Справа № 404/5484/16-ц
Номер провадження 2/404/182/18
УХВАЛА
27 грудня 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Галагана О.В.
за участі секретаря - Туровської О.Л.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіна Марина Анатоліївна звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , по якій просить в рахунок часткового погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за кредитним договором № 258/2007/Ж від 05.10.2007 року, що становить 79 981,40 дол. США та 36 740,17 грн., звернути стягнення на належне на праві приватної власності ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1 , шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський Акціонерний Банк» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі-продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі - продажу предмету іпотеки; звертатися до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу; надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на предмет іпотеки та зареєструвати право власності на предмет іпотеки, отримувати в органах місцевою самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки, технічну документацію і ін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Галагана О.В. для розгляду справи (т. 1 а.с. 57).
Ухвалою суду від 19.06.2016 року відкрито провадження у цивільній справі, призначено судове засідання (т. 1 а.с. 64).
За клопотанням представника відповідача ухвалою суду від 24 квітня 2017 року зупинено провадження у справі № 404/5484/16-ц (номер провадження 2/404/543/17) за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки до розгляду цивільної справи № 404/1853/17, (номер провадження 2/1845/17) за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1 про визнання нікчемним та недійсним іпотечного договору (а.с. 150-151).
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 березня 2021 року поновлено провадження в справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Продовжено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання (т. 1 а.с. 185-187).
10.01.2022 року закрито підготовче провадження у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні (т. 1 а.с. 224-225).
Відповідач ОСОБА_1 надав до суду заяву, якою просить залишити позов без розгляду, оскільки позивач неодноразово не з'являється в судове засідання без поважних причин.
В судове засідання призначене на 31.01.2021 року о 10-00 год. позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т. 1 а.с. 229).
В судове засідання призначене на 25.02.2022 року о 09-00 год. позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т. 1 а.с. 237).
В судове засідання призначене на 01.04.2022 року о 09-00 год. позивач не з'явився, із за відсутності матеріального забезпечення судів, конверт з повідомленням не направлявся на адресу позивача (т. 1 а.с. 243, 244).
В судове засідання призначене на 27.04.2022 року о 10-00 год. позивач не з'явився, із за відсутності матеріального забезпечення судів, конверт з повідомленням не направлявся на адресу позивача (т. 1 а.с. 248, 249).
В судове засідання призначене на 27.05.2022 року о 10-00 год. позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т. 2 а.с. 4).
В судове засідання призначене на 23.06.2022 року о 09-00 год. позивач не з'явився, із за відсутності матеріального забезпечення судів, конверт з повідомленням не направлявся на адресу позивача (т. 2 а.с. 10, 12).
В судове засідання призначене на 25.07.2022 року о 11-15 год. позивач не з'явився, із за відсутності матеріального забезпечення судів, конверт з повідомленням не направлявся на адресу позивача (т. 2 а.с. 18, 19).
В судове засідання призначене на 25.08.2022 року о 11-00 год. позивач не з'явився, із за відсутності матеріального забезпечення судів, конверт з повідомленням не направлявся на адресу позивача (т. 2 а.с. 24, 25).
В судове засідання призначене на 29.09.2022 року о 09-00 год. позивач не з'явився, із за відсутності матеріального забезпечення судів, конверт з повідомленням не направлявся на адресу позивача (т. 2 а.с. 31, 32).
29.09.2022 року справа не слухалась, у зв'язку з перебуванням судді Галагана О.В. у відпустці.
В судове засідання призначене на 28.10.2022 року о 09-00 год. позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т. 2 а.с. 39).
В судове засідання призначене на 29.11.2022 року о 09-15 год. позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т. 2 а.с. 46).
В судове засідання призначене на 27.12.2022 року о 11-00 год. позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т. 2 а.с. 51).
З вищевикладеного вбачається, що представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіна Марина Анатоліївна про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, без поважної причини не прибуває в судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами 1, 2, 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Отже, обставини неявки у судові засідання представника позивача, якому було відомо наявність цивільної справи за його заявою в суді, неодноразові виклики в судові засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.
Враховуючи викладене, оскільки представник позивача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіна Марина Анатоліївна будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 43, 44, 131, 128, 210, 223, 257 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без розгляду.
Роз'яснити особі, позов якої залишено без розгляду, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст судового рішення складено 27.12.2022 року.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда О. В. Галаган