РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року м. Рівне №460/24436/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ( далі - відповідач 1), у якому просить суд:
визнати протиправними дії щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу;
зобов'язати зарахувати до страхового стажу позивача період провадження підприємницької діяльності з 01.01.1996 по 31.03.1998, що в календарному обчисленні становить 2 роки 3 місяці 1 день;
зобов'язати призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 20.06.2022.
Стислий виклад позицій сторін.
За змістом позовної заяви позивач вважає протиправною відмову відповідача у призначенні пенсії у зв'язку з не зарахуванням до страхового стажу періоду провадження підприємницької діяльності з 01.01.1996 по 31.03.1998, тому що відповідачу надано всі потрібні документи для зарахування вказаного періоду до страхового стажу. Також стверджує, що у зв'язку зі знищенням податковим органом документів, як підтверджують сплату ним страхових внесків за минулі періоди він не може надати їх відповідачу. Однак вважає, сплата внесків у пенсійний фонд у складі єдиного податку підтверджується відсутністю у нього заборгованості, як перед податковим органом, так і перед пенсійним фондом. Факт наявності у позивача необхідного стажу також підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому такі обставини не потребують доказування. Позивач зауважує, що набув право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, а тому вважає, що у зв'язку з безпідставним не зарахуванням відповідачем періодів здійснення ним підприємницької діяльності він не отримує належну йому пенсію. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач 1 проти задоволення позову заперечив, подав відзив на позов. На обґрунтування заперечень зазначає, що позивачем не надано визначеного законодавством переліку документів для зарахування періоду здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу. Відповідач 1 зазначає, що надані позивачем лише підтверджують перебування позивача на податковому обліку як платника податків в період з 01.01.1996 по 31.03.1998. Наголошує, що інформацію про сплату ним страхових внесків у належному розмірі за цей період вказана архівна довідка не містить. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.
Заяви, клопотання учасників справи.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 11.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 30.11.2022 залучено до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі- відповідач 2).
23.12.2022 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач 2 заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, щощо позивач не підтвердив належними документами наявність в нього достатнього страхового стажу - 27 років. Тому, позивач не має права на отримання пенсії за віком. З огляду на такі обставини відповідач 2 видав рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.
Згідно з вимогами статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність у період з вересня 1995 року по липень 1999 року, що підтверджується архівною довідкою від 29 липня 2020 року № 657, виданою Архівним відділом Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області. Види діяльності: здійснення роздрібної торгівлі та посередницьких послуг.
20.06.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою встановленого зразка за призначенням йому пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області № 172850008978 від 29.06.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком внаслідок недостатності у нього страхового стажу. Так, у цьому рішенні зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зарахований період здійснення позивачем підприємницької діяльності у 1995-1999 роки, оскільки відсутні документи про сплату страхових внесків, про що заявниці докладно повідомлено в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 30.10.2020 № 1700-9301-8/34054. Зазначено, що вік заявниці - 61 рік, а страховий її стаж становить 25 років 9 місяців 19 днів.
Не погоджуючись з рішенням відповідача 2 щодо не зарахування періоду його підприємницької діяльності з 01.01.1996 по 31.03.1998 до страхового стажу і відмови призначити з 20.06.2022 пенсію на пільгових умовах позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що складовою конституційного права на соціальний захист є право на пенсійне забезпечення.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).
Згідно статті 8 Закону № 1058-IV, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.ч.1-2 ст. 20 Закону № 1058-IV).
Відповідно до статті 11 Закону № 1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, в тому числі: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Водночас, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV).
Частиною 4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017), до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Аналіз вказаних положень законодавства свідчить, що зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб-підприємців підлягають періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3-1 розділу XV Перехідні положення Закону № 1058-IV (з внесеними змінами Законом № 2148-VIII від 03.10.2017), до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: - з 01.01.1998 по 30.06.2000 включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; - з 01.07.2000 по 31.12.2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 637, час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01.05.1993, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток № 1).
Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01.01.1998 по 31.12.2003 зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 01.01.2004 по 31.12.2017 за бажанням особи за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
За приписами підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01.07.2000 підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01.01.1998 по 30.06.2000 включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
Отже, з аналізу наведених положень можна дійти висновку, що до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:
до 01.05.1993 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків,
з 01.01.1998 по 31.12.2003 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків,
з 01.01.2004 по 31.12.2017 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 5-5 від 10.06.1994 (далі - Інструкція № 5-5, чинної у спірний період) усі підприємства, у тому числі з іноземними інвестиціями, а також громадяни які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно їхній праці, адвокати зобов'язані зареєструватись як платники внесків в органах Пенсійного фонду в районах (містах) у 10-денний строк з дня одержання свідоцтва про реєстрацію в місцевих органах державної влади, про що отримують повідомлення Фонду (додаток N 1).
