Справа № 521/17675/22
Номер провадження:1-кп/521/1657/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2022 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 та клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42022163020000077 від 28.07.2022 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з вищою освітою, зі слів перебуваючого у цивільному шлюбі та маючого неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого СПД «Назарчук», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Долинське Ананьївського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, до затримання працював адміністративним працівником спортзалу «Арена Спорт», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
обвинувачених кожного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, суд
ВСТАНОВИВ:
На розгляд до Малиновського районного суду м. Одеси 23.11.2022 року надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42022163020000077 від 28.07.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених кожного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Так, згідно реєстру досудових досудового розслідування, який надійшов разом з обвинувальним актом, встановлено, що під час досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42022163020000077 від 28.07.2022 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було обрано запобіжні заходи у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду та заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 (надав копію ухвали Одеського апеляційного суду від 08.12.2022 року про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та затримання ОСОБА_6 в залі суду та доставки до ДУ «Одеський слідчий ізолятор») та клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , мотивуючи наявністю обставин, що дають підстави підозрювати обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, які підтверджуються доказами, що зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування, доданому до обвинувального акту, наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинувачених.
Потерпіла ОСОБА_8 в підготовче судове засідання не з'явилась, проте до канцелярії суду надійшла її заява про розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_9 без її участі, цивільний позов не заявляє, матеріальну шкоду її не завдано.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції) в судовому засіданні, кожен окремо, не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно свого підзахисного заперечував та просив обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. В обґрунтування своєї позиції захисник надав суду письмові заперечення з яких вбачається, що обґрунтування наявності ризиків, викладені прокурором, носять характер припущень, стороною обвинувачення жодним чином не враховано відомості про особу обвинуваченого та стан його здоров'я, зокрема потреби в лікуванні внаслідок завданих йому в ході затримання тілесних ушкоджень. На підставі викладеного, захисник вважає, що прокурором не доведено обставин, що виправдовують застосування до обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, щодо клопотання прокурора заперечували, вважали його необґрунтованим та просили відмовити у його задоволенні.
Дослідивши обвинувальний акт та додані матеріали, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про можливість призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту виходячи з наступного.
Обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, обвинувальний акт підсудний Малиновському районного суду м. Одеси, підстав для закриття кримінального провадження суд не вбачає.
Судом вирішено питання, які пов'язані з підготовкою до судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України вбачається, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Клопотання про розгляд кримінального провадження у складі колегії суддів - відсутнє.
Щодо вирішення питання про обрання обвинуваченим запобіжних заходів, суд виходить з наступного.
Так, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України (ч. 3 ст. 315 КПК України).
Прокурор як сторона обвинувачення має обов'язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність обрання (продовження) запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні та продовженні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, що перелічені у даній статті.
Пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 176 КПК України зокрема встановлено, що запобіжними заходами є домашній арешт та тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд дійшов наступного.
Отже, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в клопотанні, на даному етапі судового провадження суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, судом встановлено, що згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 на даній стадії судового провадження обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину. Крім того, встановлено, що ОСОБА_6 (27 років), він не є особою з інвалідністю, не одружений та непрацездатних осіб на утриманні не має, до затримання працював адміністративним працівником спортзалу «Арена спорт», має позитивну характеристику, має зареєстроване та постійне місце проживання (що підтверджується наданими захисником документами, раніше не судим, відсутність претензій з боку потерпілої ОСОБА_8 (про що свідчить її заява від 27.12.2022 року), певні проблеми зі здоров'ям ОСОБА_6 , що підтверджується медичною документацією, спричинення тілесних ушкоджень у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематом м'яких тканин обличчя, забою кісток носа, рубленої рани лівої скулевої ділянки та потиличної ділянки, забою грудної клітини, забою лівого колінного суглобу (витяг з ЕРДР за № 62022150020000413 від 01.09.2022 року за ч. 2 ст. 365 КК України), надано захисником.
Заперечень щодо наданих захисником документів стороною обвинувачення надано не було.
Кримінальне правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_6 не відноситься до переліку кримінальних правопорушень, що зазначені в ч. 6 ст. 176 КПК України.
З клопотання вбачається, що прокурор вважає, що необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 полягає у наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у даному кримінальному провадженні.
Суд зауважує, що ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що обвинувачений обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед судом повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити обвинуваченим такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, судом повинно бути обрано такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку обвинуваченого.
Прокурором доведено, а судом встановлено існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від суду, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за який передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, у зв'язку із чим останній може вдатись до спроб переховуватись від суду.
Крім того, ОСОБА_6 , під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження отримав відомості, щодо свідків та потерпілої у даному провадженні, може незаконно впливати на них, адже їх допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом обвинуваченого вони можуть змінити показання в залі судового засідання під час судового розгляду.
В частині наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), суд приходить до переконання про необґрунтованість вказаного ризику, оскільки стороною обвинувачення жодним чином не обґрунтовується, на підставі та в зв'язку з якими обставинами, вони прийшли до вказаних переконань, адже відомостей про те, що ОСОБА_6 раніше судимий суду не надано.
