Дата документу 06.05.2021
Справа № 501/1137/21
3/501/573/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Семенова О.А.,
за участю:
прокурора - Білоциценка Г.В.,
особи, яка притягується до відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, що надійшли з УСР в Одеській області ДСР Національної поліції України про притягнення до відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює т.в.о. генерального директора КНП «Обласний дитячий санаторій «Мала Долина» Одеської обласної ради, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 перебуваючи на посаді т.в.о. генерального директора КНП «Обласний дитячий санаторій «Мала Долина» Одеської обласної ради, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та суб'єктом декларування відповідно до підпункту «а» пункту 2 ч.1 статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції», як посадова особа юридичної особи публічного права, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення ч.1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подала 18.03.2021 року щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019-й рік. З цього приводу складено протокол №337/2021 від 13.04.2021 року про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення визнала частково, не заперечуючи проти фактів викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначила, що була впевнена в тому, що особі, яка займає посаду тимчасово відсутнього директора не потрібно подавати декларацію.
Прокурор Білоциценко Г.В. в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників судового засідання, суд доходить таких висновків.
ОСОБА_1 перебуває на посаді т.в.о. генерального директора КНП «Обласний дитячий санаторій «Мала Долина» Одеської обласної ради, відповідно до Розпорядження № 5/к-2020 від 13.01.2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3, щорічна декларація суб'єкта декларування подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітнім роком та така декларація охоплює звітній рік, період з 01 січня до 31 грудня включно.
Згідно Закону від 17.03.2020 № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», п. 2-1 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Проте, в порушення зазначених вимог Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 несвоєчасно подала електронну декларацію, а саме 18.03.2021 року о 22 годині 01 хвилині.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суб'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від подання чи несвоєчасне подання повідомлення, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб.
Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.
Аналіз вказаних норм дає підстави прийти до висновку, що склад правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов'язковим елементом його об'єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов'язані довести суду наявність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім того, згідно з п.2 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, вказано, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Також, на умисну форму вини і на наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов'язкові ознаки корупційного правопорушення звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 року (справа №1-27/2010).
Зазначене вище, також підтверджується і положеннями ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до яких під корупцією слід розуміти використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Прокурором в судовому засіданні не надано жодних доказів на підтвердження умислу ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, більше того про наявність у нього відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб.
Усі вищевикладені обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУПАП, тобто в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона складу правопорушення, яке ставиться їй в провину, а тому зазначене виключає можливість притягнення її до адміністративної відповідальності за вказаною правовою нормою.
Інших належних та допустимих доказів, які б спростовували викладене матеріали справи не містять, при цьому один лише протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не може бути достатнім доказом винуватості ОСОБА_1 ..
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, вказує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 172-6, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження відносно ОСОБА_1 в справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Іллічівський міський суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, щодо якої винесено постанову, її представником, захисником.
У випадку пропуску зазначеного строку з поважних причин (в тому числі через несвоєчасне отримання копії постанови особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час винесення постанови) цей строк за заявою особи може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором лише у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною другою статті 250 цього Кодексу.
Суддя
Постанова набрала законної сили «__»___________202__ р.