КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року № 320/7439/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕ ВИНО» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕ ВИНО» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо проведення 10.03.2021 фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕ ВИНО» за адресою: Київська область, с. Гнідин, вул. Центральна, буд. 67А; скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області про застосування фінансових санкцій № 5278/0902 від 31.03.2021.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що відповідачем проведена фактична перевірка господарської діяльності позивача на предмет дотримання вимог податкового законодавства в сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за результатами якої, встановлено порушення позивачем статті 11 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та, як наслідок, притягнуто позивача до відповідальності, шляхом винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, однак, на переконання позивача, вищевказана перевірка була проведена за відсутності на те законодавчо передбачених підстав та з процедурними порушеннями, а відтак, дії відповідача по проведенню такої перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення, винесене за її результатами, є протиправними, а відповідне рішення контролюючого органу підлягає скасуванню.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви встановленим Кодексом адміністративного судочинства України вимогам, ухвалою суду від 29.06.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час на усунення виявлених недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
01.09.2021 до суду від ГУ ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити, з урахуванням того, що фактична перевірка торгового об'єкту позивача була проведена на підставі положень п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, при цьому, здійснення функцій податковим органом, у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів, є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань. Сторона відповідача наголошує на тому, що всі вимоги ПК України при призначенні, проведенні фактичної перевірки та фіксації її результатів були дотримані, та встановлено факт зберігання алкогольного напою без марки акцизного податку, чим порушено вимоги ст. 11 Закону України № 481/95-ВР, що також підтверджується і фото фіксацією, а позовна заява не містить належних доводів та підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за таке порушення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з участю довіреного представника Головного управління ДПС у Київській області відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. п. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, згідно з наказом ГУ ДПС у Київській області від 01.03.2021 № 381-п та згідно з направленнями на проведення фактичної перевірки від 10.03.2021 № 1390/10-36-09-00-10 та № 1391/10-36-09-00-10, посадовими особами ГУ ДПС у Київській області 16.06.2021 була проведена фактична перевірка торгового об'єкту за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Центральна,67-А( кафе).
За результатами перевірки було складено акт № 3330/10-36-09-00-10/42588804 від 11.03.2021 року, відповідно до якого, відповідачем було встановлено порушення позивачем ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідини, що використовується в електронних сигаретах, та пального».
На підставі висновків акта перевірки, було винесено податкове повідомлення-рішення № 5278/0902 від 31.03.2021 року, яким на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Позивач не погоджується з діями податкового органу щодо проведення фактичної перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскільки, Податковим кодексом України чітко визначений перелік підстав для проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання, але жодна з цих підстав не зазначена в документах, які було складено відповідачем за результатами проведення такої перевірки. Також, сторона позивача наголошує на тому, що дії податкового органу з проведення фактичної перевірки слід визнати незаконними, оскільки необхідною передумовою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства є, саме, проведення перевірки, однак в силу відсутності такої перевірки як юридичного факту (зокрема, у зв'язку з її незаконністю), рішення про застосування фінансових санкцій, винесене за результатами цієї перевірки, підлягає скасуванню як протиправне. Крім того позивач вказує на те, що обставини викладені в акті про результати перевірки не відповідають дійсності, а саме, факт зберігання пляшки віскі бурбон без акцизного маркування не мав місця, доказом чого, є видаткова накладна № РН-0000979 від 11 лютого 2021 року, в якій відображена згадана в акті відповідача пляшка віскі. Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до норм пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
За пунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно приписів пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що у наказі від 01.03.2021 № 38 та додатку № 1 до нього, в якості підстави для проведення фактичної перевірки ТОВ «ДЕ ВИНО» вказано на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що підставою для призначення фактичної перевірки відповідно до наказу, є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Відповідач звернув увагу, що в силу вимог підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою для проведення фактичної перевірки платника податків, яка не вимагає наявності (отримання) в установленому порядку інформації про порушення таким платником податків вимог законодавства.
Верховний Суд у постановах від 12 серпня 2021 року (справа №140/14625/20), від 10 квітня 2020 року (справа №815/1978/18), від 25 січня 2019 року (справа №812/1112/16), від 5 листопада 2018 року (справа №803/988/17), від 22 травня 2018 року (справа №810/1394/16), від 20 березня 2018 року (справа №820/4766/17) вказав, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме: - наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Тобто, з наведеного слідує, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку, достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
У постановах від 08 вересня 2020 року (справа № 640/21536/19), від 17 грудня 2020 року (справа № 520/12028/18) та від 04 березня 2021 року (справа № 803/1171/17), Верховний Суд вказав на необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення.
Верховний Суд у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 20/7331/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 104580153) та від 07 червня 2022 року у справі №360/4140/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 104677318) зазначив, що постанови Верховного Суду від 11 червня 2019 року (справа № 1440/2045/18), від 19 листопада 2020 року (справа № 160/7971/19), не є такими, що суперечать позиції, викладеній у постановах від 25 січня 2019 року (справа № 812/1112/16), від 07 листопада 2019 року (справа № 140/391/19), від 10 квітня 2020 року (справа № 815/1978/18), від 12 серпня 2021 року (справа № 140/14625/20).
Суд зауважив, що в указаних ГУ ДПС справах уточнено і розширено підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.
У такому випадку, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального) (позиція Верховного Суду у постанові від 11.05.2022 у справі № 540/4141/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 104258047).
