1Справа № 335/8633/22 1-кс/335/3135/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 2 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, клопотання старшого слідчого в ОВС ЗСТ СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2008 року народження та 2010 року народження, який має незакінчену вищу освіту, тимчасово не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1Кримінального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
23.12.2022 року слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 21.12.2022 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в темний час доби, здійснював рух по проїзній частині вул. Шевченка в с. Петро-Михайлівка, Запорізького району, Запорізької області, зі сторони с. Дніпровка в напрямку с. Вербове.
В цей же час, по проїзній частині вул. Шевченка в с. Петро-Михайлівка, у попутному з автомобілем напрямку, розташовуючись ближче до правого краю проїзної частини, на одній лінії перпендикулярно до проїзної частини, здійснювали рух пішоходи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час руху в районі будинку № 55 по вул. Шевченка, водій ОСОБА_5 , у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушення координації дії, викликаних вживанням алкогольних напоїв, діючи із злочинною недбалістю, маючи об'єктивну можливість своєчасно виявити попереду автомобіля пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які здійснювали рух по проїзній частині у попутному з автомобілем напрямку, а також маючи технічну можливість уникнути наїзду на них шляхом зупинки керованого ним транспортного засобу до місця наїзду, діючи із злочинною недбалістю, своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди не прийняв, в результаті чого скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Після наїзду на пішоходів, автомобіль «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , продовжив рух, допустив виїзд автомобіля на ліве походу його руху узбіччя, де відбувся наїзд автомобіля на нерухому перешкоду - паркан домоволодіння, від якого автомобіль розвернуло, та він зупинився.
Своїми діями водій ОСОБА_5 , порушив вимоги п.п. 2.9 а), 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями, відповідно до яких:
- п. 2.9. «Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
- п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці події.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило загибель кількох осіб.
21.12.2022 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
22.12.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, в ході проведення якого зафіксовано подію ДТП, слідову інформацію, розташування та тілесні ушкодження наявні у постраждалих на місця пригоди, стан проїзної частини в місці події;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які пояснили відомі їм обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення;
- протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 під час проведення якого свідок пояснила, відомі їй обставини та механізм вказаної дорожньо-транспортної пригоди;
- висновку освідування за допомогою газоаналізаторного пристрою «Drager Alcotest 6810» на встановлення факту вживання алкогольних напоїв…, відповідно до якого, на момент ДТП водій ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років, а згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 :
- може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме, як вказує слідчий, злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років. Крім того, ОСОБА_5 усвідомлює те, що вчинив кримінальне правопорушення, яке має незворотний характер, оскільки шкода, яка була завдана потерпілим, не може бути усунена, а також що він вчинив вказане кримінальне правопорушення перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що є кваліфікуючою ознакою, оскільки в результаті його дій, які виразились в керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, наступили тяжкі наслідки, а саме загинули дві особи.
Перебуваючи на волі ОСОБА_5 , може вчинити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі.
На підставі вищезазначеного органом досудового розслідування відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування.
Слідчий, при обрані запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, просить слідчого суддю взяти до уваги те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і невідворотність покарання, зможе вплинути на обставини, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а саме, шляхом незаконного впливу на потерпілих та свідків, шляхом погроз, вмовляння тощо, може схилити останніх давати неправдиві показання, що являється ризиком, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом періодичного невиконання вимог слідчого про явку до органу досудового розслідування та суду, а також перешкоджання ним кримінальному провадженню іншим чином, наприклад впливати на швидкість проведення досудового розслідування (затягувати його проведення) мотивуючи неможливістю своєї явки будь яким чином, що являється ризиком, передбаченим п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та контролю за виконанням підозрюваним такого запобіжного заходу, як особисте зобов'язання, є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинить спроби переховуватися від органів досудового розслідування;
- особи, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за належне виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України відсутні;
- тяжкість вчиненого кримінального правопорушення унеможливлює застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки перебуваючи за місцем проживання, особисто або через своїх родичів може вчинити спроби незаконного впливу на потерпілих та свідків, шляхом погроз, вмовляння тощо, може схилити останніх давати неправдиві показання.
З метою забезпечення дієвості інституту заходів забезпечення кримінального провадження найбільш доцільним, на думку органу досудового розслідування буде обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий просив клопотання задовольнити у повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав з мотивів, наведених в клопотанні, та просив задовольнити. Крім того, заперечив щодо задоволення клопотання захисника підозрюваного.
Захисник з приводу застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, мотивуючи тим, що підозрюваний вину у вчиненні кримінального правопорушенні визнає, ризики, наведені стороною обвинувачення, відсутні. Враховуючи, наявність постійного місця проживання, вважає, що не має жодних підстав стверджувати про наявність ризику переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду. Усі речові докази та документи відповідно до повідомлення про підозру зібрані. Отже, відсутні ризики знищення доказів, оскільки вони зібрані та містяться в матеріалах кримінального провадження. Окрім того, ОСОБА_5 має на утриманні одну неповнолітню дитину та одну малолітню дитину., що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які маються в матеріалах клопотання про обрання запобіжного заходу. Поряд із цим, ОСОБА_5 має дружину, що у сукупності вказує на те, що він має стійкі соціальні зв'язки та не має на меті переховування від органу досудового розслідування та суду. ОСОБА_5 піклується про своїх дітей, забезпечує їх всім необхідним та проводить із ними час. Також, ОСОБА_5 раніше не судимий.
