КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року Київ № 320/5775/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Бориспільській відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київріанта» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Держпродспоживслужби в Київській області (далі - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Київській області), в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову № 5 від 24.01.2022 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова винесена відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства у сфері захисту прав споживачів, а викладені у ній висновки не відповідають фактичним обставинам справи, отже така постанова підлягає скасуванню в силу своєї протиправності. При цьому, представник позивача зазначив, що позивач не допускав порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів.
Ухвалою суду від 11.07.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Також вказаною ухвалою до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача залучено Бориспільській відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - третя особа, ДВС).
Представник відповідача подав до суду письмовий відзив на позов, в якому наголосив, що оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством у сфері захисту прав споживачів, внаслідок виявлення, під час позапланової перевірки, порушень позивачем вимог частин першої, третьої, п'ятої, шостої статті 8, частини четвертої статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», отже така постанова відповідає критеріям правомірності та скасуванню не підлягає.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій наголосив, що наведені відповідачем доводи підлягають відхиленню, оскільки позивач не порушував вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», так як споживач гр. ОСОБА_1 у своїх електронних зверненнях не пред'являла до нього передбачених вказаним законом вимог. Окрім того, представник позивача вважає, що зазначення в акті перевірки відомостей про дату, час та місце розгляду справи про накладення стягнень не може вважатися неналежним повідомленням у розумінні абзацу 2 пункту 4 Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2002 № 1177.
Від третьої особи письмових пояснень по суті спору до суду не надійшло.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Держпродспоживслужба листом від 14.12.2021 № 15.5-10/13419 повідомила Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області про погодження проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині захисту прав споживачів на підставі звернення фізичної особи про порушення її законних прав суб'єктом господарювання ТОВ «Київріанта» за адресою: АДРЕСА_1 .
Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 30.12.2021 № 4994-ОД «Про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю)», на підставі звернення гр. ОСОБА_1 та погодження Держпродспоживслужби від 14.12.2021 № 15.5-10/13419, було призначено здійснення позапланової перевірка Товариства у період з 04.01.2022 по 14.01.2022 на предмет дотримання законодавства про захист прав споживачів. На підставі наказу відповідачем було виписано направлення на перевірку від 30.12.2021 № 4087.
Відповідно до вимоги від 04.01.2022 «Про надання інформації», у зв'язку з проведенням позапланового заходу державного нагляду (контролю) стосовно питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 , Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області вимагало у позивача надати до 10 год. 00 хв. 12.01.2022 наступні документи: копію виписки або витягу з ЄДРПОУ, а також документи, що засвідчують посадову особу (копія паспорту тощо); копії наказів щодо призначення керівника ТОВ «Київріанта» або виконуючого обов'язків; копію розрахункового документу, який був виданий гр. ОСОБА_1 при купівлі окулярів 21.09.2021; інформацію щодо гарантійних зобов'язань виробника (виконавця); інформацію щодо вартості одержаної для реалізації партії товару (окуляри); листування з гр. ОСОБА_1 в паперовому та/або електронному вигляді; інформацію щодо проведення експертизи продукції (окулярів) за наявності письмової згоди від гр. ОСОБА_1 ; документи, які підтверджують якість реалізованого товару (окуляри); письмові пояснення з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 .
На виконання зазначеної вимоги, листом від 11.01.2022 № 5/22 ТОВ «Київріанта» надало відповідачу витребувані документи, окрім інформації щодо проведення експертизи продукції (окулярів) за наявності письмової згоди від гр. ОСОБА_1 .
Також вказаним листом позивач повідомив відповідачу про обставини, викладені у зверненні гр. ОСОБА_1 , зазначивши таке.
Зі змісту звернення гр. ОСОБА_1 (вх. Х-673-П від 01.12.2021) вбачається, що 21.09.2021 нею особисто було здійснено купівлю окулярів та в подальшому було помічено, що лінзи окулярів пошкодженні з внутрішньої сторони. Звернувшись до продавця, гр. ОСОБА_1 вказала, що отримала відповідь про те, що окуляри на момент продажу були у належному стані.
