КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2022 року Київ № 320/4385/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Учбово-торгівельний центр» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач, Головне управління) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Учбово-торгівельний центр» (далі - відповідач, Товариство), в якому просило суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) нежитлової будівлі літ. «А-2» Приватного акціонерного товариства «Учбово-торгівельний центр» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, буд. 222, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 27.01.2022 № 55.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, під час роботи (експлуатації) його будівлі не дотримано вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі. Отже відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наявні правові підстави для застосування судом до відповідача відповідних заходів реагування.
Ухвалою суду від 20.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником відповідача подано письмову відповідь на позовну заяву, в якій зазначено, що відповідач уважає прохання позивача незаконним, оскільки, по-перше, відповідний об'єкт зданий в оренду, отже відповідальність за протипожежну безпеку має нести саме орендар, а не відповідач; по-друге, з 24.02.2022 об'єкт був повністю закритий, що унеможливило усунення виявлених недоліків; по-третє, позивачем не було вручено відповідачу в момент перевірки припис із терміном усунення недоліків; по-четверте, у країні продовжується воєнний стан, що перешкоджає повноцінній господарській діяльності. У зв'язку з наведеним, просив суд відмовити позивачу у закритті об'єкта до усунення недоліків і зобов'язати відповідача усунути недоліки указані в акті № 55 від 27.01.2022 у процесі господарської діяльності без закриття підприємства.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом Головного управління від 20.12.2021 № 1375, окрім іншого, було призначено планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Товариством, проведення якої доручено посадовим особам Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області.
Головним управлінням було оформлено на адресу Товариства повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 14.12.2021 № 5606-13227/1, зі змісту якого вбачається, що у період з 21.01.2022 по 27.01.2022 буде здійснено планову перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Товариства, розташованого за адресами: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 59; Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, буд. 222. Вказане повідомлення вручено 28.12.2021 особисто під розписку уповноваженій особі Товариства Дроздову В.А.
Також Головним управлінням було оформлено посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 20.12.2021 № 9149, яке було вручено 24.01.2022 особисто під розписку уповноваженій особі Товариства Дроздову В.А.
Білоцерківським РВ ГУ ДСНС України у Київській області, за результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за участі уповноваженої особи Товариства (керівника), було складено акт від 27.01.2022 № 55 (далі - акт), яким зафіксовані наступні порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки:
1. Пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, що може призвести до пожежі;
2. Пункт 1.2 глави 1 розділу IV ППБУ - приміщення об'єкту не в повній мірі обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до вимог ДБН В.2.5.-56:2014 (приміщення танцювальної студії), що може призвести до пожежі;
3. Пункт 1.4 глави 1 розділу IV ППБУ - пристрої ручного спуску системи протипожежного захисту утримуються неопломбованими організацією, котра повинна здійснювати технічне обслуговування (приміщення для виготовлення напівфабрикатів), що може призвести до пожежі;
4. Пункт 2.31 глави 2 розділу IІІ ППБУ - сходові клітки, коридори та інші шляхи евакуації не в повній мірі забезпеченні евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в закладі людей, що може призвести до пожежі;
5. Пункт 2.32 глави 2 розділу IІІ ППБУ - не в повній мірі змонтовано над евакуаційними виходами світлові покажчики з написом «Вихід» білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такі, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення, що може призвести до пожежі;
6. Пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - будівлю об'єкту не обладнано пристроями блискавкозахисту будівель відповідно до діючих норм, що може призвести до пожежі;
7. Пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не виконано замір опору ізоляції та захисту електричних мереж від короткого замикання (всі приміщення будівлі), що може призвести до пожежі;
8. Пункт 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ - електрощити, групові електрощити не оснащенні схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаними значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), що може призвести до пожежі;
9. Пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається експлуатація тимчасових електричних мереж в виробничому та складському приміщенні виробництва напівфабрикатів, що може призвести до пожежі;
10. Пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що може призвести до пожежі;
11. Пункт 9, пункт 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - на будівлі об'єкту не встановлено покажчик (об'ємний зі світильником або плоский із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесенням на нього літерного індексу ПГ, цифрового зазначення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначення виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);
12. Пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - наявні засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (будівля об'єкту);
13. Пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - приміщення об'єкту не в повній мірі забезпечене засобами первинного пожежогасіння (вогнегасниками), що може призвести до пожежі;
14. Пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - на об'єкті не здійснюється щомісячний огляд наявних в експлуатації вогнегасників з занесенням результатів до відповідного журналу;
15. Пункт 3.18 глави 3 розділу V ППБУ - наявні на об'єкті вогнегасники не забезпечені обліковими номерами за прийнятою на об'єкті системою нумерації;
16. Пункт 22 розділу ІІ ППБУ, пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - знижено рівень пожежної безпеки в частині забезпечення незадимленості простору сходової клітини СК1, а саме не забезпечено відкривання фрамуги з рівня сходової площадки, що є порушенням пункту 7.3.26 ДБН В1.1.-7:2016, що може призвести до пожежі;