Згідно з пунктом 18 Інструкції № 5-5 для обчислення суми внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та на виключно їхній праці, а також для адвокатів, береться оподаткований чистий доход, який вираховується як різниця між валовим доходом (виручка у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, що безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, на підставі копій податкових декларацій. Громадянам, які займаються підприємницькою діяльністю на основі патенту, нараховуються внески з тієї суми доходу, з якої визначається плата за патент.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Інструкції про порядок обчислення сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 06.09.1996 № 11-1 (далі - Інструкція № 11-1 (чинної у спірний період), платниками обов'язкових внесків на державне соціальне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності.
У силу вимог пункту 2.9 Інструкції від 06.09.1996 № 11-1 платники, перелічені в пп.2.2, 2.4 зобов'язані зареєструватись в органах Пенсійного фонду в районах (містах) за юридичною адресою, а платники, зазначені у п. 2.7 - за постійним місцем проживання.
З системного аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що у період з 01.05.1993 по 01.07.2000 на законодавчому рівні було передбачено зарахування до страхового (трудового) стажу для обчислення пенсій період здійснення підприємницької діяльності за умови сплати підприємцями страхових внесків до Пенсійного фонду України, які підлягали обов'язковій реєстрації як платники внесків в органах пенсійного фонду.
Оцінка аргументів сторін та висновки суду.
Щодо позовної вимоги про зарахування стажу підприємницької діяльності з 01.01.1996 по 31.03.1998 включно суд зазначає наступне.
У період з 1993 року по 01.07.2000 на законодавчому рівні було передбачено зарахування до страхового (трудового) стажу для обчислення пенсій період здійснення підприємницької діяльності за умови сплати підприємцями страхових внесків до Пенсійного фонду України, які підлягали обов'язковій реєстрації як платники внесків в органах пенсійного фонду.
Такі висновки в цілому відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.10.2018 року в справі № 643/20104/15-а, відповідно до якої, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Зазначена правова позиція в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом під час вирішення наведеного спору.
Факт провадження позивачем підприємницької діяльності у період з вересня 1995 року по липень 1999 року підтверджується архівною довідкою від 29 липня 2020 року № 657, виданою Архівним відділом Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області.
Разом з тим, сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України підтверджується копіями документів, наявних у матеріалах справи, а саме:
повідомлення від 19.03.1996 (частковий номер 54) про сплату ОСОБА_1 внеску в розмірі 2646 крб;
повідомлення від 18.04.1996 без номера про сплату ОСОБА_1 внеску в розмірі 5030 крб;
повідомлення від 02.07.1996 без номера про сплату ОСОБА_1 внеску в розмірі 3353 крб;
розрахунок платежів до Пенсійного фонду України за ІІІ квартал 1996 року, згідно з яким розмір внеску, що підлягає сплаті ОСОБА_1 до 15.11.1996 становить 26,25 грн;
повідомлення від травня 1996 року без номера про сплату ОСОБА_1 внеску до Пенсійного фонду в розмірі 2.646.000 крб;
повідомлення від червня 1996 року без номера про сплату ОСОБА_1 внеску до Пенсійного фонду в розмірі 2.384.000 крб;
повідомлення без дати та номера про сплату ОСОБА_1 внеску до Пенсійного фонду в розмірі 3.300.000крб;
повідомлення від 25.11.1996 № 3 про сплату ОСОБА_1 внеску до Пенсійного фонду в розмірі 26,25 грн;
витяг з Декларації про доходи, одержані протягом І кварталу 1996 року, згідно з яким сума отриманого ОСОБА_1 доходу становила 31840крб, з них: витрати, пов'язані з одержанням прибутку, - 7958 крб; сума чистого прибутку - 23872 крб;
витяг з Декларації про доходи, одержані протягом ІІ кварталу 1996 року, згідно з яким сума отриманого ОСОБА_1 доходу становила 15.845.000крб, з них: витрати, пов'язані з одержанням прибутку, - 6.185.000крб, в т.ч. внесок до Пенсійного фонду в розмірі 2.150.000крб; сума чистого прибутку - 9.660.000крб;
витяг з Декларації про доходи, одержані протягом ІІІ кварталу 1996 року, згідно з яким сума отриманого ОСОБА_1 доходу становила 145,30грн, з них: витрати, пов'язані з одержанням прибутку, - 68,75грн, в т.ч. внесок до Пенсійного фонду в розмірі 31,92грн; сума чистого прибутку - 76,55грн;
витяг з Декларації про доходи, одержані протягом ІV кварталу 1996 року, згідно з яким сума отриманого ОСОБА_1 доходу становила 131,75грн, з них: витрати, пов'язані з одержанням прибутку, - 59,19грн, в т.ч. внесок до Пенсійного фонду в розмірі 26,25грн; сума чистого прибутку - 72,56грн;
повідомлення від 01.04.1997 № 4 про сплату ОСОБА_1 внеску до Пенсійного фонду в розмірі 24,38грн;
повідомлення від 02.06.1997 без номера про сплату ОСОБА_1 внеску до Пенсійного фонду в розмірі 26грн;