Позивач повідомив, що категорично не погоджується із заявою гр. ОСОБА_1 стосовно наявності на момент купівлі окулярів пошкодження лінз із внутрішньої сторони, а також із можливим їх виникненням у продовж трьох днів із моменту купівлі без стороннього впливу, у зв'язку з її необґрунтованістю та недоведеністю зазначених обставин.
Так 28.09.2021 на електронну адресу продавця від гр. ОСОБА_1 надійшло повідомлення щодо неналежної якості придбаного товару (окулярів, придбаних у Duty Free в аеропорті Бориспіль). Водночас, вказане звернення не містило жодних вимог та/або претензій до продавця. У відповідь на таке звернення, 29.09.2021 продавець запросив копію чеку, який підтверджує купівлю товару, проте розрахунковий документ покупцем так і не був наданий. Натомість, 05.10.2021 гр. ОСОБА_1 надіслала повідомлення із зазначенням, що на товар має діяти гарантія, що пошкодження не є механічними та виникли упродовж трьох днів із моменту купівлі (облізло покриття на внутрішній стороні окулярів).
Проаналізувавши вказане звернення, а також надані покупцем фото товару, продавець дійшов висновку, що окуляри використовувались всупереч визначеними виробником обмеженнями щодо чищення лінз з використанням непризначених для цього засобів. Крім того, товар тривалий час знаходився в магазині продавця та суворо перевірявся при його отриманні на склад продавця, а також безпосередньо в магазині при здійснені прийому товару та під час його продажу із здійсненням демонстрації покупцю; тобто недоліки товару (на внутрішній стороні лінз) не могли виникнути самі по собі без застосування сторонніх засобів, тим паче упродовж трьох днів із моменту купівлі. Того ж дня, 05.10.2021 продавець повідомив покупця, що зафіксовані на наданих покупцем фотографіях пошкодження, мають ознаки пошкоджень, здійснених сторонніми засобами, а також проінформовано покупця щодо відсутності будь-яких ознак браку товару.
У відповідь на вказане повідомлення покупець 15.12.2021, тобто понад місяць після отримання відповіді, звернувся до продавця з проханням ініціювати проведення експертизи товару (окулярів).
Разом із тим, експертиза товару на прохання покупця не проводилась, оскільки з метою підтримки репутації та іміджу продавця було прийнято рішення про можливість повернення покупцем товару у місці його продажу, враховуючи, що продаж товару було здійснено у митному режимі безмитної торгівлі, та повернення коштів покупцю на картковий рахунок, так як оплата товару здійснювалась банківською карткою, про що було запропоновано/повідомлено покупцю відповідними засобами зв'язку. Проте жодної відповіді від покупця стосовно повернення товару, продавцем не отримано.
Окрім того, позивач повідомив відповідача, що від покупця на адресу продавця жодних вимог згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» не висувалось. Крім того, покупець на вимогу продавця не надав відповідний розрахунковий документ, а також не надав технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює.
Також позивач повідомив відповідача, що гарантійний строк зобов'язань виробника становить 24 місяців (у разі дотримання вимог користування товаром); вартість одержаної для реалізації товару складає 107, 05 Євро.
При цьому, окрім наведеного, зі змісту листування між Товариством та гр. ОСОБА_1 судом встановлено, що листом від 05.10.2021 Товариство повідомило гр. ОСОБА_1 , що при проведені перевірки інформації по її зверненню щодо здійсненої покупки не було виявлено будь-яких ознак того, що товар бракований. Співробітники Товариства при здійснені продажу товару дуже ретельно перевіряють товар, отже не могли здійснити продаж товару в такому стані. На фото, яке надала гр. ОСОБА_1 вбачаються значні пошкодження товару, які не могли бути не поміченими при продажу товару. Виходячи з наведеної інформації, Товариство відмовило в обміні товару. Після чого, гр. ОСОБА_1 15.12.2021, звернулась до Товариства з проханням ініціювати проведення експертизи товару (окулярів).
