Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 315/97/22
Провадження №: 1-і/332/73/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2022 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Гуляйпільського відділу Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смтПісківка, Бородянського району Київської області, не працевлаштованого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, остання судимість: 18.01.2018 року Бородянським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст.185 ,ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого по відбуттю терміну покарання 15.10.2021,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Гуляйпільського відділу Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , який закінчується 02.01.2023, оскільки, на думку прокурора, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, на даний час не зникли, не зменшилися, та продовжують існувати, також виключають можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який, так, як альтернативні запобіжні заходи на даний час не зможуть забезпечити належний рівень процесуальної поведінки обвинуваченого. У зв'язку з цим, прокурор просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 днів.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання та надала аналогічні пояснення, що вказані у клопотанні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, вважав зазначені прокурором ризики не обґрунтованими.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав доводи захисника.
Суд заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в провадженні Гуляйпільського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022087220000003 від 05.01.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК відносно ОСОБА_5 .
Ухвалою Заводського районного суду Запорізької області від 04.11.2022р. було продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 до 02.01.2023.
На підставі розпорядження Голови Верховного Суду України № 49/0/9-22 від 14.09.2022 територіальну підсудність судових справ Гуляйпільського районного суду Запорізької області змінено на Заводський районний суд м. Запоріжжя.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд вважає, що прокурор належним чином мотивував своє клопотання.
Так, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу і його продовженні, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі за ч. 2 ст. 186 КК України, санкція якої передбачає покарання від 4 років до 6 років позбавлення волі. Крім того, обвинувачений раніше неодноразово судимий, судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку, інкримінується вчинення злочину через три місяці після звільнення з місця позбавлення волі, не одружений, а отже має слабкі соціальні зв'язки, до момент моменту затримання ніде не працював. Все зазначене у сукупності вказує на те, що обвинувачений може продовжити скоювати злочини, незаконно впливати на потерпілого, свідка та вжити заходів, щоб уникнути відповідальності, а отже наявні ризиків, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
В той же час, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його застосування, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв'язку з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначено, що наявність вагомих підстав обвинуваченого затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні ЄСПЛ по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року зазначено, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Згідно з рішенням ЄСПЛ від 30.08.1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальні правопорушення. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» визначає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Враховуючи вищевикладене та те, що встановлені судом обставини при продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, беручи до уваги тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, продовження існування ризиків, які існували на момент обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, а також те, що судове провадження з об'єктивних причин не може бути завершене до спливу строку тримання під вартою, приймаючи до уваги запровадження в Україні військового стану, та тимчасову окупацію територій, де проживає обвинувачений та відсутність контролю за зобов'язанням обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 369-372 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 26 лютого 2023 року включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» та прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1