Справа №760/3568/22
2/760/7205/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
14 грудня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
16 лютого 2022 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення, зобов'язання вчинити дії.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності від 01 листопада 1993 року.
Власником іншої половини квартири є відповідач на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22 червня 2020 року.
З моменту отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину останній змінив вхідні замки на дверях та став чинити їй перешкоди у користуванні квартирою.
Фактично з літа 2020 року вона позбавлена можливості потрапити у квартиру.
У зв'язку з цим, вона звернулась до поліції, в результаті чого в ЄРДР було зареєстровано кримінальне провадження № 12021105090000584.
Просить суд ухвалити рішення, яким:
-усунути їй перешкоди у користуванні 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1 ;
-вселити її в зазначену квартиру;
-зобов'язати відповідача передати їй дублікати ключів від спірної квартири.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивач не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву, з якої вбачається, що вона просить розглядати справу у її відсутність. Зазначено, що проти ухвалення по справі заочного рішення вона не заперечує (а.с. 47).
Відповідач у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
Суд за письмовою згодою позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності від 01 листопада 1993 року (а.с. 7).
ОСОБА_1 26 січня 2013 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с. 8).
Власником іншої 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 червня 2020 року (а.с. 11).
З позову вбачається, що з моменту отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину останній змінив вхідні замки на дверях та став чинити їй перешкоди у користуванні квартирою. Фактично з літа 2020 року позивач позбавлена можливості потрапити у спірну квартиру.
На підтвердження своїх доводів, позивач надала суду копію відповіді Головного управління Національної поліції у м. Києві від 09 лютого 2022 року, з якої вбачається, що позивач двічі (06 жовтня 2020 року та 30 листопада 2020 року) зверталась до поліції з заявами щодо чинення їй перешкод у користуванні квартирою (а.с. 18-19).
У грудні 2020 року позивач звернулась до Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 20-22).
За її заявою в ЄРДР було зареєстровано кримінальне провадження № 12021105090000584 (а.с. 23).
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Відповідач доказів на спростування доводів позивача не надав, відзив у встановлений законом строк до суду не подав.
Вбачається, що між сторонами існує конфлікт з приводу користування зазначеною квартирою.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача як співвласника квартири про усунення їй перешкод у користуванні квартирою та вселення ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
Позивач також просить суд зобов'язати відповідача передати їй дублікати ключів від спірної квартири.
Позивач має право отримати можливість лише користуватися ключами від спірної квартири, оскільки остання не надала суду доказів, що замки у вхідних дверях та ключі до них є її власністю. У процесі виконання судового рішення може бути вирішено питання щодо заміни замків на вхідних дверях для надання можливості їй отримати комплект ключів від квартири.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що зазначена вимога позивача ґрунтується на законі, проте задоволенню підлягає шляхом зобов'язання відповідача надати можливість позивачу користуватися ключами від спірної квартири.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.
З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2977 гривень 20 копійок.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17000 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.
28 січня 2022 року між адвокатом Чорнієм Д.О. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги (а.с. 26-27).
Крім того, у матеріалах справи міститься дублікат квитанції № 0.0.2437139429.1 від 28 січня 2022 року про оплату згідно договору про надання правничої допомоги в сумі 17000 гривень, витяг з книги обліку доходів і витрат, яку ведуть ФОП від 15 лютого 2022 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 15 лютого 2022 року, ордер від ОСОБА_1 на адвоката Чорнія Д.О., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Чорнія Д.О. (а.с. 28-32).
Вбачається, що позивачем наданий суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як це передбачено статтею 137 ЦПК України.
Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Стороною відповідача не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17000 гривень.
Разом з тим, з наданого детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 15 лютого 2022 року, вбачається наявність такої послуги як представництво інтересів позивача в судових засіданнях (аванс з розрахунку 2000 гривень за одне засідання) та пораховано виконання такої послуги двічі у сумі 4000 гривень.
Проте, представник позивача був присутній лише у одному судовому засіданні - 14 вересня 2022 року.
За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача на користь позивача підлягає задоволенню частково в розмірі 15000 гривень.
Керуючись статтями 386, 391 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) не чинити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перешкод у користуванні 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1 .
Вселити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в квартиру АДРЕСА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) можливість користуватися ключами від квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 15000 гривень витрат на правничу допомогу та 2977 гривень 20 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 26 грудня 2022 року.
Суддя: