Номер провадження: 22-ц/813/8872/22
Справа № 947/25276/21
Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.
Доповідач Кутурланова О. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.12.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кутурланової О.В.,
суддів: Орловської Н.В.,
Чорної Т.Г.,
секретар судового засідання Виходець А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Куркевич Олег Віталійович, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси у складі судді Салтан Л.В. від 27 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення з актового запису про народження відомості про батьківство,
встановив:
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виключення з актового запису про народження відомостей про батьківство.
27.10.2022 року від ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про призначення у справі судово-генетичної експертизи, на вирішення якої позивач просив поставити наступні питання:
- Чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якої є ОСОБА_1 ?
- Яка величина вирогідності підтвердження (у відсотковому відношенні) біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
- Чи є ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2022 року клопотання позивача ОСОБА_2 про призначення судово-генетичної експертизи у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення з актового запису про народження відомості про батьківство задоволено.
Призначено у справі судово-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- Чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якої є ОСОБА_1 ?
- Яка величина вирогідності підтвердження (у відсотковому відношенні) біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
- Чи є ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
Проведення експертизи доручено експертам КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», яких попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Роз'яснено сторонам наслідки ухилення від участі в проведенні експертизи, що передбачено ст. 109 ЦПК України, відповідно до якої, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Витрати по проведенню експертизи покладено на ОСОБА_2 .
Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на численні порушення судом норм процесуального права при вирішенні питання про призначення судово-генетичної експертизи, просила ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Жигалюк Ю.С., посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.
Призначаючи у справі судово-генетичну експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що для встановлення обставин, що мають значення для правильного, всебічного й об'єктивного розгляду справи потрібні спеціальні знання, якими суд не володіє.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно положень статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу, як батька дитини з актового запису про народження дитини.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч.ч.1,6 ст. 81 ЦПК України).
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Аналіз зазначених норм права свідчить, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у відповідній галузі, суд має право призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовом про виключення з актового запису про народження відомості про батьківство.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 не є біологічним батьком дитини відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, між сторонами виник спір з приводу батьківства малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для вирішення якого слід встановити обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення сторін.
Предметом доказування у справах про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.
Згідно з частиною 4 підпунктами 3-5 частини 5 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції.
Доводити наявність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами, у тому числі висновками судово-генетичної експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 108 ЦПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Приймаючи до уваги викладене, суд першої інстанції, задовольняючи клопотання про проведення судово-генетичної експертизи правильно виходив з того, що між сторонами існує спір щодо встановлення факту батьківства, а генетична експертиза станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції перш за все мав на меті дотримання наведених вимог процесуального закону, обгрунтовано відійшов від надмірного формалізму при вирішенні клопотання про призначення експертизи, маючи на меті встановлення істини у справі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали, як незаконної чи необґрунтованої.
При цьому, доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення судом підсудності справи при відкритті провадження колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказане питання не стосується законності призначення експертизи у справі, яке оскаржується в даній апеляційній скарзі.
Згідно положень ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
У цьому випадку в разі встановлення під час апеляційного перегляду рішення суду по суті порушення правил підсудності, суд апеляційної інстанції, згідно ст.374 ЦПК України, має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
У зв'язку з викладеним, при рорзгляді апеляційної скарги на ухвалу суду про призначення експертизи у суду апеляційної інстанції відсутні повновадження для вирішення питання визначення судом підсудності справи.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач не з'явився до Київського НДЕКЦ МВС України для проведення експертизи 04.01.2022 року також не є підставою для скасування ухвали суду, оскільки ухвала про призначення експертизи у справі від 27.10.2021 року була оскаржена відповідачкою до Одеського апеляційного суду, судове рішення за вказаною апеляційною скаргою постановлено 09.08.2022 року, а тому станом на 04.01.2022 року ухвала про призначення експертизи вважалася такою, що не набрала чинності.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для призначення у справі судово-генетичної експертизи, обрання експертної установи та визначеності кола питань, що поставлені судом для вирішення експертом, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно зі статтею 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Куркевич О.В., залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Херсона від 27.10.2022 року залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Куркевич Олег Віталійович, залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2022 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Дата складання повного тексту постанови - 28.12.2022 року.
Головуючий О.В. Кутурланова
Судді: Н.В. Орловська
Т.Г. Чорна