Зі змісту листа позивача від 30.12.2021 вбачається, що виробником товару підтверджена можливість прийняти товар в точці продажу, а саме в магазині безмитної торгівлі, після отримання товару, оскільки розрахунок здійснювався карткою, на карту гр. ОСОБА_1 буде здійснено повернення грошових коштів. Також повідомлено, що прийняти товар Товариство може лише безпосередньо у магазині при здійснені вильоту, оскільки магазин знаходиться у зоні митного контролю і зайти в магазин можливо лише при здійснені вильоту. Товариство також запропонувало гр. ОСОБА_1 проінформувати, чи планує вона виліт у найближчий час. Чи можливо планує виліт хтось із її родичів чи друзів, для того, щоб звернутись до магазину з відповідного питання (надати ПІБ такої особи, дату вильоту, номер рейсу та направлення).
На підставі звернення гр. ОСОБА_1 , за участі представника ТОВ «Київріанта», відповідачем відносно позивача було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, за результатами якого складено акт від 14.01.2022 № 10-8-8.3-03/000023, яким зафіксовані порушення вимог частин першої, третьої, п'ятої, шостої статті 8, частини четвертої статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів».
Так, у ході перевірки встановлено, що споживач придбала окуляри Bulgari (далі - товар) у ТОВ «Київріанта» за адресою: Київська область, с. Гора, вул. Бориспіль-7, МА «Бориспіль», що підтверджується товарним чеком від 21.09.2021. 22.09.2021 споживач звернулась до Товариства шляхом написання листа на офіційну електронну адресу з приводу якості придбаного товару з вимогою про обмін товару неналежної якості. 05.10.2021 Товариством направлена відповідь споживачу про відмову в обміні товару. 15.12.2021 споживач звернулась за допомогою засобів електронного зв'язку до Товариства з вимогою провести експертизу товару неналежної якості, проте жодної відповіді на зазначене звернення у передбачений законодавством строк не отримала. 31.12.2021 Товариством було прийнято рішення про повернення коштів споживачу за реалізований товар. Станом на момент здійснення заходу державного нагляду (контролю) вимоги споживача, встановлені частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» Товариством не задоволено, не розірвано договір та не повернуто сплачену за товар грошову суму, не замінено, товар на такий же товар або аналогійний, із числа наявних у продавця (виробника), експертизу продукції на вимогу споживача не організовано. Таким чином, Товариством відмовлено споживачу в реалізації його прав, встановлених частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи наведене, відповідач вимагав усунути порушення законодавства про захист прав споживачів за зверненням споживача. Вжити заходи щодо реалізації прав гр. ОСОБА_1 , визначених частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Надати відповідачу інформацію про виконання в термін до 17.02.2022 з відповідними підтверджуючими документами. Уповноваженій особі Товариства повідомлено про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», який відбудеться у приміщенні ГУ Держпродспоживслужби в Київській області з 11 год. 00 хв. по 12 год. 00 хв. 24.01.2022.
Примірник акта отримав представник ТОВ «Київріанта» 14.01.2022, зазначивши про те, що зауваження та пояснення до акта будуть надані додатково.
На підставі виявлених та зафіксованих в акті від 14.01.2022 № 10-8-8.3-03/000023 обставин і порушень, ГУ Держпродспоживслужби в Київській області було винесено припис № 2 від 14.01.2022, яким Товариству приписано організувати проведення експертизи щодо причин втрати якості продукції (окулярів) та враховуючи результати експертизи задовольнити законні вимоги гр. ОСОБА_1 , передбачені Законом України «Про захист прав споживачів». Про виконання припису та вжиті заходи письмово повідомити Головне управління з документальним підтвердженням до 17.02.2022. Примірник припису був скерований Товариству рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення та отриманий його представником 21.01.2022.
