Номер провадження: 33/813/1299/22
Номер справи місцевого суду: 521/10116/21
Головуючий у першій інстанції Морозова І. В.
Доповідач Приходько Л. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.12.2022 м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Приходько Л. А., секретар судового засідання Виходець А. В,
за участю:
захисників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокатів Коваленко Катерини Олександрівни та Соколов Максима Сергійовича,
представника Одеської митниці Держмитслужби України - Кептене Дмитра Андрійовича,
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Коваленко Катерини Олександрівни на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 483 Митного Кодексу України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Узбекистану, який проживає: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного Кодексу України та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, а саме: 1 554 092,21 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі дев'яносто дві) гривні 21 копійка, з конфіскацією товарів за протоколом № 0606/50000/21. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 гривень.
Вищевказаною постановою встановлено, що 01 листопада 2019 року між ФОП « ОСОБА_1 » та компанією «Eriten gida san.ve tic. Ltd.sti» (Туреччина) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 1-ЕR щодо поставки товарів в Україну. В рамках наведеного договору до м/п «Одеса-центральний» Одеської митниці Держмитслужби з Туреччини на судні закордонного плавання на умовах поставки «СРТ - UA Чорноморськ» прибув вантажний автомобіль р/н 31К9951/31Е3498 з товаром «кондитерські вироби, турецькі солодощі» вагою брутто 20882,79 кг.
01 грудня 2019 року ФОП « ОСОБА_1 » була підготовлена та подана до Одеської митниці Держмитслужби митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ», яка прийнята та зареєстрована за номером № UA500060/2019/039792.
В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_1 до м/п «Одеса-центральний» Одеської митниці Держмитслужби були надані: коносамент №ММ0475203 від 21.11.2019, інвойс №030515 від 21.11.2019, пакувальний лист до інвойсу, контракт №1-ЕR від 01.11.2019 та інші товаросупровідні документи.
Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500060/2019/039792 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем та відправником товару є компанія «Eriten gida san.ve tic. Ltd.sti» (Туреччина), а покупцем та одержувачем є ФОП « ОСОБА_1 ».
Відповідно граф МД № UA500060/2019/039792 було заявлено товари:
- товар №1 «кондитерські вироби з цукром, без вмісту какао, з фісташками: халва кунжута, солодка вата (9432,39 кг брутто);
- товар №2 «гранатовий соус» (981,6 кг брутто);
- товар №3 «чурчхела являє собою горіхи волоські» (5106,3 кг брутто);
- товар №4 «турецькі солодощі з цукру у вигляді желе» (112,5 кг брутто);
- товар №5 «інжир сушений» (5250 кг брутто) Країна виробництва TR».
Вартість вищевказаного товару відповідно до інвойсу компанії «Eriten gida san.ve tic. Ltd.sti» (Туреччина) №030515 від 21.11.2019 - 29642 доларів США (712462,51 грн. по курсу НБУ) та сплачені митні платежі у розмірі - 223727,23 грн.
Вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг.
З метою з'ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Туреччини.
20.04.2021 до Одеської митниці Держмитслужби листом Департаменту боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Держмитслужби від 20.04.2021 №20/20-02-01/7.10/1084 надійшла відповідь митних органів Міністерства митної справи та торгівлі Туреччини від 12.03.2021 №29980007-724.01.03/UA-59938152-60498918-62247487 із наданням експортних документів, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну.
Під час перевірки документів які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині встановлено, що фактично вантажний автомобіль р/н НОМЕР_1 з товаром «кондитерські вироби, турецькі солодощі» (його вага, найменування, кількість) оформлений у Одеській митниці Держмитслужби за МД № UA500060/2019/039792 від 01.12.2019 оформлювався в режимі «експорт» до України у митних органах Туреччини на умовах поставки «FCA ADANA» за експортною митною декларацію №19330900ЕХ02027842 від 23.11.2019.
Відповідно наданим до Одеської митниці документам та згідно МД № UA500060/2019/039792 від 01.12.2019 та інвойсу компанії «Eriten gida san.ve tic. Ltd.sti» (Туреччина) №030515 від 21.11.2019 вартість товару складає 29642 долара США.
