ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі
29 грудня 2022 року Справа № 360/1944/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, пл. Володимирська, буд. 2) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
14 листопада 2022 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області ті (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 15 грудня 2022 року, просить:
1) визнати бездіяльність начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області Юрченка А.Ф протиправною, яка полягає в невиконанні посадових обов'язків, а саме для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, не виданні розпорядження яким оголошується простій або їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду;
2) зобов'язати Рубіжанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області здійснити розрахунок з невиплаченої заробітної плати, нарахувати та виплатити заробітну плату при звільненні за період з 01.04.2022 на час звільнення, тобто 29.08.2022.
В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що відповідно до рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 14.03.2022 № 36/7, позивача було обрано на посаду секретаря Рубіжанської міської ради Луганської області восьмого скликання. Таким чином, з 14.03.2022 позивач фактично займав посаду та виконував обов'язки секретаря Рубіжанської міської ради Луганської області.
Відповідно до Указу Президента України № 192/2022 замість Рубіжанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області було утворено Рубіжанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, начальником якої було призначено ОСОБА_2 .
На думку позивача, начальник Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області ОСОБА_2 будучи призначеним на посаду керівника повинен був затвердити структуру та штатний розпис міської військової адміністрації, а для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, повинен був видати розпорядження, яким оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду (пункт 1 частини другої статті 10 Закону України), чого керівником військової адміністрації ОСОБА_2 також і до цього часу зроблено не було, в чому й полягає бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які спричинили наступні наслідки, що працівники Рубіжанської міської ради залишилися без роботи, та матеріальної підтримки.
Позивач зазначає, що 23.06.2022 від начальника відділу кадрової роботи Рубіжанської міської ради Калганової С.М. на його номер мобільного телефону надійшло повідомлення, яким позивача повідомлено, що його повноваження припиненні 01.04.2022.
Позивач вважає, що у разі прийняття рішення про припинення повноважень посадових осіб органу місцевого самоврядування, які працюють у цьому органі, а саме в Рубіжанській міській раді, начальник призначеної Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області повинен видати наказ, розпорядження, інший документ, яким припинити повноваження посадових осіб органу місцевого самоврядування. Чого ним зроблено не було.
Позивач зазначає, що оскільки від начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області Юрченко А.Ф. рішення щодо його звільнення не надійшло, позивач був вимушений 29.08.2022 звертатися до Центру зайнятості Голосіївської районної філії Київського міського центру зайнятості, про що був листом проінформований листом від Голосіївської районної філії Київського центру зайнятості про моє звернення про припинення трудових відносин з Рубіжанською міською радою Луганської області. Позивач вказує, що до цього часу не отримав від Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, яка є правонаступником Рубіжанської міської ради Луганської області а ні розпорядження про звільнення, а ні здійснено розрахунок.
Ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 21 листопада 2022 року у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено; адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху
Ухвалою від 30 листопада 2022 року продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 12 грудня 2022 року продовжено процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 23 грудня 2022 року продовжено процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви.
26 грудня 2022 року від позивача до суду надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали суду від 23 грудня 2022 року.
Позивачем 26 грудня 2022 року вимоги ухвали суду від 23.12.2022 виконано, недоліки позовної заяви усунуто у строк, встановлений судом. Позовну заява приведено у відповідність з вимогами статей 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не вбачає, у зв'язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.
Оглядом позовної заяви встановлено, що позивачем заявлене клопотання про розгляд справи в спрощеному провадженні.
Щодо клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини першої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до частини другої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За частиною третьою статті 257 КАС при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, згідно з частиною четвертою статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі самі положення містить також частини четверта статті 12 КАС, яку, окрім того, доповнено також пунктами 5 і 6 згідно із законами України від 13 березня 2018 року № 2325-VIII і від 13 травня 2020 року № 590-IX відповідно (<…> 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266 1 цього Кодексу).
Відповідно до частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; <…> 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; ; <…>.
З цими положеннями корелюються (частково) норми частини першої статті 263 КАС, яка визначає особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності (<…> щодо: 1) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію).
Згідно з частиною п'ятою статті 12 КАС умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Аналізуючи наведені положення процесуального закону суд дійшов таких висновків:
у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС);
якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС);
за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження;
скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд з підстави, встановленої пунктом 2 частини другої статті 353 КАС, стосується тих випадків, коли суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, щодо якої процесуальний закон містить імперативні вимоги про розгляд за правилами загального позовного провадження.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що ця справа не належить до справ незначної складності у значенні частини шостої статті 12 КАС. Проте, віднесення її до цієї «категорії» не дає достатніх підстав вважати, що її розгляд мав відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження.
Водночас, тільки те, що ця справа не є справою незначної складності ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження, як вважає відповідач, немає. Скоріш навпаки, адже за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, оцінивши «значення справи для сторін» і «значний суспільний інтерес», з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за можливе здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:
- відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити строк для подання на офіційну електрону адресу суду або за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Зобов'язати Рубіжанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази:
- накази про прийняття, переведення та звільнення позивача з посади;
- довідку про розмір заробітної плати позивача з визначенням всіх складових;
- докази проведення розрахунку з позивачем в наслідок його звільнення;
- належні докази на підтвердження позивача про його звільнення;
-а також будь-які інші документи, які були прийняті до уваги при розгляді заяви позивача про призначення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази:
- копію пенсійної справи позивача (в межах предмету спору);
- звернення позивача про призначення пенсії зі всіма доданими документами;
- рішення, прийняте за наслідком розгляду заяви позивача про призначення пенсії;
- детальний розрахунок стажу позивача з нормативним обґрунтуванням та детальним визначенням всіх підприємств, періоди роботи які увійшли до зазначеного періоду;
- письмові пояснення з нормативним обґрунтуванням щодо не зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу;
-а також будь-які інші документи, які були прийняті до уваги при розгляді заяви позивача про призначення пенсії.
Справа розглядатиметься суддею Захаровою О.В. одноособово.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 КАС України.
Відповідачам разом з ухвалою про відкриття провадження у справі надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) - «Електронний суд» для отримання процесуальних документів в електронному вигляді та інформації по даній справі на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
СуддяО.В. Захарова