Листом від 17.01.2022 вих. № 10-8-8.3-01/290/П відповідач повідомив позивача про обов'язок 24.01.2022 з 11:00 до 12:00 години прибути до ГУ Держпродспоживслужби в Київській області для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Вказане запрошення було скероване Товариству рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення та отримане його представником 21.01.2022.
Натомість, позивач 20.01.2022 за вих. № 7/22 подав відповідачу зауваження до акта від 14.01.2022 № 10-8-8.3-03/000023, в яких наголосив, що з висновками незгоден, оскільки деякі наведені в акті обставини не відповідають дійсності, зокрема, щодо звернення покупця 05.10.2021 із вимогою про обмін товару неналежної якості, на яку Товариством було відмовлено в обміні 15.12.2021, оскільки, як вбачається з відповідної переписки, покупцем жодних вимог згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» споживачем не висувалось. При цьому, Товариство було запропоновано покупцю повернути кошти.
На підставі акта від 14.01.2022 № 10-8-8.3-03/000023, відповідачем було прийнято оскаржувану постанову № 5 від 24.01.2022 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою, за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8 вказаного Закону, до позивача застосовано штраф у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи із цін, що діяли на час придбання продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 91350, 00 грн. Вказана постанова була скерована Товариству рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення та отримана його представником 01.02.2022.
Не погоджуючись із постановою № 5 від 24.01.2022 позивач звернувся зі скаргою від 08.02.2022 вих. № 20/22 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в якій просив скасувати оскаржувану постанову відповідача. При цьому, до скарги позивачем було додано листування (засобами електронного зв'язку клієнт-сервіс) з гр. ОСОБА_1 .
Так, відповідно до листа від 04.02.2022 гр. ОСОБА_1 повідомила Товариство, що поки вилітати нікуди не планує. Натомість запитала, які ще має подати документи для повернення коштів (заяву).
Листом від 16.02.2022 Товариство повідомило гр. ОСОБА_1 , що на її запит від 15.12.2022 щодо проведення експертизи сонцезахисних окулярів Bulgari, прийнято рішення, що експертиза буде проведена у ТОВ «Київський експертно-дослідницький центр», протягом одного місяця з дня звернення та надання товару до експертного центру. Вартість експертизи відповідно до умов договору з експертною організацією становить 5000 грн. Товариство просило надати письмову згоду на проведення експертизи та надало гр. ОСОБА_1 контактні дані експертної організації.
Також, листом від 16.02.2022 вих. № 22/22 Товариство повідомило відповідача з приводу виконання припису № 2 від 14.01.2022, що з метою проведення експертизи товару, придбаного гр. ОСОБА_1 21.09.2021, Товариством було укладено договір з ТОВ «Київський експертно-дослідницький центр» від 16.02.2022 № 16022022 стосовно проведення товарознавчої експертизи відповідного товару.
Відповідно до листа ТОВ «Київський експертно-дослідницький центр» від 16.02.2022 вих. № 15262 до експертної організації 15.02.2022 (вх. № 15655) надійшла заява Товариства про проведення товарознавчої експертизи, на підстави якої укладений відповідний договір від 16.02.2022 № 16022022.
На підставі постанови відповідача № 5 від 24.01.2022, державним виконавцем Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун Л.Ю. було відкрито виконавче провадження ВП № 69075153 від 24.05.2022.
Не погоджуючись із оскаржуваною постановою № 5 від 24.01.2022 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що для вирішення спору по суті, усі нижченаведені нормативно-правові акти, застосовані до спірних правовідносин у редакціях на момент їх виникнення.
Так, відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі - Закон № 1023-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1023-XII, у Законі терміни вживаються в такому значенні, окрім іншого: виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар; гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг; продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; реалізація - діяльність суб'єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг); споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Терміни «розрахунковий документ» та «електронний розрахунковий документ» вживаються в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно зі статтею 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну; електронний розрахунковий документ - це: а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою; б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.
Закон № 1023-XII регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів та кормів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг (стаття 1-1).
