Справа № 202/11068/22
Провадження № 2-о/202/225/2022
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
УХВАЛА
29 грудня 2022 року суддя Індустріального районного суду м Дніпропетровська Слюсар Л.П. ознайомившись з заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ВСТАНОВИВ:
26.12.2022 року, документ сформований в системі «Електронний суд» заявник звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з заявою, заінтересована ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила суд: встановити факт того, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, Донецької області, проживала однією сім'єю з грудня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 грудня 2022 року, головуючим суддею у розгляді вказаної заяви визначено суддю Слюсар Л.П.
Дослідивши заяву та матеріали, суд вважає, що у відкритті окремого провадження необхідно відмовити, з огляду на наступне.
Розпорядженням Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як роз'яснено в пункті 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Приписами ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви (заяви у справах окремого провадження) без руху, повернення заяви чи відмови у відкритті провадження.
Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою, в якій просить суд встановити факт того, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, Донецької області, проживала однією сім'єю з грудня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлення факту необхідно для отримання спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємця четвертої черги.
В поданій заяві заявником зазначено місце її реєстрації: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта заявниці.
Як вбачається із долучених до позовної заяви доказів по справі ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Заінтересованою особою заявником визначено, як вона зазначає двоюрідну племінницю померлого, яка не претендує на спадщину, та є спадкоємцем п'ятої черги за законом.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.08.2019 року у справі №521/16365/15.
Із змісту поданої заяви вбачається наявність спору про право, оскільки представник заявника просить встановити факт постійного проживання однією сім'єю заявника з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті якого відкрилась спадщина. З метою реалізації свого права на спадщину заявник звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на що отримала відмову у вчинені нотаріальної дії, оскільки термін на прийняття спадщини сплив та відсутні докази постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
З огляду на викладене, із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту вбачається спір про право, оскільки вимога про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю, не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини пов'язана з доведенням факту прийняття спадщини, на яку також можуть мати права інші спадкоємці, а також орган місцевого самоврядування, оскільки заявником зазначено, що нею пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Враховуючи наведене, суддя доходить висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
На підставі викладеного, ст.ст.186,315, 258-261,353 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити заявнику, що він має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, про які він вказав у заяві, шляхом подання позовної заяви у порядку позовного провадження на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Л.П. Слюсар