Справа № 761/12961/19
Провадження № 1-кп/761/1493/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі - головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 120 191 001 000 022 81 від 07.03.2019, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Черкаси, громадянка України, українка, з середньою освітою, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, офіційно не працевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судима,
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
УСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 314, ч. 1 ст. 315 КПК України у разі, якщо відсутні підстави для прийняття інших рішень, суд у підготовчому судовому засіданні призначає судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Прокурор вважала за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважаючи вказаний процесуальний документ таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК. Крім того, державний обвинувач просила застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК, оскільки, з огляду на покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого правопорушення, обвинувачена може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Обвинувачена не заперечувала проти призначення обвинувального акта до судового розгляду. Просила відмовити прокурору у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувавши при цьому більш м'який запобіжний захід.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, дійшов висновку про таке.
Статтею 314 КПК визначено, що обвинувальний акт повертається прокурору у разі невідповідності цього документу вимогам КПК.
Відповідно до ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити, серед іншого, викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
З огляду на зазначене суд вважає, що прокурором дотримані вимоги ст. 291 КПК, обвинувальний акт містить дані, обов'язкова наявність яких визначена законом.
Кримінальне провадження відповідно до ст. 32, 33, 615 КПК підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК, підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, у силу ч. 6 цієї статті суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
На підставі вказаних засад кримінального провадження, а також згідно з ч. 2 ст. 318 КПК, суд, з'ясовуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вважає, що такими особами мають бути прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, обвинувачений, його захисник, перекладач, потерпілі та їх представники.
Вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, суддя бере до уваги, що частиною 1 статті 194 КПК на суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу під час досудового розслідування покладений обов'язок встановити існування таких складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас Главою 28 КПК визначено, що судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена вина особи поза розумним сумнівом. Тобто, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії судового провадження виключається.
Таким чином, суд, розглядаючи питання щодо доцільності застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи, а також, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.
У силу ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує прокурор; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченої, суд відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду, суд приймає до уваги, що не виключено, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення кримінального правопорушення, може вчинити дії щодо ухилення від суду.
Водночас, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, суд враховує дані про особу ОСОБА_5 , її соціальний статус, репутацію, постійне місце мешкання на території міста Києва, відсутність судимостей.
Сукупність зазначених даних, відсутність у наданих стороною обвинувачення матеріалах підтвердження ймовірності вчинення з боку обвинуваченої дій, спрямованих на умисне ухилення від суду або реальних намірів вдатися до таких дій приводить до висновку про низьку ймовірність існування вказаного вище ризику.
Крім того, малоймовірними є ризики того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність, здійснювати незаконний вплив на свідків чи інших підозрюваних.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, суд вважає, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Водночас суд звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на суд обов'язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК, суд зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік, міцність соціальних зв'язків у місці її постійного проживання, репутацію обвинуваченої, її майновий стан тощо.
Враховуючи перелічене вище, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої не зможе забезпечити інший, менш суворий, ніж тримання під вартою, запобіжний захід, оскільки обвинувачена ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має міцні соціальні та сімейні зв'язки, постійне місце мешкання на території міста Києва.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 22, 177, 182, 183, 194, 291, 309, 314, 315, 334 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначити на 12 год. 30 хв. 31.10.2022 у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Києва.
У задоволенні клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на неї такі обов'язки:
- в період проведення судового провадження, прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора в провадженні якого знаходиться вказане кримінальне провадження;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути покладене грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням обвинуваченою ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання покласти на прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1