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 частини першої статті 4 Закону № 1023-XII, споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на, окрім іншого: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
За приписами частин першої, другої, п'ятої статті 6 Закону № 1023-XII, продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.
Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативно-правовим актом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.
Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 1023-XII, виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами чи договором.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 1023-XII у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Згідно із частиною третьою статті Закону № 1023-XII вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.
Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.
Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.
Продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов'язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, встановлені частинами першою і третьою цієї статті. За ненадання такої інформації встановлюється відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону (частина четверта статті Закону № 1023-XII).
Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги (частина п'ята статті Закону № 1023-XII).
За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін (частина шоста статті Закону № 1023-XII).
У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 1023-XII під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться.
Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі.
При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.
Відповідно до частини одинадцятої статті 8 Закону № 1023-XII вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.
Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу, або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.
Згідно із частиною дванадцятою статті 8 Закону № 1023-XII виробник зобов'язаний відшкодувати всі збитки продавця (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті), який розглядає претензію споживача до придбаного товару.
Вимоги, встановлені частиною першою цієї статті щодо товарів, виготовлених за межами України, задовольняються за рахунок продавця (імпортера) (частина тринадцята статті 8 Закону № 1023-XII).
Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника (частина чотирнадцята статті 8 Закону № 1023-XII).
Виходячи з наведених положень Закону № 1023-XII, споживач, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків, має право: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. А у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), споживач, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. При цьому, вказані вимоги пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.
Окрім того, відповідно до статті 17 Закону № 1023-XIІ, за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.
Продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.
Споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.
У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
У разі порушення прав споживача на підприємствах сфери обслуговування продавець (виробник, виконавець) і працівники цих підприємств несуть відповідальність, встановлену законом.
Із матеріалів справи судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 21.09.2021 придбала у позивача у пункті продажу - магазині безмитної торгівлі в аеропорті «Бориспіль», відповідний товар (окуляри), який вона вважає виявися неналежної якості, у зв'язку із чим неодноразово зверталась до позивача з електронними зверненнями від 29.09.2021, 05.10.2021, 15.12.2021, повідомляючи про неналежну якість товару, необхідність застосування гарантії на товар, ініціювання проведення експертизи товару, які не були задоволенні позивачем, у зв'язку із чим вона звернулась до відповідача за захистом своїх прав як споживача.
При цьому, відповідно до гарантійних зобов'язань виробника на відповідний товар (окуляри), гарантія на виріб діє протягом 24 місяців і розповсюджується на всі виробничі дефекти.
Виходячи з наведених обставин суд зазначає, що відповідно до пунктів 3, 7 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1089, продаж товарів магазинами безмитної торгівлі здійснюється громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами.
Заміна та обмін товарів, придбаних фізичною особою у магазині безмитної торгівлі, здійснюється згідно із законодавством.
Разом із тим, вказаними Правилами чи іншим нормативно-правовим актом не визначено окремого порядку заміни та/або обміну товарів, придбаних фізичною особою у магазині безмитної торгівлі, ніж зазначено в Законі № 1023-XII.
Отже, повідомлення позивачем гр. ОСОБА_1 30.12.2021 про прийняття рішення щодо повернення їй грошових коштів за відповідний товар (окуляри), після його отримання, лише безпосередньо в магазині безмитної торгівлі при здійснені вильоту (оскільки магазин знаходиться у зоні митного контролю і зайти в магазин можливо лише при здійснені вильоту) суперечить положенням законодавства про захист прав споживачів.
Водночас, суд зазначає, що доводи позивача про непред'явлення гр. ОСОБА_1 до нього вимог, передбачених статтею 8 Закону № 1023-XII, не можуть бути прийняті судом до уваги, як самостійну підставу для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, оскільки звернення гр. ОСОБА_1 розглядалися позивачем саме відповідно до положень вказаного Закону, а також позивачем було відмовлено в обміні товару, а потім прийнято рішення про повернення коштів за товар, проте виконане ним не було.
