УХВАЛА
про відмову у видачі судового наказу
Справа № 936/1104/22
28.12.2022 смт.Воловець
Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу на стягнення на його користь з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою про видачу судового наказу та просить суд видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 30.04.2006 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 15.02.2008 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 09.11.2010 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частки з усіх видів її заробітку (доходів) щомісячно.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, зважаючи на наступне.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу містяться у ст. 163 ЦПК України.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У заяві про видачу судового наказу про стягнення аліментів заявник вказав, що боржник ОСОБА_2 вихованням дітей не займається та їх матеріальним забезпеченням не цікавиться, при цьому не вказав де на даний час проживаються діти.
Однак, на підтвердження факту проживання дітей заявника надано довідки про реєстрацію місця проживання особи від 24.12.2021 року, згідно яких непонолітні діти зареєстровані за адресою проживання боржника ОСОБА_2 , при цьому лише неповнолітній ОСОБА_3 , згідно акту обстеження квартири від 29.12.2021 року, проживає за адресою заявника.
Відтак, суддя позбавлений можливості встановити з ким зі сторін проживають непонолітні діти.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відмову у видачу судового наказу за вказаною заявою, адже аліменти присуджуються у частці від доходу матері або батька за вибором того з батьків, разом з яким проживають діти.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 165ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
За таких обставин, суддя відмовляє у видачі судового наказу.
Керуючись ст. ст. 163, 165 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу на стягнення на його користь з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів в порядку ч. 2 ст. 261, ст. 354 ЦПК України.
Суддя: Павлюк С.С.