повідомлення від 15.10.1997 без номера про сплату ОСОБА_1 внеску до Пенсійного фонду в розмірі 35грн;
повідомлення від 02.02.1998 № 37 про сплату ОСОБА_1 внеску до Пенсійного фонду в розмірі 32,32грн;
акт перевірки повноти нарахування та своєчасності сплати внесків до Пенсійного фонду України громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, від 11.06.1998, згідно з додатком 1 якого у ОСОБА_1 була наявна заборгованість зі сплати внесків до Пенсійного фонду України за 1997 рік в сумі 33,77грн;
витяг з Декларації про доходи, одержані протягом І кварталу 1998 року, згідно з яким сума отриманого ОСОБА_1 доходу становила 140,52грн, з них: витрати, пов'язані з одержанням прибутку, - 67,45грн, в т.ч. внесок до Пенсійного фонду в розмірі 32,32грн; сума чистого прибутку - 73,07грн;
розрахунок платежів до Пенсійного фонду України за І квартал 1998 року, згідно з яким ОСОБА_1 був сплачений борг в сумі 33,77грн.
Отже, ці письмові докази в їх сукупності, на переконання суду, підтверджують сплату позивачем як особою, яка провадить підприємницьку діяльність, внесків до Пенсійного фонду України за період з 01.01.1996 по 31.03.1998.
З наведеного, період провадження позивачем підприємницької діяльності з 01.01.1996 по 31.03.1998, що в календарному обчислені становить 2 роки 3 місяці 1 день, мав бути зарахований відповідачем 2 до страхового стажу позивача.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач 2допустив протиправну бездіяльність щодо не зарахування вказаного періоду підприємницької діяльності до страхового стажу ОСОБА_1 , а належним і ефективним способом захисту порушених прав буде зобов'язання відповідача 1 зарахувати вказаний період до стажу позивача.
Крім того, ці обставини були встановлені у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі № 460/1513/21, тому в силу вимог частини 2 статті 78 КАС України не потребують доказування.
На переконання суду, відсутність заборгованості перед податковим та пенсійним органами свідчить про сплату позивачем всіх необхідних платежів під час провадження підприємницької діяльності.
Вказане в сукупності свідчить про наявність підстав для зарахування періоду провадження підприємницької діяльності, до страхового стажу позивача.
За наведених обставин, рішення відповідача 2 № 172050003344 від 17.03.2022, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком внаслідок недостатності у нього страхового стажу прийнято безпідставно і необґрунтовано, а тому є протиправним. Тому, суд вважає за необхідне, вийти за межі позовних вимог і скасувати таке рішення, оскільки воно прийнято без врахування періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності за період: з 01 січня 1996 року по 31 березня 1998 року, який повинен бути зарахований пенсійним органом до страхового стажу позивача.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання призначити пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 20.06.2022 суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Відповідно до частини другої статті 45 Закону № 1058-IV, заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Так, відповідно до пункту першого вказаної статті пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Судом встановлено, що на дату звернення до відповідача 2 задля призначення їй пенсії ОСОБА_1 досягла віку 61 рік. Страховий стаж позивача, з урахуванням зарахованого судом, становить 28 років 20 днів, що перевищує необхідний для призначення їй пенсії стаж (27 років).
Отже, належним і ефективних захистом порушених прав та інтересів позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 20.06.2022 (дати звернення з заявою).
Порушені права та інтереси позивача.
Протиправні бездіяльність і рішення відповідача 2 щодо не зарахування позивачу періодів його підприємницької діяльності до його страхового стажу і не призначення пенсії з цих підстав призвели до не отримання позивачем пенсійних виплат, що порушує його права та інтереси.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду адміністративної справи відповідачі не виконали процесуального обов'язку доказування та не підтвердили правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити повністю.
Судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору. Отже, на користь позивача з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 992,4 гривень, оскільки саме дії і рішення цього відповідача були визнані судом протиправними.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду здійснення нею підприємницької діяльності: з 01 січня 1996 року по 31 березня 1998 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії № 172850008978 від 29 червня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення нею підприємницької діяльності: з 01 січня 1996 року по 31 березня 1998 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 20.06.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,4 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 27 грудня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м.Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Ольга ПОЛІЩУК