У даному ж випадку, відповідачем здійснено в наказі та додатку до нього посилання як і на п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, так і на мету перевірки: контроль за дотриманням вимог законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС.
Тому, суд вважає доводи позивача в цій частині необґрунтованими та не підтвердженими, на противагу чому, стороною відповідача було доведено правомірність та законність дій про призначенню та проведенню фактичної перевірки. Інших доводів щодо процедурних порушень при проведенні перевірки, які б мали наслідком нівелювання її результатів, позовна заява не містить, а судом не встановлено.
Відтак, відповідачем було дотримано встановлену ПК України процедуру проведення фактичної перевірки позивача. Перед початком перевірки, посадовими особами ГУ ДПС у Київській області пред'явлені документи, визначені п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, директору ОСОБА_1 . Вказана особа ознайомилась з службовими посвідченнями, направленнями та отримала копію наказу про проведення перевірки, про що власноручно зробила відмітку в направленнях на проведення фактичної перевірки.
Перевіркою встановлено факт зберігання алкогольного напою (віскі «Four Roses» 1,0л., 40% об., по ціні 1300,00 грн.) без марки акцизного податку встановленого зразка (на пляшці відсутні фрагменти марки акцизного податку) чим порушено вимоги статті 11 Закону України № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481).
Як свідчать обставини справи, на алкогольному напої, виявленому під час проведення фактичної перевірки, напій не маркований маркою акцизного податку, що унеможливлює встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим п. 5 Положення № 1251, зокрема, відсутні серія із чотирьох літер, шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марку для алкогольного напою) та сума акцизного податку, з точністю до тисячного знаку, сплаченого за одиницю продукції. Зазначене порушення підтверджується фото фіксацією, доданою до відзиву на позовну заяву.
Відповідно до приписів п. 228.2 ст. 228 Податкового кодексу України, контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.
Згідно норм п. 228.9 ст. 228 ПК України, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Згідно із підпунктами 14.1.107 та 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Відповідно до положень підпункту 226.6, 226.7 статті 226 ПК України, маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
У п. 226.3 ст. 226 ПК України, визначено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 226.5 ст. 226 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення № 1251)
Згідно з пунктом 5 Положення № 125, марка для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), вітчизняного виробництва виготовляється у зеленій кольоровій гамі, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, вітчизняного виробництва - червоній, для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), імпортного виробництва - фіолетовій, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, імпортного виробництва - оранжевій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва (з фільтром та без фільтра) - зеленій, для тютюнових виробів імпортного виробництва (з фільтром та без фільтра) - синій кольоровій гамі.
Відповідно до пунктів 21-22 Положення № 1251, для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання. Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину.
У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Рак"), марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.
Отже, усі алкогольні напої маркуються марками акцизного податку у такий спосіб, щоб під час відкупорювання (розкривання) марки акцизного податку розривались (пошкоджувались).
При цьому, суд наголошує на тому, що пунктом 20 Положення № 1251, передбачено, що вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення: наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого ('ширина, довжина! перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів: горизонтальний - 4 х 20 міліметрів: діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція; пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
У контексті доводів позивача про те, що факт зберігання пляшки віскі бурбон без акцизного маркування не мав місця, доказом чого, є видаткова накладна № РН-0000979 від 11 лютого 2021 року, в якій відображена згадана в акті відповідача пляшка віскі, суд наголошує на тому, що у випадку відкоркування пляшки, марка акцизного податку повинна бути пошкоджена таким чином, щоб її можна було ідентифікувати, а у разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив для споживання на місці за відсутності можливості ідентифікувати марку акцизного податку на пляшці алкогольного напою, такий алкогольний напій вважається немаркований, оскільки наявність пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів марки вказує на те, що такий алкогольний напій маркований з відхиленням вимог Положення № 1251. Як встановлено судом з наявних в матеріалах справи фотокопій, марка акцизного податку зірвана, що унеможливлює її ідентифікацію, а відтак, алкогольний напій слід вважати таким, що маркований з порушенням п. 226.1 ст. 226 ПК України та Положення № 1251.
Суд наголошує на тому, що за вимогами законодавства, у разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив для споживання на місці, під час відкупорювання (розкривання) товару, марка акцизного податку повинна розірватися та залишиться на пляшці.
Відповідальність за дане порушення передбачено ч. 2 ст. 17 Закону № 481, де зазначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
За результатами акта перевірки, ГУ ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 31.03.2021 № 5278/0902, та застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.
Під час розгляду даного спору, контролюючим органом було доведено наявність порушення з боку позивача щодо зберігання пляшки віскі без марки акцизного маркування, що зафіксовано актом перевірки та за що і було правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідач не вчиняв за позовними вимогами протиправних дій при проведенні фактичної перевірки, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним, адже порушення, за яке його було прийнято, було зафіксовано актом перевірки та доведено відповідачем, а позивач під час розгляду даного спору в суді, не навів та не довів наявності обставин, з якими пов'язується наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, а тому, виходячи з підстав, покладених в основу позовних вимог, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Повне найменування сторін:
Позивач: ТОВ "ДЕ ВИНО" (ЄДРПОУ: 42588804, адреса: 08340, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Центральна, буд. 67А)
Відповідач: Головне управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 44096797, 03151, вул. Народного Ополчення, 5-а)
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
рішення виготовлене у повному обсязі та підписане 29.12.2022
Суддя Панченко Н.Д.