17. Пункт 16 розділу ІІ ППБУ - посадові особи та працівники об'єкту не пройшли навчання з питань пожежної безпеки у порядку, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444, що може призвести до пожежі;
18. Пункт 4 розділу ІІ ППБУ - для кожного приміщення об'єкту не розроблено та не затверджено керівником інструкції про заходи пожежної безпеки;
19. Пункт 8 розділу ІІ ППБУ - будівлям та приміщення об'єкту не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місце їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76;
20. Пункт 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - для всіх приміщень виробничого й складського призначення не визначено категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016, а також клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.32-01;
21. Пункт 3 розділу ІІ ППБУ - на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим;
22. Підпункт 7 пункт 9.1 глави 9 розділу VІ ППБУ - не забезпечено при умові без стелажного способу зберігання матеріалів дотримання відстані між стінами та штабелями - не менше 0,8 (складські приміщення), що може призвести до пожежі;
23. Пункт 7.9 глави 7 розділу VІ ППБУ - не проводиться очищення конструкцій витяжних пристроїв, апаратів, трубопроводів з метою запобігання накопичення пожежонебезпечних відкладень. Роботи з очищення мають проводитися систематично згідно з технологічними регламентами та фіксуватися у відповідному журналі (виробниче приміщення), що може призвести до пожежі;
24. Пункт 2.23, пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ, пункту 22 розділу ІІ ППБУ - під сходовою клітиною допускається улаштування підсобного приміщення (приміщення для виробництва напівфабрикатів), що може призвести до пожежі;
25. Пункт 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не заповнено (зашпаровано) отвір в протипожежній перешкоді, котра відокремлює виробничі та складські приміщення від сходової клітки, може призвести до пожежі;
26. Пункт 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не встановлено протипожежний люк з межею вогнестійкості ЕІ 30 виходу у горищний простір, може призвести до пожежі;
27. Пункт 2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - об'єкт не забезпечений адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлювальними у темний час доби;
28. Пункт 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України - керівником суб'єкта господарювання розпочато роботу без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що може призвести до пожежі, надзвичайної ситуації;
29. Частина четверта статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не проведено евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб'єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій, що може призвести до надзвичайної ситуації;
30. Частина третя статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аваріїї, що може призвести до надзвичайної ситуації;
31. Частина восьма статті 20 Кодексу цивільного захисту України - відсутні посвідчення встановленого зразка про проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб у сфері цивільного захисту, що може призвести до надзвичайної ситуації;
32. Частина перша статті 20 Кодексу цивільного захисту України, постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 - не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом розроблення ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки на об'єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки, відповідно до вимог пункту 7 наказу МНС № 140 від 16.08.2005, що може призвести до надзвичайної ситуації.
Примірник акта був отриманий 27.01.2022 особисто під розписку уповноваженою особою Товариства Дроздовим В.А.
У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті, Білоцерківським РВ ГУ ДСНС України у Київській області відносно уповноваженої особи Товариства ОСОБА_1 були складені протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 175 КУпАП від 27.01.2022 серії КХ № 023000 та протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 175-2 КУпАП від 28.01.2022 серії КХ № 023001 та, відповідно, винесені постанови про накладення адміністративного стягнення (грошового штрафу) від 27.01.2022 КХ № 022769 та від 28.01.2022 КХ № 022768. При цьому, у зазначених протоколах уповноваженою особою Товариства Дроздовим В.А., зазначено, що виявлені порушення будуть усунуті при наявності коштів.
Вказані протоколи та постанови були особисто отримані уповноваженою особою Товариства Дроздовим В.А., оскаржені ним у встановленому законом порядку не були, натомість ним були оплачені штрафи за вказаними постановами.
У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті, начальник Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області Олег Масло подав т.в.о. начальника ГУ ДСНС України у Київській області Петру Кісільову рапорт, в якому зазначив, що керуючись статтями 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, уважає, що є підстави для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи Товариства, а саме: нежитлової будівлі літ. «А-2», загальною площею 634 м.кв., за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, буд. 222, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.
Вважаючи виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, враховуючи їх не усунення відповідачем у повному обсязі, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Для вирішення спірних правовідносин суд застосовує, зокрема, норми Конституції України, Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - Кодекс), Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила), у відповідних редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS № 005, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Так, відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.
Відповідно до статті 2 Кодексу, у цьому терміни вживаються в такому значенні, зокрема:
засоби протипожежного захисту - технічні засоби, призначені для запобігання, виявлення, локалізації та ліквідації пожеж, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних факторів пожежі;
засоби цивільного захисту - протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту;
надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності;
пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища;
пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю;
система оповіщення - комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації про виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення.