Виходячи із порівняльного аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування тримання під вартою як запобіжного заходу прокурор повинен довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного/обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, стану здоров'я, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного/обвинуваченого під час досудового та судового розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного/обвинуваченого (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Враховуючи позицію прокурора в судовому засіданні та відомості, які отриманні судом під час розгляду клопотання, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено лише обставини встановлені в п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не доведено необхідність застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При врахуванні тяжкості злочину потрібно враховувати раціональний зміст та ступінь суспільної небезпечності цієї особи, який дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду. Проте сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки це суперечило 6 презумпції невинуватості.
Отже, застосування найсуворішого запобіжного заходу повинна оцінюватись не лише у світлі тяжкості покарання, але й виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявність такої небезпеки, або звести її до такого мінімуму, аби попереднє ув'язнення не виявилось невиправданим.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом. Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила злочин, є, звичайно, таким чинником, що відноситься до суті питання, однак сама по собі тяжкість покарання не може бути виправданням утриманню під вартою.
Викладені вище обставини свідчать про можливість обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, який на думку суду забезпечить належну подальшу процесуальну поведінку останнього.
Посилання сторони захисту про наявність у ОСОБА_6 постійного житла на території м. Одеси підтверджено в судовому засіданні, саме тому за вказаною адресою, на переконання суду, можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово з покладенням певних обов'язків на обвинуваченого, що відповідатиме меті та завданням кримінального провадження, та в повній мірі узгоджуватиметься з нормами Закону та правовою позицією ЄСПЛ.
При вирішення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд дійшов наступного.
Отже, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в клопотанні, на даному етапі судового провадження суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, судом встановлено, що згідно обвинувального акту ОСОБА_4 на даній стадії судового провадження обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину. Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 (39 років), він не є особою з інвалідністю, зі слів пребуває у цивільному шлюбі та має неповнолітнього сина, працевлаштований СПД « ОСОБА_10 », має зареєстроване та постійне місце проживання на території м. Одеси, в силу ст. 89 КК України не судимий.
З клопотання вбачається, що необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 полягає у наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у даному кримінальному провадженні.
Суд зауважує, що ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що обвинувачений обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед судом повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити обвинуваченим такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, судом повинно бути обрано такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку обвинуваченого.
Прокурором доведено, а судом встановлено існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за який передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, у зв'язку із чим останній може вдатись до спроб переховуватись від суду.
Крім того, ОСОБА_4 під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження отримав відомості, щодо свідків та потерпілої у даному провадженні, може незаконно впливати на них, адже їх допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом обвинуваченого вони можуть змінити показання в залі судового засідання під час судового розгляду.
В частині наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), суд приходить до переконання про необґрунтованість вказаного ризику, оскільки стороною обвинувачення жодним чином не обґрунтовується, на підставі та в зв'язку з якими обставинами, вони прийшли до вказаних переконань, адже відомостей про те, що ОСОБА_4 має непогашену судимість чи є особою злочинного світу, суду не надано.
Враховуючи позицію прокурора в судовому засіданні та відомості, які отриманні судом під час розгляду клопотання, суд вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання, із покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин інший більш м'який запобіжний захід, окрім як цілодобовий домашній арешт, не зможе забезпечити виконання покладених на ОСОБА_4 процесуальних обов'язків та запобігання встановленим ризикам.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194, 314-316, 372, 392 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 42022163020000077 від 28.07.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених кожного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України у відкритому судовому засіданні в Малиновському районному суді м. Одеси на 13 годину 30 хвилин 05 січня 2023 року.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - відмовити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною останньому залишати житло за адресою: АДРЕСА_4 - цілодобово.
Обвинувачений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебуває в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» має бути негайно доставлений до місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 , де і звільнений з-під варти.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) перебувати за місцем проживання цілодобово, окрім необхідності переміщення до укриття під час сигналу тривоги в період воєнного стану в Україні або отримання невідкладної медичної допомоги;
2) прибувати за кожною вимогою до суду;
3) не відлучатись із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу суду;
4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
5) здати на зберігання до Малиновської окружної прокуратури м. Одеси свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 його обов'язок, щодо заборони залишати вказане житло цілодобово та що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Виконання ухвали про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту покласти на співробітників ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за місцем проживання обвинуваченого та співробітників Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_6 , який перебуватиме під цілодобовим домашнім арештом покласти на співробітників ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області за місцем проживання обвинуваченого.
Строк дії ухвали щодо обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , становить 2 (два) місяці і обчислюється з моменту оголошення, тобто з 28.12.2022 року та припиняє свою дію 28.02.2023 року.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною останньому залишати житло за адресою АДРЕСА_2 - цілодобово.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) перебувати за місцем проживання цілодобово, окрім необхідності переміщення до укриття під час сигналу тривоги в період воєнного стану в Україні або отримання невідкладної медичної допомоги;
2) прибувати за кожною вимогою до суду;
3) не відлучатись із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу суду;
4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
5) здати на зберігання до Малиновської окружної прокуратури м. Одеси свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 його обов'язок, щодо заборони залишати вказане житло цілодобово та що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_4 , який перебуватиме під цілодобовим домашнім арештом покласти на співробітників Відділу поліції №1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області за місцем проживання обвинуваченого.
Строк дії ухвали щодо обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , становить 2 (два) місяці і обчислюється з моменту оголошення, тобто з 28.12.2022 року та припиняє свою дію 28.02.2023 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1