Справа № 344/2359/14-к
Провадження № 1-кп/344/30/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2022 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лолин Долинського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше судимого 13.06.2012 року Івано-Франківським міським судом за ч.2 ст.203-2, 263 ч.1 КК України до двох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади наділені адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими обов'язками та позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю строком на два роки шість місяців та зі сплатою штрафу в розмірі 850 грн., з конфіскацією грального обладнання, з застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком один рік шість місяців,
якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.203-2, ч.4 ст.296, ч.1 ст.389 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою; заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, повторно; а також ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права займатись певною діяльністю.
Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин. Так, обвинувачений ОСОБА_6 , будучи засудженим 13.06.2012 року Івано-Франківським міським судом Івано - Франківської області до основного покарання у виді 2 роки і 2 місяці позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, наділені адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими обов'язками в сфері господарської діяльності та позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю строком на 2 роки 6 місяців, перебуваючи на обліку в Івано-Франківському МП КВІ, всупереч прямої заборони суду, в 01.05.2012 року, 01.06.2012 року та 01.06.2013 року уклав договір оренди нежилого приміщення по вул. Симоненка, 3а, м.Івано-Франківськ з ОСОБА_7 , а 01.03.2013 року уклав договір оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 з гр. ОСОБА_8 . Тобто, ОСОБА_6 , діючи свідомо, впродовж 2012-2013 років умисно ухилявся від відбуття покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, не припиняючи займатися підприємницькою діяльністю, через найманих працівників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з метою отримання прибутку, здійснював торгівлю продовольчими товарами.
Крім цього, в 2014 році обвинувачений ОСОБА_6 , будучи обвинуваченим у кримінальному провадженню по справі, яка розглядалась в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області, уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_11 , який у подальшому здійснював захист ОСОБА_6 у зазначеній справі.
Знаючи про те, що ОСОБА_11 у своїй діяльності використовує автомобіль марки «Мерседес-140», реєстраційний № НОМЕР_2 , на початку жовтня 2017 року, перебуваючи в приміщенні Івано-Франківського міського суду по вул. Грюнвальська в м. Івано-Франківську, під час перерви між судовими засіданнями у ОСОБА_6 виник умисел на заволодіння грошами коштами ОСОБА_11 , у зв'язку з чим, з метою увійти в довіру та налагодити ділові стосунки, запропонував ОСОБА_11 придбати в нього талони на дизельне паливо автозаправки (надалі АЗС) «ОККО» по цінах значно дешевших ніж на місцевих автозаправках, зокрема по 21 гривень за 1 літр пального у той час коли ціна на цей вид пального на АЗС «ОККО» становила 25 гривень 49 копійок за 1 літр. Останній будучи переконаним у вигідності пропозиції ОСОБА_6 , погодився на неї та передав йому як аванс грошові кошти в сумі 10 500 грн., після чого ОСОБА_6 передав талони на дизельне паливо в кількості 50 талонів по 10 літрів кожен. Через декілька днів ОСОБА_11 аналогічним чином придбав у ОСОБА_6 дизельне паливо в кількості 50 талонів по 10 л кожен за грошові кошти в сумі 10 500 грн. У подальшому ОСОБА_6 з метою незаконного заволодіння чужими коштами, знаючи про те, що між ним та ОСОБА_11 склалися довірливі взаємовідносини, вирішив обманути його та таким чином заволодіти його коштами.