Статтею 4 Кодексу закріплено, що цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини першої, четвертої статті 20 Кодексу, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах суб'єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Порядок діяльності підрозділів з питань цивільного захисту або призначених осіб визначається відповідними положеннями про них або посадовими інструкціями. Положення про підрозділ (посадова інструкція працівника) з питань цивільного захисту затверджується керівником, що його створив (призначив), на підставі типового положення про такий підрозділ, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання.
За припасами частини другої статті 57 Кодексу, початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб'єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).
Наведені вимоги Кодексу у сфері цивільного захисту є обов'язковими для усіх суб'єктів господарювання, відповідно, й для відповідача.
У свою чергу, загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт) встановлюють Правила.
Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (пункт 2 розділу І Правил).
Згідно з пунктом 4 розділу І Правил, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів (пункт 1 розділу ІІ Правил).
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Правил, на кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил. Працівники об'єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму.
Для кожного приміщення об'єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу ІІ Правил). Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і вивішуватися на видимих місцях.
Посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (пункт 16 розділу ІІ Правил).
Згідно з пунктом 8 розділу ІІ Правил, територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".
Під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта (пункт 22 розділу ІІ Правил).
Відповідно до пунктів 2.3, 2.5, 2.9 глави 2 розділу ІІІ Правил, під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.
Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності.
Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.
Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об'єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами.
За приписами пунктів 2.22, 2.23, 2.31, 2.32, 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил, будинки та інші об'єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.
Забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.
Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
Світлові покажчики "Вихід" необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).
Не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах; розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання; улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали; розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх; розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.4, 1.6, 1.16, 1.18, 1.20, 1.21 глави 1 розділу IV Правил, електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.
Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.
З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.
Електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).
Забороняється: проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів; відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках; експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів; складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами; використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено; прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток; розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.
Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.
Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
За приписами підпункту 9 пунктів 2.1. глави 2, пунктів 3.6., 3.10., 3.18. глави 3 розділу V Правил, зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 9 цього пункту) покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.
Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.
Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.
До початку експлуатації об'єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 № 25.
Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).
Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватись згідно з вимогами Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 № 25.
Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди).
Вогнегасники, які експлуатуються, повинні мати: облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації; пломби на пристроях ручного пуску; бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.
Згідно з пунктом 7.9 глави 7 розділу VІ Правил конструкції витяжних пристроїв, апаратів, трубопроводів повинні запобігати накопиченню пожежонебезпечних відкладень та забезпечувати можливість їх очищення пожежобезпечними способами. Роботи з очищення мають проводитися систематично згідно з технологічними регламентами та фіксуватися у відповідному журналі.
За приписами підпункту 7 пункту 9.1 глави 9 розділу VІ Правил, у складських приміщеннях, розташованих у будинках будь-якого ступеня вогнестійкості, допускається виконувати стелажі з горючих матеріалів висотою не більше 3 м із забезпеченням проходів між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м. За відсутності приладів опалення стелажі можуть встановлюватись упритул до стін. Конструкції стелажів (у тому числі полиці) висотою більше 3 м мають виконуватися з негорючих матеріалів.
У разі застосування безстелажного способу зберігання матеріали повинні укладатися у штабелі. Проти дверних отворів необхідно залишати проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менше 1 м. Якщо склад понад 10 м завширшки, посередині його влаштовується поздовжній прохід не менше 2 м завширшки. Ширина проходів між штабелями має бути не менше 1 м.
Ширина проходів та місця штабельного зберігання повинні бути позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно.
Відстань між стінами та штабелями повинна бути не менше 0,8 м.
У взаємозв'язку з наведеним, суд доходить висновку, що вимоги Кодексу та Правил є безумовно обов'язковими для виконання відповідачем.
У свою чергу, відповідно до статті 47 Кодексу, державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно із частинами першою, другою статті 64 Кодексу, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу).
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо, зокрема суб'єктів господарювання (пункт 2 частини першої статті 65 Кодексу).
Статтею 67 Кодексу визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, окрім іншого: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу (пункт 1 частини першої); складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень (пункт 11 частини першої); звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (пункт 12 частини першої).
Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з пунктом 1 частини першою статті 70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу).
У свою чергу, центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), яка відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі - Положення № 1052) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (підпункт 2 пункту 3 Положення № 1052).
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 1052).
Таким чином суд уважає, що позивач наділений відповідними повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сфері пожежної безпеки та техногенної безпеки, у тому числі шляхом проведення планових перевірок, а також звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів з підстав недотримання (невиконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки визначених Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами.
Разом з тим, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон № 877-V.
