. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Капустинський М.М.

Попередній документ
108179177
Наступний документ
108179179
Інформація про рішення:
№ рішення: 108179178
№ справи: 560/5328/21
Дата рішення: 27.12.2022
Дата публікації: 02.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (24.07.2023)
Дата надходження: 05.05.2021
Предмет позову: про визнання відмову протиправною та зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
02.05.2023 00:00 Касаційний адміністративний суд