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, 16.10.2017 року переконав ОСОБА_11 у можливості придбання для останнього значно більшу кількість талонів на дизельне паливо АЗС «ОККО» в кількості 2000 л за сумою, що було значно дешевше від роздрібних цін на АЗС, зокрема по 21 гривень за літр, у той час коли ціна на цей вид пального на АЗС «ОККО» становила 25 гривень 49 копійок за 1 літр. Будучи впевненим у вигідності даної пропозиції та добропорядності намірів ОСОБА_6 , оскільки останній вже здійснював такі правочини з потерпілим, перебуваючи близько 14.00 год. в приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться по вул. Бельведерська, 14 в м. Івано-Франківську, ОСОБА_11 будучи введений в оману ОСОБА_6 , передав останньому грошові кошти в сумі 42 000 грн. за придбання талонів на дизельне паливо АЗС «ОККО» в кількості 2000 л. Про отримання грошових коштів ОСОБА_6 написав розписку, у якій вказав, що до 01.11.2017 року передасть ОСОБА_11 придбані талони на дизельне паливо АЗС «ОККО» в кількості 2000 л, однак у вказаний час та в подальшому талони на пальне не передав та не мав наміру передавати.
Крім того, діючи повторно, з метою незаконного заволодіння чужими коштами, ОСОБА_6 увійшовши в довіру до адвоката ОСОБА_11 , який 16.10.2017 року порекомендував знайомому ОСОБА_12 придбати талони на дизельне пальне АЗС «ОККО» у ОСОБА_6 , оскільки у нього ціна на талони АЗС «ОККО» була значно дешевшою, ніж на АЗС, ОСОБА_6 вирішив обманути останнього та таким чином заволодіти його грошовими коштами.
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 з метою незаконного заволодіння чужими коштами, шляхом обману, знаючи про те, що ОСОБА_12 є приватним підприємцем та у своїй діяльності використовує транспортні засоби, в ході телефонної розмови повідомив про те, що офіційно працевлаштований та займається придбанням талонів на пальне, переконав придбати в нього талони на дизельне паливо АЗС «ОККО» в кількості 2000 л за сумою, що було значно дешевше від роздрібних цін на АЗС. Будучи впевненим в добропорядності намірів ОСОБА_6 та вигідності пропозиції, перебуваючи на території стадіону «Рух», що знаходиться по вул. В'ячеслава Чорновола, 128, в м. Івано-Франківську, ОСОБА_12 , будучи введений в оману ОСОБА_6 , передав останньому грошові кошти в сумі 42 000 грн. за придбання талонів на дизельне паливо АЗС «ОККО» в кількості 2000 літрів. Про отримання грошових коштів ОСОБА_6 написав розписку, у якій вказав, що до 01.11.2017 року передасть ОСОБА_11 придбані талони на дизельне паливо АЗС «ОККО» в кількості 2000 л., однак у вказаний час та в подальшому талони на пальне не передав не мав наміру передавати.
В кінці судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.389 КК України у зв'язку з закінченням строків давності. Правові наслідки закриття провадження з таких підстав обвинуваченому судом роз'яснено та зрозуміло.
Прокурор зазначив, що заявлене обвинувачуваним клопотання підлягає до задоволення, а тому також просив суд звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності в частині обвинувачення за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.389 КК України.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що ОСОБА_6 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.389 КК України, на підставі ст.49 КК України, виходячи з наступного.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.389 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за які передбачено максимальне покарання у виді обмеження і позбавлення волі на строк до трьох років та обмеження волі на строк до двох років відповідно.
Згідно матеріалів провадження кримінальне правопорушення, передбачені ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.389 КК України вчинено в 2013 році та в жовтні 2017 року, тобто більше п'яти років тому.
Відповідно до вимог п.п.2,3 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
Таким чином, у зв'язку з тим, що з дня вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.389 КК України, які відносяться до категорії кримінальних проступків та нетяжких злочинів, пройшло більше трьох та п'яти років, обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України, а тому клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає до задоволення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Даних, які б перешкоджали застосування до ОСОБА_6 вимог ч.1 ст.49 КК України, судом не встановлено.
Заявлені цивільні позови потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_11 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням слід залишити без розгляду.
На підставі наведеного, ст.49 КК України, керуючись ст.ст.284, 286, 370, 372 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.389 КК України на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.389 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України - закрити.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_11 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Суддя ОСОБА_13