Відповідно до частин першої, четвертої, п'ятої, одинадцятої статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Відповідно до частин першої, четвертої, п'ятої статті 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва - п'яти робочих днів.
Згідно зі статтею 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Разом з тим, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У свою чергу, згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Виходячи з наведених норм у взаємозв'язку зі встановленими обставинам справи, судом не встановлено, а відповідачем не наведено обставин порушення позивачем процедури проведення планової перевірки та оформлення її результатів. Натомість судом встановлено, що позивач виконав наведені вимоги законодавства належним чином, тож планова перевірка відповідача проведена позивачем в межах наданих йому повноважень, а також у порядку та спосіб, визначені Законом № 877-V.
При цьому, судом встановлено, що уповноважена особа Товариства була присутня при перевірці, особисто отримала примірник акту, підписавши його без зауважень. Більше того, без зауважень підписала протоколи про адміністративне правопорушення, зазначивши в них про те, що виявлені порушення будуть усунуті при наявності коштів, та оплатила стягнення за постановами про їх накладення.
Таким чином, суд вважає, що уповноважена особа Товариства фактично визнала допущення виявлених позивачем порушень, зафіксованих в акті від 27.01.2022 № 55.
Разом з тим, відповідачем не подано доказів, а судом не встановлено обставин усунення виявлених позивачем в ході планової перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки (у повному обсязі). Зазначене відповідач не заперечує та навпаки підтверджує у відповіді на позовну заяву.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо незаконності вимог позивача, оскільки, по-перше, перевірка була проведена до введення в країні воєнного стану; по-друге, відповідач фактично визнав їх допущення; по-третє, доводи щодо перебування об'єкту в оренді не спростовують вини відповідача як власника нежитлової будівлі, у тому числі враховуючи, що об'єкт в оренді лише в частині (225 кв.м. з 635 кв.м.), про що відповідач не повідомляв позивачу під час проведення перевірки.
Водночас суд констатує, що визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей», є оціночним. Одночасно, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм та цивільного захисту, у тій чи іншій мірі, створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При цьому судом, виходячи з обставин справи у взаємозв'язку з наведеними положеннями Кодексу та Правил, підтверджені виявлені позивачем порушення відповідачем ряду обов'язків у сфері цивільного захисту (пожежної безпеки), які не усунуті на момент розгляду даної справи по суті.
Як вже зазначалося, відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Тож, недодержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, призводить до невиправданого ризику можливого завдання шкоди життю і здоров'ю працівників та відвідувачів такого суб'єкта.
Також суд зазначає, що допущені порушення, зафіксовані в акті від 27.01.2022 № 55, можуть призвести до: швидкого займання та появи пожежі; виникнення короткого замикання та загоряння електромережі, загоряння горючих елементів; втрати часу на пожежогасіння; пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, у зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть неефективними, а продукти горіння і чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень, що призведе до отруєння людей, які перебуватимуть на об'єкті, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння; зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції, що зменшує час для порятунку людей та організацій гасіння пожежі; перешкоджання швидкій евакуації людей з об'єкту, створення затору людського потоку та збільшення часу евакуації; невірних дій при виникненні надзвичайної ситуації та створення загрози її виникнення; тощо, що в сукупності створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті.
Разом з тим, відповідно до положень статей 3, 27 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Обов'язок держави захищати життя людини.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, оскільки станом на час розгляду справи відповідачем не надано суду будь-яких доказів усунення у повному обсязі виявлених порушень у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зафіксованих в акті планової перевірки від 27.01.2022 № 55, суд доходить висновку, що такі порушення мають триваючий характер та потенційно загрожують життю та здоров'ю людей.
При цьому суд вважає, що виявлені порушення, які не усунуті відповідачем, не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів цивільного та протипожежного захисту для уникнення виникнення надзвичайних ситуацій і швидкого реагування у разі їх виникнення.
Таким чином, характер суспільної небезпечності, встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими.
Виходячи з наведеного в сукупності, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність правових підстав для застосування до відповідача відповідних заходів реагування.
Разом з тим суд зазначає, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю та здоров'ю населення.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу вимог частини п'ятої статті 4 Закону № 877-V можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював таке зупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених порушень.
Виходячи з наведених норм, у взаємозв'язку з фактичними обставинами справи, суд доходить висновку, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували виявлені позивачем порушення або підтверджували їх усунення у повному обсязі.
У підсумку, з урахуванням вищезазначеного в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ: 38537963; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 8) задовольнити повністю.
Застосувати до Приватного акціонерного товариства «Учбово-торгівельний центр» (код ЄДРПОУ: 20607069; місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 63) заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) нежитлової будівлі літ. «А-2» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, буд. 222, шляхом зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Учбово-торгівельний центр» повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 27.01.2022 № 55.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.