Справа № 946/11190/21
Провадження № 2/946/1997/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в спрощеному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Ізмаїльський районний відділ ГУДМС України в Одеській області про визнання особи такою, що втратила права користування житлом,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, яким просили визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратили право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі зареєстровані у вищезазначеному житловому будинку, що підтверджено відміткою у будинковій книзі на зазначений житловий будинок. Фактично відповідачі не проживають в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому позивачі повинні оплачувати комунальні послуги за всіх зареєстрованих осіб, навіть тих, що не проживать у зазначеному будинку.
До теперішнього часу відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зняті з реєстрації за вищезазначеною адресою, що позбовляє позивачів можливості, як власників в повній мірі користуватися, розпоряджатися та володіти своїм майном.
В судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явились про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представник позивачів надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, яким позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують проти задоволення позову.
В судове засідання представник третьої особи - Ізмаїльського районного відділу ГУДМС України в Одеській області не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу частки житлового будинку від 17.12.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гіренко М.М. за № 3924 та на підставі договору дарування від 17.12.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гіренко М.М. за № 3928.
Згідно будинкової книги на вищезазначений житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за зазначеною адресою, що також підтверджено довідками, наданими відділом адресно - довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 24.01.2022 року
Як зазначають позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в позові, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично не проживають в вищезазначеному будинку, житлом не користуються.
У зв'язку з тим, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , позивачіне можуть користуватися у повній мірі своїм майном, чим порушуються права позивачів.
Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно положень ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.ст.317, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 1 ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші незаборонені законом угоди.
Стаття 391 ЦК України визначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до положень норм стст.16, 391, 386 ЦК власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено: місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрацією встановлюється офіційне місце проживання особи.
Відповідно до ст. 7 цього Закону зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Тобто, правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.
Таким чином, будь-які правові підстави для перебування на реєстраційному обліку за адресою належного позивачам майна у відповідачів відсутні, своїм перебуванням на теперішній час на реєстраційному обліку в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , який утримують позивачі, відповідачі створюють перешкоди в реалізації ними в повному обсязі прав та охоронюваних законом інтересів власників зазначеного майна, тобто порушує ч.ч. 1,2 ст. 317, ч.ч. 1,2 ст. 319 ЦК України.
Викладене не суперечить нормам ст.47 Конституції України, ст.9 ЖК України, ст.311 ЦК України, враховуючи, що право на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення цих прав особи.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року з наступними змінами, у справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки, у разі їх поважності, суд може продовжити пропущений строк.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не будучи власником житлового будинку, що розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , залишаються зареєстрованими в ньому, при цьому не проживають у будинку, що належить на праві власності позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що свідчить про вчинення ними перешкод у користуванні власністю власнику - позивачам та між сторонами відсутня домовленість щодо збереження права на житло, тому суд вважає, що позовні вимоги про втрату права на житло підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим позов задовольнити, та визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратили право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 ,оскільки позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.
Рішення суду є підставою для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Кілійським РС ГУДМС України в Одеській області від 13.08.2013 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (паспорт № НОМЕР_3 , орган, що видав № 5118 від 12.03.2021 року, РНОКПП - НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області від 23.07.2016 року, РНОКПП - НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), третя особа - Ізмаїльський районний відділ ГУДМС України в Одеській області ( місце знаходження: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Михайлівська, 27 - А) про визнання особи такою, що втратила права користування житлом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області від 23.07.2016 року, РНОКПП - НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) таким, що втратив право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) таким, що втратив право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане рішення є підставою для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28 грудня 2022 року.
Суддя: О.О.Бурнусус