У свою чергу, статтею 16 Закону № 1023-XII встановлено, що шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону № 1023-XII, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктами 1, 2, 13 частини першої, частини другої статті 26 Закону № 1023-XII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.
Згідно з Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до пункту 1, підпункту 8 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затверджене Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 12.04.2017 № 209, Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.
Головному управлінню підпорядковуються установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Таким чином, відповідач наділений відповідними повноваженнями здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів та, у разі виявлення порушення вимог законодавства, видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства, а також накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг стягнення, передбачені статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
При цьому, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Статтею 1 Закону № 877-V визначено, зокрема, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (стаття 2 Закону № 877-V).
Відповідно до статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Згідно зі статтею 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Відповідно до статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).
Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб'єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
Частиною першою статті 12 Закону № 877-V встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Матеріалами справи підтверджено, що наведені вимоги статей 4, 6, 7 Закону № 877-V належним чином виконані відповідачем. Натомість, позивачем не надано суду доказів оскарження припису відповідача № 2 від 14.01.2022, як і не надано доказів його належного виконання у встановлені в приписі строки.
Процедуру накладення стягнень уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів з суб'єктів господарювання - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів визначає Порядок накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177 (далі - Порядок № 1177).
На суб'єктів господарювання накладається стягнення у вигляді штрафу відповідно до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» (пункт 2 Порядку № 1177).
Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарювання та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Порядку, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономіки (пункт 4 Порядку № 1177).
Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарювання. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарювання про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (пункт 4 Порядку № 1177).
Суд уважає, що матеріалами справи підтверджено своєчасне повідомлення позивача про місце і час розгляду справи про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону № 1023-XII.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший і другий примірники залишаються у Держпродспоживслужбі або її територіальному органі, який прийняв постанову про накладення штрафу, третій примірник у 3-денний термін після її прийняття надсилається суб'єкту господарювання або видається його представнику під розписку (пункт 5 Порядку № 1177).
Постанова про накладення штрафу обов'язкова для виконання суб'єктом господарювання (пункт 7 Порядку № 1177).
Виходячи зі встановлених обставин справи, у взаємозв'язку з наведеними положеннями Законів № 1023-XII та № 877-V і Порядку № 1177, суд погоджується з відповідачем щодо допущення позивачем порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів при взаємовідносинах із споживачем гр. ОСОБА_1 . При цьому суд також уважає, що позивач не скористався можливістю самостійно усунути допущенні порушення та поновити права споживача до прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, як і не скористався правом спростувати наведені гр. ОСОБА_1 обставини.
Разом із тим, суд уважає за необхідне зазначити, що оскаржувана постанова відповідача № 5 від 24.01.2022 безпосередньо не пов'язана з невиконанням або несвоєчасним виконанням позивачем припису № 2 від 14.01.2022, оскільки відповідальність за такі дії (бездіяльність) передбачена іншим пунктом частини першої статті 23 Закону № 1023-XII (пунктом 9), який в цьому випадку відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови не застосовував.
Окрім того, суд уважає, що оскаржувана постанова відповідача № 5 від 24.01.2022, не є розпорядчим документом про усунення порушень у розумінні статті 7 Закону № 877-V, що виключає можливість застосування до неї положень частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V щодо незастосування, зокрема, фінансових санкцій, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, у тому числі, оскільки Закон № 1023-XII у цілому, як і стаття 23, не передбачають будь-яких виключень щодо застосування вказаних в ній санкцій.
Натомість, судом не встановлено порушень відповідачем норм Законів № 1023-XII, № 877-V та Порядку № 1177, під час призначення та проведення перевірки, а також під час прийняття оскаржуваної постанови.
Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова № 5 від 24.01.2022 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені положеннями законодавства у сфері захисту прав споживачів, отже є правомірною та скасуванню не підлягає.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Виходячи з наведених норм у взаємозв'язку з фактичними обставинами справи, суд доходить висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність спірної постанови.
У підсумку, з урахуванням зазначеного в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Київріанта» відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.