Справа № 304/2097/22 Провадження № 2/304/364/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2022 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Ковач М.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу№ 304/2097/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому також просить залишити малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на подальше проживання, виховання та утримання разом з ним.
Позовні вимоги мотивує тим, що він з відповідачкою зареєстрував шлюб 09 січня 2001 року. Від цього шлюбу в них народилися дві доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що з відповідачкою у справі протягом останніх років сімейне життя поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з них має протилежні погляди на шлюб та сім'ю, відповідачка не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають в їхній сім'ї, і все це призвело до того, що вони шлюбним життям не проживають уже більше року. Відповідачка участь у вихованні неповнолітньої доньки ОСОБА_5 не здійснює, її зовсім перестало цікавити також і навчання їхньої повнолітньої доньки ОСОБА_6 . Відповідачка з дітьми рідко спілкується, спільних інтересів між ними майже немає. Позивач також вказує, що під час останньої розмови з відповідачкою вони спільно досягли усної згоди, що після розірвання шлюбу діти залишатися проживати разом із позивачем, будуть перебувати на його повному утриманні та вихованні. Питання розірвання шлюбу ним обдумане, примирення є неможливим, а тому просить не надавати їм строк для примирення. У зв'язку з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом та просить суд шлюб розірвати, а також після розірвання шлюбу залишити доньку ОСОБА_5 на подальше проживання, виховання утримання разом з ним.
Ухвалою суду від 06 грудня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в справі.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак подав заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення таких. При цьому, після розірвання шлюбу просить залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, суд відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми в своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.
Так, у судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 09 січня 2001 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Також встановлено, що сторони в справі мають дві доньки - ОСОБА_4 , яка на теперішній час вже є повнолітньою, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
За приписами ст. 51 Конституції України, ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною другою статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною 3 статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом з'ясовано, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, шлюб носить формальний характер, тому його збереження неможливе та недоцільне, оскільки буде суперечити їхнім інтересам та інтересам їхньої малолітньої дитини, у зв'язку з чим суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Також норма ст. 113 СК України передбачає, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із положеннями ч. 8 ст. 294 ЦПК України, які на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України застосовуються і до позовного цивільного судочинства, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Враховуючи те, що відповідачка просить залишити їй шлюбне прізвище, тому після розірвання шлюбу такій необхідно залишити її шлюбне прізвище - « ОСОБА_7 ».
Вирішуючи питання про місце проживання малолітньої дитини після розірвання шлюбу, то суд дійшов такого висновку.
Так, згідно з принципом 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 2 ст. 160 Сімейного кодексу України місцем проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», № 11 від 21 грудня 2007 року, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідачкою ОСОБА_2 подано до суду заяву, в якій вона зазначає, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення таких, що суд розцінює як її згоду щодо проживання малолітньої доньки разом з батьком.
За наведених обставин, суд вважає, що доньку - ОСОБА_3 після розірвання шлюбу між сторонами слід залишити на подальше проживання, виховання та утримання саме з батьком - ОСОБА_1 .
Крім цього, з відповідачки підлягає стягненню судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок, що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.
З огляду на наведене та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 12, 24, 105, 110, 112, 160, 161 СК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 259, 263-265, 294 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 січня 2001 року Виконкомом Новоселицької сільської ради Перечинського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис № 1.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачці ОСОБА_2 її шлюбне прізвище - « ОСОБА_7 ».
Дитину, а саме доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на подальше проживання, виховання та утримання разом з батьком - ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуюча: Гевці В. М.