Згідно отриманої відповіді держаних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів згідно експортної декларації №19330900ЕХ02027842 від 23.11.2019 та експортного інвойсу компанії «Eriten gida san.ve tic. Ltd.sti» (Туреччина) №030515 від 21.11.2019 складала 64658 доларів США (1554092,21 грн. згідно курсу НБУ на день митного оформлення).
Тобто, різниця між вартістю товарів зазначеної у наданому до Одеської митниці ДФС інвойсі компанії Eriten gida san.ve tic. Ltd.sti» (Туреччина) №030515 від 21.11.2019 (29642 доларів США) та фактичною загальною вартістю товарів оформлених з Туреччини до України (64658 доларів США), складає 35016 доларів США. (по курсу НБУ 841629,69 грн.), що свідчить та підтверджує суттєве заниження вартості товарів, оформлених у Одеській митниці Держмитслужби.
Згідно листа митного посту «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби від 13.05.2021 №7.10-28.05-02/692 сума митних платежів, що підлягали б сплаті в разі заявлення фактурної вартості товару відповідно до отриманої від митних органів Туреччини інформації та документів, становить 545871 грн.
Тобто, різниця сум митних платежів, нарахованих та сплачених за митною вартістю, заявленою декларантом, та суми митних платежів, з урахуванням декларації та документів, надісланих митними органами Туреччини, становить 322143,77 грн.
За МД №UA500060/2019/039792 від 01.12.2019 було сплачено митні платежі у розмірі 223727,23 грн.
Переміщення товарів через митний кордон України на адресу ФОП “ ОСОБА_1 ” здійснено шляхом надання до митниці в якості підстави переміщення товарів, документів які містять неправдиві дані стосовно вартості товару.
Одержувачем та декларантом вказаного товару є ФОП “ ОСОБА_1 ” в особі гр. Узбекистану ОСОБА_1 , який як керівник підприємства організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства в розумінні пункту 43 статті 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.
Таким чином, ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 1554092,21 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо вартості товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене частиною 1 статті 483 МК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко А.О. подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що матеріалами справи не підтверджено та судом першої інстанції не встановлено наявність в діях ОСОБА_1 суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме прямого умислу, котрий в свою чергу, виразився в поданні останнім митному органу документів, отриманих незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві відомості. Апелянт також вказує, що митним органом не доведено та не надано належних та допустимих доказів того, що подані документи містять недостовірні дані або є підробленими, а надані документи є недостовірними та недостатніми.
У судовому засідання представники ОСОБА_1 - адвокати Коваленко А.О. та Соколов М.С. вимоги апеляційної скарги підтримали за обставинами викладеними у скарзі, просили постанову суду скасувати та закрити провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пославшись на те що Одеською митницею не надано суду належних та допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 вчинив дії правопорушення передбачене частиною 1 статті 483 МК України, крім того суд першої інстанції під час розгляду справи не дотримався вимог чинного законодавства, та не розглянув справу своєчасно, всебічно та повно не з'ясував обставини справи.
Представник Одеської митниці Держмитслужби - Кептене Д.А. заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, вказував, що на його думку постанова суду є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, просив апеляційну скаргу залишити скаргу без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2022 року без змін.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
У відповідності до положень статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
В силу статті 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України підтверджується наявними матеріалами справами, а саме протоколом про порушення митних правил, доповідною запискою інспектора митниці та відповіддю митних органів Туреччини.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається , що 01 листопада 2019 року між ФОП « ОСОБА_1 » та компанією «Eriten gida san.ve tic. Ltd.sti» (Туреччина) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 1-ЕR щодо поставки товарів в Україну. В рамках наведеного договору до м/п «Одеса-центральний» Одеської митниці Держмитслужби з Туреччини на судні закордонного плавання на умовах поставки «СРТ - UA Чорноморськ» прибув вантажний автомобіль р/н 31К9951/31Е3498 з товаром «кондитерські вироби, турецькі солодощі» вагою брутто 20882,79 кг.
