КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року Київ справа №320/6930/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) з позовом до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження АДРЕСА_2 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.01.2022, грошової допомоги при звільнені, грошової компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової забезпечення з 30.01.2020 по 31.01.2022, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що з 17.12.2012 по 31.01.2022 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
31.01.2022 позивача було звільнено з військової служби.
У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося у заниженому розмірі, а саме: у період з 30.01.2020 по 31.01.2022 позивачу виплачувався посадовий оклад, оклад за військовим званням, інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові виплати, які обраховуються виходячи з грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020).
19.02.2022 позивачем було надіслано заяву до відповідача з проханням надати відомості про виплачене грошове забезпечення в розрізі своїх складових, починаючи з 01.12.2015. У відповідь на заяву відповідачем зазначено, що відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивачу, витяг з наказу про зарахування до списків вч за період з 01.12.2015 по 2020 рік були знищені у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Довідку про виплачене позивачу грошове забезпечення за 2020 - 2021 роки відповідачем не надано.
Проте відповідно до пп. 12.25-12.26 Переліку документів, що утворюються в діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.08.2019 року № 474, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям мають зберігатись 3 роки за наявності карток особового рахунку військовослужбовця, а в разі відсутності таких карток - 75 років.
Тому посилання відповідача на відсутність даних трактується позивачем, як виплата грошового забезпечення у заниженому розмірі.
На думку позивача, дії відповідача щодо виплати позивачу грошового забезпечення у заниженому розмірі є протиправними.
Ухвалою суду від 15 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні).
Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач правом надати суду відзив на позовну заяву не скористався.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року суд витребував докази від відповідача Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та позивача.
Дослідив матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , гуртожиток з 17.12.2012 по 31.01.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією Витягу з послужного списку старшини ОСОБА_1 , Витягом з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 19 від 31.01.2022, копією військового квитка.
Згідно з Витягом з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 19 від 31.01.2022, позивачу належить виплатити: щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 100% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 січня по 31 січня 2022 року; грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2014 рік; грошову компенсацію за 10 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2015 рік; грошову компенсацію за 03 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік.; грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2022 рік.; грошову компенсацію за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки, як учаснику бойових дій, тривалістю 14 календарних діб на рік, за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік, за 2019 рік, за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік; одноразову грошову допомогу по звільненню у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; грошову компенсацію за не отримане речове майно згідно довідки про вартість речового майна № 32 від 21.01.2022, що підлягає при видачі у запас (відставку) у сумі 61 493 грн 59 коп.
14.02.2022 позивачем було надіслано заяву до відповідача з проханням, крім іншого надати: довідку про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з 01.12.2015 по 31.01.2022 або витяг з роздавальних відомостей за період з 01.12.2015 по 31.01.2022; копію карток особового рахунку про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.01.2022.
У відповідь на заяву відповідачем зазначено, що відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивачу, витяг з наказу про зарахування до списків вч за період з 01.12.2015 по 2020 рік були знищені у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Довідку про виплачене позивачу грошове забезпечення за 2020 - 2021 роки відповідачем не надано.
У наданих суду відповідачем Довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 з січня 2020 року по січень 2022, Довідки -розрахунку при звільненні № 19 від 31.01.2022 не зазначено, що при нарахуванні грошового забезпечення за 2020-2022 роки та виплат при звільненні було врахуванj розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України відповідний рік.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.01.2022, грошової допомоги при звільнені, грошової компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Варто зазначити, що за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв'язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто примітка повинна бути у безпосередньому зв'язку з нормою, в даному випадку пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.
Суд звертає увагу, що застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми Постанови № 704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.
Проте постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, пунктом 4 Постанови № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни. Отже, зміни до пункту 4 постанови № 704, внесені п. 6 постанови № 103, з 01.02.2020 не підлягають застосуванню.
Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 01.02.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З наведеного суд дійшов висновку, що саме з 30.01.2020 - тобто з дня, наступного набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто з 30.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018. Таким чином, з 30.01.2020, виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Подібних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 22.04.2021 у справі № 560/6752/20 та від 02.11.2021 у справах № 240/7577/21 та № 240/8890/21.
Враховуючи наведене суд дійшов переконання, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.01.2022, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 за період з 30.01.2020 по 31.12.2020; без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 є неправомірними.
Що стосується виплат проведених у 2020-2022 роках, то суд звертає увагу, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становить 2 102, 00 грн, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" - 2 270, 00 грн, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" - 2 481, 00 грн.
Отже, редакція законів України про державний бюджет 2020, 2021, 2022 роки свідчить про зміни в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону їх поступового збільшення.
Суд вважає, що при перерахунку та виплаті грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2022 по 25.07.2022, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2022 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, слід застосовувати величину прожиткового мінімуму відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" станом на 01.01.2020 - 2 102, 00 грн, до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" - 2 270, 00 грн та відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" - 2 481, 00 грн.
Відтак відповідача належить зобов'язати здійснити перерахунок та доплату позивачу вказаних грошових виплат з урахуванням вже виплачених сум.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення з 01.01.2021 по 01.12.2021, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" станом на 01.01.2021.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.01.2022, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" станом на 01.01.2022.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IХ станом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.01.2022, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2022 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.