СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року Справа № 480/7718/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/7718/21 за позовом Відділу освіти Кролевецької міської ради до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Відділ освіти Кролевецької міської ради звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про визнання неправомірною та скасування пункту 4 вимоги Управління Північно- східного офісу Держаудитслужби в Сумській області №201803-11/2125-2021 від 21.07.2021р щодо усунення виявлених порушень, а саме: забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України на користь Відділу освіти шкоду (збитків) заподіяну внаслідок зайво виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі понад посадовий оклад на загальну суму 118960,31 грн. (в т.ч. єдиний соціальний внесок - 21451,84 грн.). В подальшому вказану суму коштів перерахувати до державного бюджету, як інші надходження загального фонду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що викладені в Акті ревізії та у письмовій вимозі результати перевірки фінансово-господарської діяльності позивача є безпідставними. Висновки Акту ревізії, на думку позивача, є хибними та не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, оскільки є наслідком неправильного застосування норм законодавства України. Позивач зазначає, що ним не порушено норм бюджетного законодавства, а отже не нанесено збитків державному бюджету.
Відповідач надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що спірна вимога спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Отже, така вимога не породжує безпосередньо порушення прав або інтересів позивача.
Розгляд адміністративної справи здійснено в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Відповідно до п. 4.2.1.1. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на II квартал 2021 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 06.05.2021 № 167 - 170, виданих начальником Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області Шевченко Н.В., заступником начальника відділу Шкриль Л.І., начальником відділу Есмановим О.М., головним державним аудитором Гриценко В.В., головним державним фінансовим інспектором Марченко М.А., проведено ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності Відділу освіти Кролевецької міської ради.
Ревізію проведено з 11.05.2021 по 22.06.2021 у відповідності до питань програми ревізії з відома начальника Відділу освіти Масалиги С.В. та головного бухгалтера Зінової Л.М.
За результатами контрольного заходу складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу освіти за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 року від 22.06.2021 № 201803-19/3, який підписано начальником та головним бухгалтером Відділу освіти із запереченнями.
Висновки на заперечення направлені об'єкту контролю листом від 16.07.2021 №201803-14/2062-2021.
Ревізією встановлено, що за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, відповідно до розпоряджень Кролевецького міського голови та наказів по Відділу освіти про відпустки, працівникам апарату Відділу освіти проведено нарахування та виплату допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. При цьому, відповідно до вимог статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року № 2493-ІП (далі - Закон України № 2943-ІІІ), посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю ЗО календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Таким чином, централізованою бухгалтерією, в порушення вимог статті 21 Закону України № 2493-ІІ за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 зайво нараховано та сплачено матеріальної допомоги на оздоровлення на загальну суму 97508,47 гри, та, як наслідок, зайво нараховано та сплачено єдиного соціального внеску в сумі 21451,84 грн. (проведено за рахунок КПКВК 0610160 у 2018р - 25749,85 грн., 2019р. - 40612.28 грн., 2020р. - 52598,18 грн.). Внаслідок допущеного порушення проведено зайві витрати коштів по загальному фонду кошторису Відділу освіти в загальній сумі 118960,31 грн.
На підставі Акту ревізії була направлено вимогу № 201803-11/2125-2021 від 21.07.2021 (номер вхідної кореспонденції Відділу освіти - № 01-34/ від 28.07.2021) про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства, якою, зокрема, п.4 Управління північно-східного офісу вимагає забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України на користь Відділу освіти шкоду (збитків) заподіяну внаслідок зайво виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі понад посадовий оклад на загальну суму 118960,31 грн. (в т.ч. єдиний соціальний внесок - 21451,84 грн.). В подальшому вказану суму коштів перерахувати до державного бюджету, як інші надходження загального фонду.
Позивач не погоджується з пунктом 4 вимоги Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, оскільки вважає, що ним дотримано порядок надання матеріальної допомоги на "оздоровлення", тому звернувся до суду з адміністративним позовом, який є предметом розгляду у даній справі.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Пунктом 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 створено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (надалі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; вертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь (підпункт 9 пункту 4 Положення №43).
Відповідно до пункту 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 7 Положення №43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №266 "Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби" до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок № 550)
Пунктом 2 Порядку №550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Пунктом 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено право органу державного фінансового контролю пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Згідно з пунктом 46 Порядку №550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Відповідно до пункту 50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Органи державного фінансового контролю здійснюють контроль за усуненням об'єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об'єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства (пункт 52 Порядку № 550).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині є обов'язковою до виконання.
Як вбачається зі змісту вимоги Управління Північно-східного офісу Дешкаудитслужби в Сумській області № 201803-11/2125-2021 від 21.07.2021 про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства, зокрема - пунктом 4 Управління північно-східного офісу вимагає забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України на користь Відділу освіти шкоду (збитків) заподіяну внаслідок зайво виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі понад посадовий оклад на загальну суму 118960,31 грн. (в т.ч. єдиний соціальний внесок - 21451,84 грн.). В подальшому вказану суму коштів перерахувати до державного бюджету, як інші надходження загального фонду.
Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, суд звертає увагу, що про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що органи державного фінансового контролю мають право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання саме в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Законність та правильність обчислення розміру визначення збитків, зазначених у цій частині може в свою чергу, бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю до винних осіб, а не у справі за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, неодноразово висловленою, зокрема, у постановах від 07.10.2014 року по справі № 21-368а14, від 14.10.2014 року по справі № 21-453а14, від 18.11.2014 року по справі № 21 -461а 14, від 20.01.2015 року по справі № 21 -601 а 14, від 27.01.2015 року по справі № 21- 436а14, від 10.02.2015 року по справі № 21-632а14, від 15.04.2014 року по справах № 21 -40аІ4, № 21-63а14, від 13.05.2014 року по справі № 21- 89а14, від 29.05.2017 року по справі № 826/6304/16, від 23.02.2016року по справі № 818/1857/14.
Подібні висновки щодо застосування наведених норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року по справі № 820/3534/16 та у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року і,д .праві Д» 1440/1820/18, від 10.12.2019 року по справі № 808/6509/13-а, від 23.12.2019 року по справі № 815/4341/14, від 07.02.2020 року по справі № 803/634/17, від 14.02.2020 року по справі № 825/3661/15- а, від 28.02.2020 року по справі № 808/4044/17, від 28.02.2020 року по справі № 2040/6542/18, від 18.03.2020 року по справі № 826/14169/17, від 18.03.2020 року по справі № П/811/140/17, від 31.03.2020 року по справі № 817/650/18, від 02.04.2020 року по справі № 820/3534/16, від 30.11.2020 року по справі № 804/4463/17.
Згідно частин 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, с обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування тторм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, вимога с обов'язковою до виконання в частині усунення допущених порушень законодавства, але за її допомогою неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки, хоча у вимозі може бути заявлено про наявність виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, враховуючи вищевикладене та ту обставину, що відповідно до пункту 4 листа-вимоги від 21.07.2021 № 201803-11/2125-2021, який за своїм змістом спрямований на відшкодування збитків, а тому у відповідності до судової практики, збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність яких перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
З огляду на зазначене, враховуючи обставини спірних правовідносин та практику суду касаційної інстанції з розгляду аналогічних спорів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Відділу освіти Кролевецької міської ради є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову Відділу освіти Кролевецької міської ради до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець