КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову в забезпеченні позову
28 грудня 2022 року справа № ЗПП/320/28/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши заяву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівни про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
ВСТАНОВИВ:
26.12.2022 до Київського окружного адміністративного суду звернулась приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каравай Надія Володимирівна із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви з вимогою вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, дії пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 19.12.2022 №5700/5 в частині тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівні.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2022, проведеного о 16 годині 30 хвилин визначено склад суду для розгляду вказаної заяви, головуючий суддя Кушнова А.О.
Вказану заяву було передано судді Кушновій А.О. для розгляду 27.12.2022, що підтверджується актом відділу канцелярії суду.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову до подачі позовної заяви та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд в даному випадку не вбачає необхідності у призначенні судового засідання та вважає за можливе здійснювати розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78022699).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, поданої до подачі позову, позивачем вказано на те, що позивачем було прийнято рішення від 06.09.2022 №64707306 щодо державної реєстрації права власності на нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №62) (в літ. А), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Проте наказом Міністерства юстиції України від 19.12.2022 №5700/5 скаргу ОСОБА_1 від 13.10.2022 задоволено, скасовано рішення від 06.09.2022 №64707306, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каравай Надією Володимирівною, тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 строком на 3 (три) місяці.
Враховуючи те, що вказаний наказ Міністерства юстиції України є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач має намір звернутись до Київського окружного адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Також позивач в обґрунтування заяви про забезпечення позову до його подання зазначає, що у зв'язку із прийняттям Міністерством юстиції України наказу від 19.12.2022 №5700/5, відповідно до якого приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Каравай Н.В. заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, остання позбавлена можливості повноцінно здійснювати свою професійну діяльність, що негативно відобразиться як на її доходах, так і на зобов'язаннях перед державою у вигляді сплати податків.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що негативні наслідки у випадку не забезпечення позову до подання позовної заяви настануть і для третіх осіб, оскільки позивач позбавлений можливості вчиняти реєстраційні дії, завершити вже вчинені реєстраційні дії, що в свою чергу, наносить значну матеріальну шкоду вищевказаним особам.
На думку позивача, у випадку невжиття заходів забезпечення позову при ймовірному задоволенні позову, останньому необхідно буде докладати додаткових зусиль для стягнення шкоди, завданої незаконними рішеннями відповідача або вживати заходів щодо захисту своїх інтересів при можливому оскарженні її поведінки внаслідок не проведення державної реєстрації у зв'язку із анулюванням доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, подану до подачі позовної заяви, та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах позову, який позивач має намір подати до суду.
Відповідно до наказу Міністерством юстиції України від 19.12.2022 №5700/5 «Про задоволення скарги» скаргу ОСОБА_1 від 13.10.2022 задоволено (пункт 1). Скасовано рішення від 06.09.2022 №64707306, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каравай Надією Володимирівною (пункт 2). Тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівні строком на 3 (три) місяці (пункт 3). Виконання пункту 2 даного наказу покладено на Офіс протидії рейдерству. Виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".
Суд зазначає, що провомірність/неправомірність прийняття наказу Міністерством юстиції України від 19.12.2022 №5700/5 «Про задоволення скарги» в частині тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Каравай Н.В. підлягає доведенню в ході розгляду адміністративної справи з приводу оскарження вказаного наказу.
Суд вважає, що під час розгляду заяви суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При цьому суд зазначає, що задоволення заяви про забезпечення з підстав, викладених у ній є попереднім рішенням у даній справі без встановлення всіх обставин, що мають значення для вирішення спору, що не узгоджується із завданнями та принципами адміністративного судочинства.
Поряд з цим, наразі позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача.
Верховний Суд розглядав справу з подібними правовідносинами (постанова від 12.02.2020 у справі №824/902/19-а), де дійшов висновку, що у випадку застосування тимчасового блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державні реєстратори не позбавлені права на працю та вони вправі здійснювати діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців, що спростовує доводи стосовно фактичного позбавлення відповідачем можливості отримувати позивачем дохід від своєї професійної діяльності.
Така правова позиція підтримана Верховним Судом і у ряді інших постанов, зокрема, від 09.09.2020 у справі №813/944/18, від 21.01.2021 у справі №420/4262/19, від 30.03.2021 у справі № 420/4037/20, від 01.02.2022 у справі № 640/23956/21, і суд не вбачає підстав для відступу від неї.
Також суд вважає доцільним звернути увагу на те, що вжиті рішенням відповідача заходи блокування доступу до Державного реєстру прав за своєю природою є тимчасовим заходом, який після закінчення строку, на який їх було вжито, вичерпує свою дію і автоматично розблоковує діяльність позивача. Тому висновки позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання судового рішення і захист прав позивача не можна вважати обґрунтованими.
Крім того, заходи з тимчасового блокування доступу до реєстру були вжиті відповідачем в порядку контролю у сфері державної реєстрації прав відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який має на меті захист прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб і вжиття заходів забезпечення позову у цій справі не може ставити під загрозу захист прав та інтересів інших осіб.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Також суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу в частині блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно може вважатися вирішенням спору по суті, оскільки зупинення дії наказу в цій частині фактично указує на вирішення частини позовних вимог в адміністративному спорі по суті з огляду на їх тимчасовий характер.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Виходячи з викладених позивачем обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівни про забезпечення позову до подачі позовної заяви від 26.12.2022 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівни про забезпечення позову до подачі позовної заяви від 26.12.2022, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) заявнику (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 28.12.2022.
Суддя Кушнова А.О.