01 грудня 2019 року ФОП « ОСОБА_1 » була підготовлена та подана до Одеської митниці Держмитслужби митна декларація за № UA500060/2019/039792.
В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_1 до м/п «Одеса-центральний» Одеської митниці Держмитслужби були надані: коносамент №ММ0475203 від 21.11.2019, інвойс №030515 від 21.11.2019, пакувальний лист до інвойсу, контракт №1-ЕR від 01.11.2019 та інші товаросупровідні документи.
Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500060/2019/039792 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем та відправником товару є компанія «Eriten gida san.ve tic. Ltd.sti» (Туреччина), а покупцем та одержувачем є ФОП « ОСОБА_1 ».
Відповідно граф МД № UA500060/2019/039792 було заявлено товари:
- товар №1 «кондитерські вироби з цукром, без вмісту какао, з фісташками: халва кунжута, солодка вата (9432,39 кг брутто);
- товар №2 «гранатовий соус» (981,6 кг брутто);
- товар №3 «чурчхела являє собою горіхи волоські» (5106,3 кг брутто);
- товар №4 «турецькі солодощі з цукру у вигляді желе» (112,5 кг брутто);
- товар №5 «інжир сушений» (5250 кг брутто) Країна виробництва TR».
Вартість вищевказаного товару відповідно до інвойсу компанії «Eriten gida san.ve tic. Ltd.sti» (Туреччина) №030515 від 21.11.2019 - 29642 доларів США (712462,51 грн. по курсу НБУ) та сплачені митні платежі у розмірі - 223727,23 грн.
Вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг.
20 квітня 2021 року до Одеської митниці Держмитслужби листом Департаменту боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Держмитслужби від 20.04.2021 №20/20-02-01/7.10/1084 надійшла відповідь митних органів Міністерства митної справи та торгівлі Туреччини від 12.03.2021 №29980007-724.01.03/UA-59938152-60498918-62247487 із наданням експортних документів, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну.
Проведеною перевіркою документів які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині, встановлено наявність різниці між вартістю товарів зазначеної у наданому до Одеської митниці ДФС інвойсі компанії Eriten gida san.ve tic. Ltd.sti» (Туреччина) №030515 від 21.11.2019 (29642 доларів США) та фактичною загальною вартістю товарів оформлених з Туреччини до України (64658 доларів США), складає 35016 доларів США. (по курсу НБУ 841629,69 грн).
Згідно листа митного посту «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби від 13.05.2021 №7.10-28.05-02/692 сума митних платежів, що підлягали б сплаті в разі заявлення фактурної вартості товару відповідно до отриманої від митних органів Туреччини інформації та документів, становить 545871 грн. Враховуючи сплачені за митною декларацією №UA500060/2019/039792 від 01.12.2019 митних платежів у розмірі 223727,23 грн. , різниця сум митних платежів, нарахованих та сплачених за митною вартістю, заявленою декларантом, та суми митних платежів, з урахуванням декларації та документів, надісланих митними органами Туреччини, становить 322143,77 грн.
В результаті чого 28 травня 2021 року працівниками митниці було складено протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.
Згідно вимог статті 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За положеннями частини 1 статті 483 МК України адміністративна відповідальність настає в разі вчинення переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року № 8, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон, зокрема, митна декларація, коносамент, ліцензія, товаросупровідні документи тощо.
Апелянт в свою чергу посилається на відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення, вказуючи на недоведеність його умисла на вчинення вказаного правопорушення.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що згідно поданої ОСОБА_1 митною декларацією вартість товару складає Проте згідно відповіді держаних органів Туреччини, котра надійшла за запитом Державної митної служби України, надісланого з метою перевірки автентичності документів після митного контролю, було встановлено наявність розбіжностей у вартості товарів. Так, під час перевірки документів, які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині встановлено, що фактично вантажний автомобіль р/н НОМЕР_1 з товаром «кондитерські вироби, турецькі солодощі» (його вага, найменування, кількість) оформлений у Одеській митниці Держмитслужби за МД № UA500060/2019/039792 від 01.12.2019 оформлювався в режимі «експорт» до України у митних органах Туреччини на умовах поставки «FCA ADANA» за експортною митною декларацію №19330900ЕХ02027842 від 23.11.2019. Фактично вартість товарів згідно експортної декларації №19330900ЕХ02027842 від 23.11.2019 та експортного інвойсу компанії «Eriten gida san.ve tic. Ltd.sti» (Туреччина) №030515 від 21.11.2019 складала 64658 доларів США.
