Справа №760/18280/22
2-н/760/371/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/ про відмову в видачі судового наказу /
26 грудня 2022 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК СЕРВІС ЦЕНТР» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, суддя
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з заявою і просить видати судовий наказ, яким стягнути з боржника заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги.
У видачі судового наказу має бути відмовлено, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Статтею 161 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Загальні правила підсудності врегульовані ст.27 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Тобто, в даному випадку для звернення до суду з позовом, а не з заявою про видачу судового наказу, законом передбачена виключна підсудність за місцем знаходження майна.
В пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» заява про видачу судового наказу подається до суду за загальними правилами підсудності.
Зокрема, заява подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання фізичної особи або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її перебування чи місцезнаходженням юридичної особи.
Заявник, звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу, зазначає, що боржник є власником майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Боржник не значиться зареєстрованим в ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва».
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Керуючись ст.ст. 27, 162, 165 ЦПК України , суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЖК СЕРВІС ЦЕНТР» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Л.А. Шереметьєва