Номер провадження: 33/813/1262/22
Номер справи місцевого суду: 491/316/22
Головуючий у першій інстанції Вужиловський О. В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М.,
при секретарі Павлючук Ю.В.,
переглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Любашівського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2022 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №502791 від 11.05.2022, ОСОБА_1 11 травня 2022 року о 00.05 год, на перехресті вулиць Пирогова-Гагаріна в м. Ананьїв, керував автомобілем «ВАЗ-21102», держномер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння рук. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 4).
Матеріали справи та протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №502791 від 11.05.2022 були направлені для розгляду до Ананьївського районного суду Одеської області.
Постановою Одеського апеляційного суду від 07 червня 2022 року задоволено подання в.о. голови Ананьївського районного суду Одеської області про направлення до іншого суду матеріалів справи. Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП направлено для розгляду до Любашівського районного суду Одеської області.
Постановою Любашівського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортних засобів строком на один рік. Стягнуто судовий збір 496,20 гривень (а.с. 53-54).
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова Любашівського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2022 року є незаконною і необґрунтованою тому просить її скасувати, та закрити провадження по справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Доручено Ананьївському районному суду Одеської області забезпечити проведення відеоконференції з Одеським апеляційним судом 20 грудня 2022 року о 13.20 годині.
20 грудня 2022 року з'єднання із ОСОБА_1 в режимі відеоконференції не відбулось, ОСОБА_1 не вийшов на зв'язок з апеляційним судом.
Слід зазначити, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, згідно із ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної не є обов'язковою.
ОСОБА_1 скористався своїм правом на оскарження судового рішення в апеляційному порядку, скористався правом на захист, у встановленому законом порядку своєчасно повідомлявся про час і місце розгляду справи, мав достатньо часу для надання суду додаткових пояснення щодо суті справи, у разі необхідності.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доводів, викладених в апеляційній скарзі, а також доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладаючи відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №502791 від 11.05.2022, який підписаний ОСОБА_1 .. Крім того в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 вказав, що «випив пива 0,5 л та сів за кермо свого автомобіля та рухався по вулиці в м. Ананьїв» (а.с. 4);
2)письмовими пояснення ОСОБА_1 (а.с. 7);
3)письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Крім того, свідок ОСОБА_2 підтвердив свої пояснення також 09.09.2022 в судовому засіданні суду першої інстанції, свідок ОСОБА_3 подав суду заяву, в якій він повідомляє, що у зв'язку із проходження служби в лавах ЗСУ не має змоги прибути до суду для дачі свої показань, однак зазначив, що повністю підтримує викладені ним раніше письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи (а.с. 8-9, 42-46);
4)висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 11.05.2022 о 00.30 год. мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився. Висновок складений лікарем (фельдшер) ОСОБА_4 , яка також була допита в судовому засіданні суду першої інстанції 03.10.2022, під присягою, та повідомлена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову від давання показань, передбачену ст. ст. 384-385 КК України (а.с. 10, 47-52).
Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 11 травня 2022 року о 00.05 год, на перехресті вулиць Пирогова-Гагаріна в м. Ананьїв, керував автомобілем «ВАЗ-21102», держномер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
Апеляційний суд визнає необґрунтованими та відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не ухилився та не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, з огляду на наступне.
Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та неодноразово продував алкотестер, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, однак алкотестер не надавав жодного результату.
При цьому, як встановлено матеріалами справи, допитаний в якості свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 11.05.2022 в 00.05 год в м. Ананьїв на перехресті вулиць Пирогова-Гагаріна був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , так як він рухався під час комендантської години. У водія ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння, а тому йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. Він погодився та продув алкотестер, однак, алкотестер не зробив аналіз видихуваного повітря, так як ОСОБА_1 продув недостатню кількість повітря. Після цього, з ініціативи ОСОБА_1 , його було доставлено в Ананьївську ЦРЛ для проходження медичного огляду. В лікарні він знову продув декілька разів алкотестер, однак алкотестер аналіз повітря не зробив, так як ОСОБА_1 видихував недостатню кількість повітря. Після цього, ОСОБА_1 відмовився продувати алкотестер, в зв'язку з чим на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, з яким ОСОБА_1 ознайомився та отримав його копію, про що є відмітки в протоколі.
В судовому засіданні суду першої інстанції також надав пояснення свідок ОСОБА_2 , який пояснив, що він разом із ОСОБА_3 дійсно був присутнім 11 травня 2022 року під час проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 в лікарні декілька разів продув алкотестер, однак акотестер не проводив аналіз повітря, а потім відмовився від проходження медичного огляду і на нього був складений протокол.
В судовому засіданні суду першої інстанції також була допитана лікар ОСОБА_4 , яка пояснила, що вона працює в Ананьївській ЦРЛ. 11 травня 2022 року до Ананьївської ЦРЛ було доставлено ОСОБА_1 для проходження медичного огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 декілька разів продував алкотестер, однак алкотестер не міг провести аналіз видихуваного повітря, так як ОСОБА_1 видихував недостатню кількість повітря. Вона роз'яснила ОСОБА_1 як необхідно видихувати повітря в алкотестер. Після цього, ОСОБА_1 відмовився від проходження алкотесту. Вона заповнила акт медичного огляду в якому зазначила, що ОСОБА_1 відмовився від проходження алкотесту.
Таким чином, поліцейський, який склав протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 , свідок ОСОБА_2 та лікар ОСОБА_4 , підтвердили, що ОСОБА_1 було роз'яснено, як необхідно видихувати повітря в алкотестер, та він дійсно декілька разів продував алкотестер, однак ОСОБА_1 видихував недостатню кількість повітря, тому щоразу алкотестер не міг провести аналіз повітря.
Після чого, відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд звертає уваги, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
На підставі вище встановлених обставин, апеляційний суд відхиляє посилання ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та неодноразово продував алкотестер, однак алкотестер не надавав жодного результату, оскільки такі дії ОСОБА_1 свідчать про не бажання проходити огляд на стан сп'яніння, а подальше затягування процедури проходження огляду на стан сп'яніння, могло призвести до порушення ст. 266 КУпАП, та визнання процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння недійсним.
Апеляційним судом визнаються необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що лікар ОСОБА_4 під час огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння застосувала алкотестер, без проведення лабораторних досліджень, чим порушила вимоги розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, оскільки вказаною інструкцією не заборонено під час огляду лікарем закладу охорони здоров'я в закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння застосовувати алкотестери. Вказаною інструкцією передбачено обов'язкове проведення лабораторних досліджень, лише щодо визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не було забезпечено в судових засіданнях участь прокурора, що ставить під сумнів його неупередженість, не приймаються до уваги, оскільки вимогами КУпАП не передбачена участь прокурора у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.
Згідно вимог ч. 2 ст. 250 КУпАП , участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою, лише при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені стаття 172-4 - 172-9, 172-9-2 цього Кодексу.
Твердження в апеляційній скарзі відносно того, що в журналі реєстрації медичних оглядів, Акту медичного огляду та у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, датою народження ОСОБА_1 вказано - ІНФОРМАЦІЯ_1 , хоча дійсна дата його народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має суттєвого правового значення та вказана суперечність не може бути підставою для закриття провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 ПДР України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Зазначений висновок суду також відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Керуючись ст. 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Любашівського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький