Справа № 462/4049/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання: Каралюс Т.Р.,
відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд
ВСТАНОВИВ:
позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути із відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як спадкоємців ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , боргу за кредитом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.02.2007 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н за умовами якого позивач відкрив на ім'я ОСОБА_1 картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, у подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 9100 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Таким чином, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Позичальник своїх зобов'язань за умовами кредитного договору не виконав. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_1 помер, спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Позивачем 06.11.2021 була направлена претензія кредитора до Сьомої Львівської державної нотаріальної контори та 22.11.2022 позивачем отримано відповідь Сьомої Львівської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк». 27.11.2021 до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але відповідачами ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті позичальника заборгованість за кредитним договором б/н від 04.02.2007 року становить 7202,84 грн., які позивач просить стягнути з відповідачів, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору при поданні позову.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.09.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Крім цього, за клопотанням позивача, із Сьомої Львівської державної нотаріальної контори /м. Львів, вул. Городоцька, 299/ витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
05.10.2022 року представник позивача подав суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнали та вказали, що шлюб між ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_1 було розірвано рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 15.03.2018 року, після смерті ОСОБА_1 відповідачі із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталась у зв'язку з відсутністю спадкового майна, тобто спадщина ними не приймалась. Крім цього, вказали, що померлий ОСОБА_1 фактично не проживав із відповідачами після розірвання шлюбу із ОСОБА_2 . Відтак, просять відмовити у задоволенні позову.
28.11.2022 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій вказав, що оскільки відповідачі на час смерті проживали із спадкодавцем, вони вважаються такими, що прийняли спадщину, від прийняття спадщини відповідачі не відмовлялися, а тому позовні вимоги підставні. Крім цього, у поданій відповіді на відзив представник позивача вказав, що має намір подати клопотання про витребування доказів, однак, станом на 20.12.2022 року клопотання про витребування доказів не подав.
Крім цього, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.12.2022 року клопотання представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Трегуба М.К. від 14.11.2022 року про витребування доказів у справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу залишено без задоволення.
Водночас, суддею Залізничного районного суду м. Львова Бориславським Ю.Л. для повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, 20.12.2022 року зроблено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта: ОСОБА_1 та згідно отриманої інформації: відомості відсутні.
Заслухавши пояснення відповідачів, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.
Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав заяву б/н від 04.02.2007 року.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується особистим підписом заявника ОСОБА_1 у заяві, відповідно до умов Анкети-заяви позичальнику було відкрито картковий рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений в довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 9100,00 грн.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11.01.2021 року Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Львів/ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.73/.
Станом на дату смерті позичальника, заборгованість перед банком за кредитним договором б/н від 04.02.2007 року становить 7202,84 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в т.ч. заборгованість за простроченим тілом кредиту.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із матеріалів справи, 06.11.2021 позивачем була направлена претензія кредитора до Сьомої Львівської державної нотаріальної контори та 22.1.2021 отримано відповідь Сьомої Львівської державної нотаріальної контори, згідно якої спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк», спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались /а.с. 74, 75, 76/.
24.11.2021 позивач надіслав відповідачам листи-претензію, згідно з якими позивач пред'явив свої вимоги, але такі залишилися без відповіді /а.с.77, 78/.
Згідно долучених до матеріалів справи копій паспортів, відповідачі ОСОБА_2 /паспорт НОМЕР_2 /, ОСОБА_1 /паспорт НОМЕР_3 / та померлий позичальник ОСОБА_1 /паспорт НОМЕР_4 / були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.67-68, 69-70, 71-72/.
Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 08.09.2000 року № 16287-3 та довідки ОКП ЛОР «БТІтаЕО», квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /а.с.114-115/.
15 березня 2018 року Залізничним районним судом м. Львова шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розірвано /а.с.117-118/.
Із матеріалів спадкової справи №396/2021 вбачається, що спадкова справа заведена Сьомою Львівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі претензії кредитора, оскільки ніхто зі спадкоємців померлого до нотаріуса не звертався.
Відповідно до Витягу про знятих з реєстрації у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 до знятих з реєстрації входять: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знятий з реєстрації 28.01.2021 року.
Як вбачається із листа Сьомої Львівської державної нотаріальної контори від 15.11.2021 року № 1023/02-14, що долучений до матеріалів спадкової справи №396/2021, коло спадкоємців та склад спадкового майна після смерті ОСОБА_1 не визначено.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Отже, спадкоємці померлого позичальника, прийнявши спадщину, в силу ст. ст. 1281,1282 ЦК України зобов'язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.
У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року роз'яснено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника, за умови прийняття спадщини, є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених ст. 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку про те, що у разі неотримання від спадкодавця у спадщину майна, або відсутності спадкового майна особа не набуває статусу спадкоємця, і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна на день його смерті (спадкового майна), вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №320/6489/16-ц та у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 306/2000/16-ц.
Відтак, судом не встановлено наявність спадкового майна у спадкодавця ОСОБА_1 , позивачем не доведено наявність спадкового майна боржника та яка вартість такого майна, як і не доведено, що відповідачі отримали у спадщину майно після смерті ОСОБА_1 .
Позивач в своєму позові зазначає, що спадкоємцем у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів померлого позичальника ОСОБА_1 та відповідачів, де вказано спільну адресу зареєстрованого місця проживання.
Однак, сам факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме відповідачі є спадкоємцями та прийняли після померлого спадщину.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією ВС, викладеною у постанові від 13.02.2019 року у справі №336/5443/16 №61-34319 св 18.
Враховуючи наведене, зокрема, відсутність спадкової маси на час відкриття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 та інформації щодо вартості одержаного у спадщину майна спадкоємцями, натомість доведення відповідачами, що вони не прийняли спадщини після смерті ОСОБА_1 , оскільки відсутнє спадкове майно, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідачі не заявляли до відшкодування судових витрат, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 265, 268, 352-355 ЦПК України, ст. 1218, 1281-1282 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
у задоволенні позовуАкціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 29 грудня 2022 року.
Суддя: Бориславський Ю. Л.