Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року № 520/26920/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) до Чкаловського виробничого управління житлово-комунального господарства (вул. Свободи, буд. 1, смт. Чкаловське, Чугуївський район, Харківська область, 63544, код ЄДРПОУ 31293214) про стягнення суми податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, позивач) звернулося з позовом до Чкаловського виробничого управління житлово -комунального господарства про стягнення податкового боргу в розмірі 26 875,22 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. В порушення зазначених норм за Чкаловського виробничого управління житлово-комунального господарства обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 57 591,00 гривень. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. З наведених підстав позивач ГУ ДПС у Харківській області просить стягнути з банківських рахунків Чкаловського виробничого управління житлово-комунального господарства в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 57 591,00 гривень.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.
Відповідач не надав відзив на позов.
Згідно ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що Чкаловського виробничого управління житлово-комунального господарства зареєстроване як юридична особа 15.02.2001 взято на облік як платник податків в ГУ ДПС у Харківській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На теперішній час за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 57 591,00 грн, що підтверджується довідкою контролюючого органу про наявність боргу по платежах до бюджету Чкаловського виробничого управління житлово-комунального господарства, розрахунками сум податкового боргу. Податкові вимоги були сформовані від 25.01.2010 за № 1/26 та від 01.03.2010 за № 2/49, які були вручені відповідачу 28.01.2010 та 01.03.2010. З моменту вручення зазначені податкові вимоги не були скасовані, не оскаржувались, у зв'язку з чим на теперішній час є дійсними. Станом на дату звернення до суду по Чкаловського виробничого управління житлово-комунального господарства обліковувається податковий борг, який підлягає стягненню у сумі 57 591,00 гривень.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Отже, визначені відповідачем у податковій декларації суми зобов'язання є узгодженими.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Сума узгодженого грошового зобов'язання, згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.
Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податкові вимоги на які посилається позивач як на доказ, сформовані 25.01.2010 за №1/26 та отримані відповідачем 28.01.2010, друга сформована 01.03.2010 за № 2/49, яка була вручена відповідачу 01.03.2010, не мають жодного відношення до податкового боргу 57 591,00 гривень.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Судом достовірно встановлено, що ГУ ДПС не дотримано вимог законодавства, оскільки суду не надано доказів, що було сформовано податкова вимога та надіслані відповідачу на податковий борг 57 591,00 грн, який виник з податкової декларації з податку на додану вартість від 19.07.2019 № 9157947249 за терміном сплати 30.07.2019 на суму 343 755,00 грн; уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01.07.2019 № 9214659814 на суму 12 390,00 грн; уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19.09.2019 на суму 9 850,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість від 21.10.2019 № 9244849938 за терміном сплати 30.10.2019 на суму 296,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість від 20.08.2020 № 92065006, за терміном сплати 31.08.2020 на суму 17 587,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість від 18.09.2020 № 92369000391 за терміном сплати 30.09.2020 на суму 113,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість від 20.10.2020 № 9271368535 за терміном сплати 30.10.2020 на суму 2 885,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість від 16.02.2020 № 9027275600 за терміном сплати 02.03.2021 на суму 9 571,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість від 20.10.2020 № 9311035824 за терміном сплати 01.11.2021 на суму 3 895,00 гривень. Та в позові зазначено, що борг платника податків існував не припиняючись, що підтверджено копіями інтегрованих карток за 2020-2021 роки.
Податкові вимоги які були сформовані від 25.01.2010 за №1/26 та від 01.03.2010 за № 2/49 та були вручені відповідачу 28.01.2010 та 01.03.2010, взагалі не мають відношення до існуючого боргу.
Суду не надано доказів на вручення податкового повідомлення-рішення на суму боргу 57591,00 грн, а також відомості про неможливість вручення. В останньому випадку до відправника повертається конверт з відправленням та на поштовому повідомленні вказується причина не вручення.
У той же час, матеріали справи взагалі не містять поштового повідомлення про вручення або не вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (підпункт 42.5 статті 42 ПК України).
