Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/197/22
Провадження № 1-кп/376/178/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2022 р.
Сквирський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
неповнолітнього - ОСОБА_5 ,
законного представника неповнолітнього - ОСОБА_6 ,
інспектора з ювенальної превенції - ОСОБА_7 ,
представника служби у справах дітей та сім'ї - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сквира, Київської області, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111260000236 від 31.12.2021 року стосовно неповнолітнього:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Сквира, Київської області, жителя АДРЕСА_1 , учня Державного професійно-технічного навчального закладу «Білоцеківський професійний ліцей», раніше не судимого, примусові заходи виховного характеру раніше не застосовувались,
у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Сквирського районного суду Київської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру в кримінальному провадженні № 12021111260000236 від 31.12.2021 року відносно неповнолітнього ОСОБА_5 за ознаками вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , близько 01 години, перебуваючи з дозволу власника ОСОБА_9 на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , та маючи прямий умисел і мету на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись на території вище вказаного домоволодіння, підійшов до припаркованого на подвір'ї транспортного засобу, а саме автомобіля марки «ВАЗ-2103» коричневого кольору, р.н.з. НОМЕР_1 . який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого 24.03.2021 року Білоцерківським МРЕВ РЕП ДАІ у Київській області, належить ОСОБА_9 , та користуючись тим, що дверцята автомобіля незамкнені. незаконно проник до салону вказаного автомобіля, та за допомогою кнопки, привів в дію двигун внутрішнього згорання зазначеного транспортного засобу, після чого почав рух.
Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, таємно, протиправно заволодів транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ-2103», р.н.з. НОМЕР_1 . після чого на вказаному автомобілі з місця вчинення суспільно небезпечного діяння зник, розпорядившись автомобілем на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди, згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 284 від 24.01.2022 на суму 11730,00 грн.
Такими діями неповнолітній ОСОБА_5 вчинив суспільно - небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом.
В ході судового розгляду по справі встановлено наступне.
Неповнолітній ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив зазначенні в клопотанні обставини вчинення суспільно - небезпечного діяння, при цьому пояснивши, що він є родичем потерпілого ОСОБА_9 , який в свою чергу є чоловіком рідної сестри, тому часто бував «в гостях» у останнього за адресою: АДРЕСА_2
31.12.2021 року, близько 01 години, перебуваючи «в гостях», він побачив припаркований автомобіль марки «ВАЗ-2103», р.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 і захотів на ньому проїхатися. Після чого, підійшовши до автомобіля і побачивши, що дверцята відкриті, сів в салон без дозволу власника та користуючись тим, що його ніхто не бачить вирішив завести двигун, після чого натиснув кнопку запуску двигуна і почав їхати. В подальшому він виїхав з подвір'я і почав кататися по селу, проте згодом не справившись с керуванням врізався в дерево, після чого залишив автомобіль. Також, у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_5 винну свою визнав повністю, при цьому щиро розкаявся.
Законний представник неповнолітнього, його рідна мати ОСОБА_6 , в судовому засіданні запевнила, що зможе забезпечити належний контроль та нагляд за поведінкою свого сина і запобігти вчиненню ним злочинів, при цьому пояснивши, що він є сумлінним, з повагою ставиться до своїх обов'язків в сім'ї та добре товаришує зі своїми однолітками, з повагою ставиться до членів своєї сім'ї та старших. Також зазначила, що нею відшкодовано матеріальні збитки потерпілому та буде сплачено всі необхідні процесуальні витрати.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання та просила застосувати до неповнолітнього ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері.
Захисник у судовому засіданні не заперечував проти застосування до неповнолітнього ОСОБА_10 примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_6 не заперечувала проти застосування до неповнолітнього ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру.
Інспектор з ювенальної превенції підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Представник служби у справах дітей та сім'ї вважала доцільним застосувати відносно неповнолітнього ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері.
Потерпілий ОСОБА_9 до судового засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, при цьому зазначивши, що жодних претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_5 та його законного представника не має.
