Справа № 444/3286/22
Провадження № 2-н/444/201/2022
УХВАЛА
28 грудня 2022 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою (ВПО): АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), боржник - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає: АДРЕСА_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 05.09.2000 року Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів на малолітню дитину в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку,-
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Прядко Денис Володимирович звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття дитини.
Разом із тим, представником заявника заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 600 грн.00коп.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суддя вважає, що у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу належить відмовити з наступних підстав.
Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
За змістом положень ч. ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2 ст.137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).
Суддя звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першої ст.42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про видачу судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.
ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку наказного провадження.
У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (частина друга ст.42 ЦПК України).
Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом ІІ ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, які понесені боржником.
Суддя зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі та за правилами наказного провадження боржник у справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат. При цьому, в силу принципу змагальності сторін, обов'язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі.
З огляду на викладене суддя вважає, що у задоволенні вимоги про відшкодування на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу належить відмовити, оскільки зі змісту норм ЦПК України вбачається, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються.
Відповідно до ч.3 ст.165 ЦПК України у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 163, 165, 259, 260 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до повноліття дитини, в частині вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1600 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 28.12.2022 року.
Суддя: Олещук М. М.