ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Єдиний унікальний номер №943/1464/22
Провадження №3/943/842/2022
28 грудня 2022 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм у ПП «Норіс», який проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 126 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається із складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №098725 від 06.11.2022, що 06 листопада 2022 року о 14 год. 10 хв. на автодорозі Київ-Чоп 491 км. водій, відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою №52002665 від 11.08.2016 року державним виконавцем Кравченко Анастасією Сергіївною орган 34952461 Державної виконавчої служби м. Запоріжжя, чим порушив вимоги п. 1 «а» ПДР України та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», вчинивши адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, направивши письмову заяву від 20.12.2022, у якій просив розглядати справу в його відсутності, усі виконавчі рішення про закриття справи ним були надані до суду, а тому просить закрити вказану справу. В письмовому поясненні ОСОБА_1 від 06.11.2022, яке він надав працівникам поліції на місці зупинки транспортного засобу, останній повідомив, що під час його зупинки працівниками поліції та перевірки ними документів встановлено по базі, що у ОСОБА_1 наявне тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами від 08.07.2022. Однак про даний факт ОСОБА_1 повідомлено не було і йому нічого не відомо.
Дослідивши надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі слід закрити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а саме - керування ним транспортним засобом марки «DAF CF 440 FT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою №52002665 від 11.08.2016 року державним виконавцем Кравченко Анастасією Сергіївною орган 34952461 Державної виконавчої служби м. Запоріжжя, чим порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».
Диспозицією частини третьої статті 126 КУпАП визначено, що об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною десятою статті 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить, серед іншого, вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, яка надсилається сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення (п. 1 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»). Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені. У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом (абзаци другий і третій частини дев'ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини третьої статті 61 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Проте, як убачається із надісланих суду адміністративних матеріалів, що такі містять покликання на постанову №52002665 від 11.08.2016 року державного виконавця Кравченко Анастасії Сергіївни орган 34952461 Державної виконавчої служби м. Запоріжжя, без надання будь-яких доказів цьому (самої постанови державного виконавця, доказів набрання нею законної сили та вручення її ОСОБА_1 ).
Більше того, як убачається із наданих ОСОБА_1 доказів, що постановою державного виконавця Салтівського відділу ДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Антосіка Олега Андрійовича від 13.12.2022, якою скасоване тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, що було встановлено постановою №52002665 від 08.07.2022 року старшого державного виконавця Салтівського відділу ДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального упрравління Міністерства юстиції (м. Харків) Кравченко Анастасією Сергіївною.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові у справі №463/1352/16-а від 08.07.2020 року, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним (п. 39 цієї постанови КАС ВС).
За наведених обставин, суд вважає, що матеріали справи не містять доказів щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП, а саме факту керування ним транспортним засобом, стосовно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, оскільки до суду не надано належним чином засвідченої копії постанови №52002665 від 11.08.2016 року, яка набрала законної сили та вручена ОСОБА_1 , а постановою державного виконавця Антосіка О.А. від 13.12.2022 року тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами скасовано. Відтак, жодних доказів щодо тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування ним транспортними засобами матеріали справи не містять.
Отже, належних доказів, які б містили інформацію щодо порушення на транспорті та винності у цьому ОСОБА_1 , до протоколу про адміністративне правопорушення не надано. Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження. Суд самостійно збирати докази не має права, оскільки обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Вищевикладене свідчить про те, що поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відтак, із урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 126 КУпАП підлягає закриттю за відсутності у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 7, 126, 247, 249, 251, 266, 279, 280, 283, 284, 288 КпАП України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 126 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
На постанову судді може бути подана апеляційнаскарга до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І. Б. Кос