Крім того, в ході судового розгляду судом досліджені документи, що є доказами у кримінальному провадженні, зокрема:
- витяг з ЄРДР (а.с. 1-2);
- рапорт (а.с. 14-15);
- заява про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 16);
- заява на огляд автомобіля (а.с. 17);
- протокол огляду місця події (а.с. 18-20);
- ілюстраційна таблиця (а.с. 21-24);
- протокол огляду місця події (а.с. 25-27);
- заява на огляд домогосподарства (а.с. 30);
- протокол огляду місця події (а.с. 31-33);
- ілюстраційна таблиця (а.с. 34-39);
- заява на огляд транспортного засобу (а.с. 40);
- протокол огляду (а.с. 41-43);
- ілюстраційна таблиця (а.с. 44-45);
- висновок експерта № 284 від 24.01.2022 (а.с. 82-89);
- висновок експерта № 11 від 25.01.2022 (а.с. 93-95);
- вимога про судимість (а.с. 101);
- запит на характеристику (а.с. 102);
- характеристика (а.с. 103-104);
- запит на характеристику (а.с. 105);
- довідки (а.с. 106);
- характеристика з навчального закладу (а.с. 107);
- акт обстеження умов проживання (а.с. 108);
- характеристика (а.с. 109);
- довідка (а.с. 110).
Заслухавши думки учасників процесу, пояснення неповнолітнього ОСОБА_5 та його законного представника, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_5 підлягає задоволенню, як законне та обґрунтоване, з наступних підстав.
За загальними правилами та особливостями, визначеними нормами кримінального права, метою застосування заходів виховного характеру щодо неповнолітніх, перш за все, має бути забезпечення інтересів самого неповнолітнього.
Відповідно до ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті Кодексу, у цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру, зокрема як передача неповнолітнього під нагляд батьків.
Відповідно до ст. 498 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України, відноситься до нетяжких.
Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто на час вчинення суспільно небезпечного діяння йому виповнилось 15 років.
Відповідно до ст. 22 КК України кримінальна відповідальність за злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України настає з шістнадцяти років, що свідчить про те, що неповнолітній ОСОБА_5 не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 289 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 484 КПК України під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
При вирішенні питання про застосування примусових мір виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_5 , суд враховує особу неповнолітнього, який характеризуються позитивно по місцю проживання та навчання, не перебуває на обліку в секторі ювенальної поліції та у службі у справах дітей, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досяг 16 років, тобто не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за скоєне діяння.
Згідно з вимогами ст. 501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння; 2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння; 3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
Таким чином, відповідно до п. 3 ч. 2 ст.105 КК України, суд вважає необхідним застосувати до неповнолітнього ОСОБА_5 примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері, оскільки метою застосування такого примусового заходу виховного характеру є забезпечення інтересів неповнолітнього, а також цей захід виховного характеру за своєю суттю сприяє встановленню контролю, посилення позитивного впливу на малолітнього.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" передбачено, що неповнолітнього можна передати під нагляд батьків. При цьому, вони мають бути спроможні здійснювати виховний вплив на неповнолітнього, постійно й належним чином контролювати його поведінку та зобов'язані це робити.
Відповідно до вказаного пункту Постанови строк нагляду, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього. Як свідчить практика, цей нагляд має здійснюватись, як правило, не менше одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним (але не довше, ніж до досягнення особою повноліття).
Відповідно до інформаційного листа ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1134/0/4-13 від 18.07.2013 "Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх", суд ухвалює судове рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК та розділу XI КК України.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за доцільне застосувати до неповнолітнього ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері, встановивши термін 1 (один) рік застосування примусового заходу виховного характеру.
Речові докази по справі знищити.
Процесуальні витрати по справі стягнути із законного представника неповнолітнього.
Цивільний позов не заявлено.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 22, 97, 105 КК України, ст.ст. 292, 498-501, 392-395 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання про про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні № 12021111260000236 від 31.12.2021 року відносно неповнолітнього ОСОБА_5 за ознаками вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Сквира, Київської області, жителя АДРЕСА_1 , учня Державного професійно-технічного навчального закладу «Білоцеківський професійний ліцей», примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Строк застосування примусового заходу виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері для ОСОБА_5 визначити терміном 1 (один) рік.
Стягнути з законного представника неповнолітнього - ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.
Речові докази по справі:
- змиви з керма, які поміщено до паперового конверту № 1;
- контрольний змив, який поміщено до паперового конверту № 2;
- змив з важеля коробки передач, який поміщено до паперового конверту № 3 -знищити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.
Суддя ОСОБА_1