Тобто, ОСОБА_1 була заповнена та подана митна декларація, котра в свою чергу містить розбіжності щодо визначення вартості товару, котрий прямував на територію України згідно зовнішньоекономічного контракту №1-110119/GF щодо поставки товарів в Україну від 11.01.2019 року, що в свою чергу є порушенням митного законодавства України та за вчинення яких передбачена відповідальність в межах ч. 1 ст. 483 МК України, та в саме в результаті такого порушення посадовою особою митного органу було складено протокол про порушення митних правил.
При цьому ОСОБА_1 , ні митним органам, ні суду не надав будь яких документів на підтвердження того, що між ним та постачальником товару була обумовлена саме вартість товару, яка була зазначена під час декларуваня.
Додані до апеляційної скарги копії платіжних доручень, на підтвердження доводів того, що ним була оплачена вартість товару у розмірі задекларованої суми не підтверджують доводів апеляційнлої скарги, оскільки лише підтверджують лише сплату ОСОБА_1 визначеної суми, та не містять відомостей про те, що вказана сума є повною оплатою за придбаний товар.
Відповідно до статті 494 МК України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ст. 494 МК України).
Окрім того, будь-яких доказів на спростування достовірності зазначеної в листі Міністерства торгівлі Турецької Республіки, направленого на адресу Державної митної служби України, інформації апелянтом ні в суді першої інстанції, ні безпосередньо в апеляційному суді не було надано.
Щодо посилань апелянта на відсутність у справі належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, з огляду на відсутність офіційного перекладу документів, наданих митними органами Турецької Республіки, апеляційний суд зауважує про таке.
Дійсно, відповідь, надана митними органами Республіки Туреччини, а також додані до неї документи, складені іноземною мовою та не мають офіційного перекладу.
На виконання постанови Маліновського районного суду від 10 травня 2022 року Одеською митницею Держмитслужби до матеріалів справи надано переклад документів наданих Міністерством торгівлі Турецької Республіки, виконаний бюро перекладів “Максворд”.
Разом з тим, чинне законодавство не передбачає обов'язкового долучення до протоколу про порушення митних правил офіційного перекладу тих документів, що складені не державною мовою.
Чинним МК України передбачено обов'язкову участь перекладача у судовому провадженні виключно у випадках коли, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не володіють або недостатньо володіють державною мовою (ст. 1, 2 ст. 492 МК України), тому посилання апелянта на статті 503 МК України є недоречними.
Поряд з цим, зі змісту документів наданих митними органами Республіки Туреччини вбачається, що інформація зазначена у них, необхідна для встановлення наявності складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, а саме інформація щодо товару та його ціни, є недвозначною та зрозумілою, оскільки загалом складається з ціни та кількості товару, номерів накладних, зазначених цифрами, а також номеру контейнеру, у якому товар було переміщено.
Доводи захисників Рашидова О.М. про пропуск строків накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Так частиною першою статті 467 ЦПК України встановлено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Перевіривши вказані вище доводи апеляційний суд дійшов висновку, що з урахуванням часу розгляду справи судом, визначений частиною першою статті 476 МК України строк накладення адміністративного стягнення на час винесення судом першої інстанції постанови не сплив.
Визначаючи вид та міру адміністративного покарання суд першої інстанції дотримався вимог статті 33 КУпАП.
Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування або зміни постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Коваленко Катерини Олександрівни залишити без задоволення.
Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 483 Митного Кодексу України відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Л.А. Приходько