Справа № 392/1826/21
Провадження № 2-др/392/1/22
УХВАЛА
20 грудня 2022 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:
Головуючої судді: Кавун Т.В.,
секретар Стець Т.М.,
розглянувши ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поховання,
ВСТАНОВИВ:
12.07.2022 року відповідач подала заяву про стягнення з ОСОБА_2 на її користь судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12657 грн 10 коп, посилаючись на те, що ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28.06.2022 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поховання, у зв'язку із відмовою позивача від позову. На професійну правничу допомогу вона витратила 12657 грн 10 коп. А тому, керуючись ч.3 ст. 142 ЦПК України просить суд стягнути з позивача ОСОБА_2 на її користь витрати понесені нею на професійну правничу допомогу.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Дослідивши подану заяву, матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
16.12.2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення витрат на поховання до ОСОБА_3 .
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28.06.2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поховання закрито, у зв'язку з відмовою від позову.
На підтвердження понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, до матеріалів справи додано договір про надання правничої допомоги адвокатом від 18.01.2022 року, розрахунок судових витрат у цивільній справі, складений представником відповідача, відповідно до якого правнича допомога адвоката-гонорар становить 12500 грн, поштові витрати становлять 157 грн 10 коп, а також акт виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги адвоката від 08.02.2022 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №21/04-22 про сплату 12 500 грн за договором про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Стаття 30 даного Закону передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.
Відтак, в порядку визначеному ч. 5 ст. 142 ЦПК України можуть бути компенсовані витрати, пов'язані з розглядом справи виключно, якщо відповідач доведе факт того, що вони настали внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Приписами ч. 9 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд зобов'язаний виходити з положень ч. 5 ст. 142 ЦПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.
Відповідно до ч.6 ст. 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
За ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
З огляду на матеріали справи, 21.04.2022 року позивачем та відповідачем подано заяву про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, однак 21.06.2022 року позивачем подано заяву про залишення позову без розгляду, подану заяву ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21.06.2022 року залишено без задоволення. Представником позивача 28.06.2022 року подано заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28.06.2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поховання закрито, у зв'язку з відмовою від позову.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в справі за № 392/884/20 ухвалою Кропивницького апеляційного суду за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , яка представляє інтереси ОСОБА_2 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21.10.2021 року було затверджено мирову угоду подану сторонами.
Отже, у зв'язку з цим представником позивача було подано в даній справі заяву про відмову від позову.
А тому, суд дійшов висновку, що подання заяви про відмову від позову не свідчить про необгрунтовані дії позивача, так як це є правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55,124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обгрунтованості позову.
За таких обставин, суд вважає, що заява ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 142, 258, 260, 261 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на поховання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Т.В. Кавун