Справа № 168/653/22
Провадження № 1-кп/168/44/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2022 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Стара Вижівка в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄДРДР 08.11.2022 р. за № 12022035570000122, про обвинувачення
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Кримне Старовижівського району Волинської області, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, учасник бойових дій, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
за ч.1 ст.164 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , відповідно до виконавчого листа № 168/722/21 від 10.03.2022, виданого на підставі рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 26.01.2022, зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі по 1500 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовом 30.11.2021 і до досягнення дітьми повноліття, будучи працездатною особою, в період часу з 30.11.2021 по 07.11.2022, свідомо, в порушення ст. 182 Сімейного кодексу України та вказаного рішення суду злісно ухилявся від сплати встановлених коштів (аліментів) на утримання неповнолітніх дітей, оскільки на обліку в Старовижівській районній філії Волинського обласного центру зайнятості як шукаючий роботу не реєструвався, хоча за станом здоров'я не є особою з інвалідністю, документів, які б свідчили про неможливість працевлаштування чи погіршення стану здоров'я, у виконавчу службу не пред'являв, пошуками роботи не займався, а якщо працював, то про місце роботи та про свої доходи державного виконавця не повідомляв. При цьому, ОСОБА_4 , будучи неодноразово попередженим державним виконавцем про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у період часу з 30.11.2021 по 07.11.2022 виконував платні роботи по обробці земельних ділянок односельчанам, за що отримував дохід в сумі 700 - 1000 грн. за один день та мав інші доходи від продажу вирощеної сільськогосподарської продукції, однак інформацію про суму заробітку та джерела доходів від державного виконавця приховав, з доходів аліментів не сплачував. Таким чином, ОСОБА_4 мав можливість сплачувати аліменти у добровільному порядку рішення суду не виконав, чим злісно ухилився від сплати аліментів, внаслідок чого за вищевказаний період часу, станом на 07.11.2022 виникла заборгованість в розмірі 33800 грн., яка сукупно складає суму виплат більше як за три місяці відповідних платежів.
У судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що знає про обов'язок сплачувати аліменти і про наслідки їх несплати, підтвердив, що дійсно отримував дохід від періодичних підробітків та від продажу сільськогосподарської продукції, однак з цих доходів не сплачував аліменти, викладені в обвинувальному акті обставини повністю відповідають дійсності. У вчиненому розкаюється, обіцяє в подальшому сплачувати аліменти. Просить суворо його не карати та призначити йому покарання у виді громадських робіт.
З урахуванням того, що фактичні обставини справи учасниками провадження не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позицій відсутні, заслухавши думку учасників провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 08.11.2022 р. за № 12022035570000122.
Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки він вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, те, що розмір заборгованості, що виникла, є значим, обвинувачений не вчинив жодних дій, спрямованих на її погашення, особу винного, який є учасником бойових дій, на обліках в нарколога та психіатра не перебуває, є працездатним, його вік, характеристику за місцем проживання, наявність пом'якшуючих покарання обставин, позицію потерпілої про необхідність призначення обвинуваченому не суворого покарання та вважає, що доцільним є обрати обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.164 КК України у виді громадських робіт.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, і призначити йому покарання у виді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1