Таким чином, на думку сторони захисту, обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 грубо порушить права дітей про яких піклується підозрюваний. Окрім того, наведені доводи слідчого про те, що лише обрання запобіжного заходу може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на даний час не можна вважати підтвердженими та належно обґрунтованими, з огляду на рішення Європейського суду ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку (Панченко проти Росії) тощо. Отже посилання слідчого є незаконними та такими, що суперечать практиці ЄСПЛ. Крім того, жодних підстав передбачити незаконний вплив на свідків немає. У даному кримінальному провадженні, свідки вже допитані. Усі експертизи на користь обвинувачення проводяться експертами, і тому не має підстав передбачити вплив на експертів, спеціалістів. Таким чином, вказаний органом досудового розслідування ризик, щодо впливу на свідків є надуманим, не обґрунтованим та не підтверджений належними та допустимими доказами. Конкретних підстав передбачити перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню немає. Злочин, в якому він підозрюється та ступень причетності його до вчинення, обставин їх вчинення, є недоведеними. Тому відсутні жодні конкретні підстави стверджувати про наявність ризики того, що підозрюваний вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, на думку адвоката слідчим також не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України. З викладеного вбачається, що обставини, вказані у клопотанні слідчого, та дані про особу підозрюваного свідчать, що заявлені ризики в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення, не можуть вважатися виключеними підставами для обрання запобіжного захожу.
Отже, наявність постійного місця проживання дозволяє обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю або без такого за адресою: АДРЕСА_1 . Обрання вказаного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту дасть можливість підозрюваному повною мірою реалізовувати право на захист, піклуватись про своїх дітей та дружину. Разом із цим, підозрюваний ОСОБА_5 розуміє обов'язок Шевченко, 32 та не відлучатись із даної адреси без дозволу слідчого, прокурора перебувати за адресою: АДРЕСА_1 .
Підозрюваний у судовому засіданні, з приводу застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначивши, що вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю та обіцяє виконувати обов'язки, покладені на нього.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши копії матеріалів, долучених до клопотання, слідчий суддя дійшов до такого висновку:
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно матеріалів клопотання, слідчою групою в складі слідчих СУ ГУНП в Запорізькій області, за процесуального керівництва групи прокурорів у складі прокурорів при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Запорізької обласної прокуратури, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022080000000465 від 21.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
В цьому кримінальному провадженні 21.12.2022 року о 18:50 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 .
22.12.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні за обставин, які описані вище, злочину, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, - порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило загибель кількох осіб.
На думку слідчого судді, вказана підозра є обґрунтованою, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, долученими до клопотання, а саме даними, що містяться у: протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди; протоколах допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 ; висновку освідування.
Зробивши висновок про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, слідчий суддя, з огляду на те, що сторона захисту, хоча стверджує про визнання підозрюваним вини, однак як вбачається із показань останнього, із підозрою не погоджується, звертає увагу на те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх допустимості та достатності для визнання особи винуватою, чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, за яким їй повідомлено про підозру, вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу, що і зроблено у даній судовій справі.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, окрім наявної обґрунтованої підозри, за результатами розгляду клопотання слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання та прокурором у судовому засіданні доведено наявність обставин, які дають достатні підстави стверджувати про наявність наступних ризиків, на які вказує в клопотанні слідчий та які передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, про ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що у випадку визнання його винуватим згідно підозри ,йому загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років, що може бути мотивом та підставою для такого переховування. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001 року), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик має місце у даному випадку та підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість злочину, у вчиненні якого його підозрюють, і вид та розмір покарання, з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, на переконання слідчого судді, під час розгляду клопотання не встановлено обставин, які б свідчили про те, що в ОСОБА_5 є настільки міцні соціальні зв'язки із місцем проживання, щоб не мати змоги покинути його.
Ризиком незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_13 .Гю може незаконно впливати на цих осіб шляхом схиляння до дачі ними у суді завідомо неправдивих показань або відмови від дачі показань. Як вбачається із наведених вище обставин, показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , яким відомі обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, мають вагоме доказове значення. І до надання суду або слідчому судді в порядку ст. 22 КПК України показань цих свідків даний ризик має місце. Так, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
Ризики того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,с лідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не обґрунтовано, тому за результатами розгляду клопотання залишається не доведеними.
Оцінюючи відповідно до ст. 178 КПК України наведені обставини, зокрема: вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні згідно повідомленої підозри; доведені ризики та зазначені вище дані про його особу, слідчий суддя вважає, що на даний час жоден із більш мяких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним ризикам.
Сімейний стан підозрюваного та його несудимість, самі по собі або в сукупності з іншими обставинами, не є достатніми для застосування щодо підозрюваного іншого запобіжного заходу.
Даних про неможливість перебування ОСОБА_5 під вартою слідчому судді не надано, відповідно таких не встановлено.
Враховуючи обставини кримінального провадження, а саме те, що внаслідок вчинення зазначеного кримінального правопорушення загинуло двоє людей, у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, приходить до переконання не визначати розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 .
З наведеного, клопотання слідчого підлягає до задоволення шляхом застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, який слід обраховувати з моменту його затримання.
З цих підстав у задоволенні клопотання сторони захисту про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого в ОВС ЗСТ СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб, з 21 грудня 2022 року до 18 лютого 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвалу постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 23 грудня 2022 року.
Повний текст ухвали виготовлений 26 грудня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1