Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/626/22
Провадження № 3/391/393/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.12.2022р. селище Компаніївка
Суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Козюменська Валерія В'ячеславівна, розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції № 2 (м.Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: невідомо, за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 768113 від 15.12.2022 року, ОСОБА_1 , 15.12.2022 року об 15-30 год. здійснювала реалізацію тютюнових виробів, без отримання державної реєстрації як суб'єкта господарювання, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст.164 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 15.12.2022, пояснення ОСОБА_1 , згідно яких за її проханням її родичі привезли їй 25 пачок цигарок, декілька з яких вона використала н власні потреби, а інші мала намір можливо продати, якщо її про це попросять місцеві жителі; пояснення ОСОБА_2 , відповідно до яких вона декілька разів купувала цигарки в ОСОБА_1 , 15.12.2022 р. була присутньою, як працівники поліції вилучили у ОСОБА_1 21 пачку цигарок; аналогічні пояснення ОСОБА_3 .
Об'єктивна сторона правопорушення, передбачена ч.1 ст. 164 КУпАП полягає, зокрема, у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Як вбачається з положень ч. 2 ст. 3 Господарського Кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до ст. 42 Господарського Кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно із ч. 1 ст. 55 Господарського Кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 55 Господарського Кодексу України, суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Дослідивши надані суду докази, суд вважає, що об'єктивних даних, що підтверджують зайняття ОСОБА_1 підприємницькою діяльністю з реалізації тютюнових виробів систематично, тобто того, що ОСОБА_1 - є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, суду не надано.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 здійснює реалізацію тютюнових виробів на постійній основі, та відсутні ознаки системності такої діяльності (матеріали справи не містять конкретних дат продажу цигарок, яких саме, їх кількості, вартості, кількості отриманих грошей, тощо, як не містить безсумнівного підтвердження наміру продати вилучені цигарки, оскільки з пояснень ОСОБА_4 також вбачається щодо наміру особистого вживання вилучених цигарок). Сам протокол вилучення та огляду вилучених цигарок в матеріалах справи відсутній. Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, датою вчинення правопорушення за ч.1 ст. 164 КУпАП, а саме здійснення реалізації тютюнових виробів, зазначено - 15.12.2022 о 15-30 год. Але кому саме було реалізовано тютюнові вироби, які саме, їх кількість, вартість та інші відомості щодо такої реалізації, матеріали справи не містять.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вилучені пачки цигарок були без марок акцизного збору. Але будь-яке об'єктивне підтвердження відсутності акцизних марок в справі відсутнє.
При цьому суд звертає увагу, що на ч. 1 ст. 156 КУпАП, згідно якої передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповідно до ст.245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст.245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази такої кваліфікуючої ознак господарської діяльності як систематична діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів, відсутні докази отримання прибутку ОСОБА_1 . Крім того, через відсутність протоколу вилучення та огляду цигарок, суд позбавлений можливості зробити висновок щодо наявності або відсутності марок акцизного податку на тютюнових виробах, та як наслідок позбавлений можливості вирішити долю вилучених цигарок.
У зв'язку з вище викладеним, матеріали справи не місять документів та достатніх доказів, внаслідок чого уповноважена особа, яка складала протокол, дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Згідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до рішення ЄСПЛ «Малофєєва проти Росії», у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, у зв'язку з чим, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.164, 245, 247, 280, 283-284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В.Козюменська