ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
29 грудня 2022 року Справа № 360/200/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., під час розгляду адміністративної справи за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» (далі - позивач, ТДВ «Лисичанський желатиновий завод») до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека), з такими вимогами:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 23.12.2021 № 222920, яка була винесена уповноваженими особами відповідача - Державної служби з безпеки на транспорті, про притягнення позивача - ТДВ «Лисичанський желатиновий завод», до адміністративно-господарської відповідальності.
Ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, відзивами відповідачів та доданими сторонами доказами, суд встановив, що наявних в матеріалах справи доказів не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно з пунктами 25, 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Крім того, суд неоднарозово ухвалами від 11 травня 2022 року, від 24 червня 2022 року, від 28 жовтня 2022 року пропонував Державній службі України з безпеки на транспорті надати відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та витребовував у відповідача додаткові докази.
Ухвали суду від 11 травня 2022 року, від 24 червня 2022 року, від 28 жовтня 2022 року Державною службою з безпеки на транспорті отримані через підсистему «Електронний суд», про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
Однак станом на 28 грудня 2022 року відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не подано до суду відзив та витребувані документи, причини не виконання ухвали суду не повідомлено.
Розглянувши питання про витребування доказів, суд дійшов такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів (частина друга статті 18 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 18 КАС України).
Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частинами першою, другою та третьою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 94 КАС України).
Згідно з частиною п'ятою статті 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Зважаючи, що наявних матеріалів недостатньо для з'ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати від Державної служби України з безпеки на транспорті додаткові докази.
Керуючись статтями 9, 18, 77, 78, 80, 94, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Зобов'язати відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті, подати на офіційну електрону адресу суду або за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, у строк протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї ухвали такі докази:
- належні докази повідомлення Товариства з додатковою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» про розгляд справи про порушення, за наслідком якої винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.12.2021 № 222920;
- графік проведення рейдових перевірок;
- направлення на перевірку;
- акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.11.2021 № 302802;
- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.12.2021 № 222920;
- докази повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Повторно запропонувати Державній службі України з безпеки на транспорті надати за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Попередити відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті, про те, що згідно з частиною другою статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема:
- повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків (пункт 1);
- неодноразового зловживання процесуальними правами (пункт 2);
- повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення (пункт 3);
- невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів (пункт 4).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Захарова