ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
________________________________________________________________________________
2-др/381/19/22
2-2319/2007
УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАІНИ
22 грудня 2022 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участі секретаря Омельчук С.А..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Визнано договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,06 га по АДРЕСА_1 , яка виділена ОСОБА_2 рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради від 09 червня 1992 року №126 для будівництва будинку, фактично укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дійсним. Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку прощею 0,1 га по АДРЕСА_1 .
За заявою ОСОБА_1 , ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2022 року виправлено описку в рішенні суду від 09 листопада 2007 року, зазначивши вірно розмір земельної ділянки - 0,1 га.
15 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить ухвалити у справі додаткове рішення у справі №2-2319/2007, а саме: визнати за ОСОБА_1 право власності на незавершений будівництвом будинок АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що при ухваленні рішення від 09 листопада 2007 року у цивільній справі №2-2319/2007 не вирішено питання щодо позовної вимоги в частині договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинку АДРЕСА_1 та визнання за позивачем права власності на будинок, хоча позивачем подавалися відповідні докази та надавалися пояснення.
В судове засідання сторони по справі не з'явились.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення слід відмовити, з наступних підстав та мотивів.
Як вбачається з рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Визнано договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,06 га по АДРЕСА_1 , яка виділена ОСОБА_2 рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради від 09 червня 1992 року №126 для будівництва будинку, фактично укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дійсним. Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку прощею 0,1 га по АДРЕСА_1 .
Згідно роз'яснень, наданих у п. 20 постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України (в ред. 2004 року); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).
Питання щодо ухвалення додаткового рішення врегульовано статтею 270 ЦПК України, згідно з частиною першою якої суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
З аналізу наведеної норми процесуального закону слід дійти висновку, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у статті 270 ЦПК України підстав.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи №2-2319/2007, судом не досліджувалось питання визнання за позивачем права власності на незавершений будівництвом будинок АДРЕСА_1 . Матеріали справи містять докази обґрунтування визнання за позивачем права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Отже, судом було вирішено питання, яке не заявлялось позивачем.
З урахуванням викладеного, суд, в даному випадку, не може вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Крім цього, згідно ч.2 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Заявником не надано суду відомостей, містять інформацію про строки виконання рішення суду.
Відтак, оскільки у справі відсутні підстави вважати, що судом у 2007 році досліджувались докази на підтвердження обставин визнання права власності на незавершений будівництвом будинок, на які посилається заявник, як і відсутні підстави, визначені у статті 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового рішення, то заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 260, 270 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.М.Ковалевська