Норми аналогічного змісту містить і Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року №610 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 року за №902/30770, далі - Порядок №610). Дія цього Порядку поширюється на платників податків, у яких виник податковий борг.
Так відповідно до приписів пункту 7 розділу ІV вказаного Порядку податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
При цьому як зазначено у пункті 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила), оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю. Пунктом 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Згідно з пунктом 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Із системного аналізу зазначених норм, слідує, що Правилами визначено окремі категорії поштових відправлень: рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю; з описом вкладення можуть бути лише листи з оголошеною цінністю; до інших видів листів опис вкладення не передбачений.
Повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу -повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача (пункт 2 Правил). Відповідно до пункту 62 Правил у разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Суд враховує, що ПК України, як і Порядок №610 чітко визначив категорію поштового відправлення (рекомендований лист), якою контролюючий орган має підтвердити надіслання платнику податків податкової вимоги.
Відповідно до вимог п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПКУ органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ.
Суд вважає, що у зв'язку з вищезазначеними порушеннями, відсутні підстави для задоволення заяви ГУ ДПС про стягнення податкового боргу.
Суд вважає, що працівниками ГУ ДПС при поданні заяви до суду про стягнення податкового боргу, клопотань, та у суді, стверджуючи про узгодженість податкового зобов'язання не дотримано вимог ст.19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В позові ГУ ДПС зазначили, що грошове зобов'язання визначене в податковій вимоги є узгодженим з моменту вручення відповідачу 28.01.2010року та 01.03.2010року.Крім того, необхідною умовою для звернення до суду про стягнення податкового боргу є надіслання платнику податків податкової вимоги на податковий борг.
Питання своєчасності відправлення податкової вимоги та її відправлення є суттєвим з огляду на дотримання заявником та судом розгляду заяви про стягнення боргу саме в порядку ст.283 КАС України, оскільки підставою для звернення до суду заявник визначив 30 день після направлення податкової вимоги.
Після виникнення податкового боргу у платника податків, у посадових осіб ГУ ДПС виникає обов'язок виконання податкового контролю щодо своєчасності сплати податків і зборів, відповідно направлення податкової вимоги та стягнення податкового боргу.
Своєчасність - це принцип діяльності органів і посадових осіб державної служби від сумлінного дотримання якого залежить сенс існування самої відповідної служби. При твердженні при цьому працівників ГУ ДПС про можливість направлення податкової вимоги до 1095 днів втрачає сенс податковий контроль щодо своєчасності сплати податків і зборів. Особливо при обставинах коли сам орган відносить справу до категорії пріоритетних (термінових).
Пунктом 1 розділу ІІІ вказаного Порядку визначено, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до п.41.2 ст. 41 Кодексу.
Відповідно до пунктів 3,5 розділу IV після формування податкової вимоги та внесення даних до відповідного реєстру податкова вимога в той самий день реєструється в податковому органі та направляється (вручається) платнику податків.
Сформована в ІТС податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків у паперовій та/або електронній формі.
Податкова вимога, що надсилається (вручається) у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику податків, другий долучається до справи платника податків.
Таким чином, вказаний Порядок чітко встановлює необхідність направлення вимоги у день її формування.
ГУ ДПС не надано до суду належних та допустимих доказів, що вказана вимога була направлена на адресу платника податків одразу після її формування відповідно до Порядку № 610, тобто відсутні належні докази щодо підстав розгляду спірних правовідносин у порядку ст. 283 КАС України щодо розгляду термінових справ.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Заявником як суб'єктом владних повноважень не дотримано вказаних принципів.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», «Беєлер проти Італії»).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 241-246, 283 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) до Чкаловського виробничого управління житлово-комунального господарства (вул. Свободи, буд. 1, смт. Чкаловське, Чугуївський район, Харківська область, 63544, код ЄДРПОУ 31293214) про стягнення суми податкового боргу - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.