ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/9233/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/9233/22 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язаня вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
21.10.2022 ОСОБА_1 направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов (надійшов до суду 25.10.2022), заявлений до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (надалі - ВЛК), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову ВЛК в/ч НОМЕР_2 , що оформлена довідкою від 28.09.2022 №4782 про визнання солдата ОСОБА_1 придатним до військової служби;
- зобов'язати ВЛК в/ч НОМЕР_2 здійснити медичне обстеження солдата ОСОБА_1 в умовах стаціонару з урахуванням висновків суду та відповідно до норм діючого законодавства України.
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправність постанови ВЛК, яка при винесенні рішенні не врахувала, що сукупність встановлених під час стаціонарного лікування ОСОБА_1 діагнозів у період з травня 2022 року по вересень 2022 року фактично унеможливлює виконання ним функціональних обов'язків у складі Збройних Сил України.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).
Відповідач позову не визнав. У відзиві на позов представник вказує на правомірність висновку ВЛК в/ч НОМЕР_1 про визнання солдата ОСОБА_1 придатним до військової служби. Вказує, що позивач у випадку сумніву щодо правильності висновку ВЛК не скористався правом на його перегляд Центральною військово-лікарською комісією та не скористався правом на проведення повторно медичного огляду щодо придатності до військової служби. У свою чергу надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 (а.с. 19-24).
Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.
Розгляд справи, відповідно до ст. 258, ч. 5 ст. 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
06.03.2022 на підстав Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" позивач був призваний у Збройні Сили України, що підтверджується записами його військового квитка серії НОМЕР_3 від 19.04.2010 (а.с. 6).
Як стверджує сам позивач, 04.05.2022 при виконанні бойового завдання в районі бойових дій він отримав вогнепальне осколкове поранення, що також підтверджується первинною медичною карткою невідкладної допомоги від 04.05.2022 (а.с. 36). У зв'язку з пораненням він у період з 09.05.2022 по 17.05.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП "Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської області" з основним діагнозом вогнепальне осколкове сліпе поранення поверхні грудної клітки в ділянці лівої лопатки, що підтверджується випискою-епікризом №1554 від 17.05.2022 із медичної карти стаціонарного хворого (а.с. 34). У зв'язку із погіршенням стану здоров'я у період з 23.05.2022 по 03.06.2022 він повторно проходив стаціонарне лікування у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії КНП "Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської області" з основним діагнозом нейро-циркуляторна дистонія змішаного генезу, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого від 03.06.2022 (а.с. 35). У зв'язку з погіршенням стану здоров'я, що пов'язане із встановленим діагнозом: дисфункція вегетативної нервової системи, виражений астено-невротичний синдром, у період з 10.06.2022 по 14.06.2022 він проходив стаціонарне лікування в медичній частині в/ч НОМЕР_4 , що підтверджується первинною медичною карткою невідкладної допомоги від 10.06.2022 (а.с. 37). Згідно з консультативним висновком медичної частини в/ч НОМЕР_5 від 21.06.2022 №8113 ОСОБА_1 був встановлений діагноз нейро-циркуляторна дистонія змішаного генезу, астено-невротичний стан (а.с. 11). На етапах медичної евакуації був направлений у Полтавський військовий шпиталь, де лікарем-психіатром йому був встановлений діагноз виражений астено-невротичний розлад. За направленням командира в/ч НОМЕР_2 від 16.07.2022 №102 та лікаря-психіатра був госпіталізований до відділення межових станів та неврозів КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги ПОР", де у період з 23.07 2022 пo 26.08.2022 проходив стаціонарне лікування з діагнозом: емоційно лабільний (астенічний) розлад органічного походження із супутнім діагнозом: дисфункція вегетативної нервової системи, виражений астено-невротичний синдром, що підтверджується виписним епікризом №3508 від 26.08.2022 (а.с. 38-39). 30.08.2022 у зв'язку із погіршенням стану здоров'я звертався за медичною допомогою до КНП "Казанківський ЦПМСД" та був госпіталізований з діагнозом контузія, астено-невротичний синдром, що підтверджується направленням на стаціонарне лікування загального напрямку від 30.08.2022 (а.с. 11). Згідно з медичною характеристикою від 03.09.2022 № 252, виданої начальником медичної служби в/ч НОМЕР_2 , у нього був діагноз: емоційно лабільний (астенічний) розлад органічного походження, дисфункція вегетативної нервової системи, виражений астено-невротичний синдром (а.с. 33). Після проходження лікування отриманого вогнепального осколкового поранення та з метою встановлення придатності для подальшого проходження військової служби ОСОБА_1 був направлений на медичне обстеження ВЛК, яке проходив 22.09.2022 та 27.09.2022, а вже 28.09.2022 ВЛК в/ч НОМЕР_2 був встановлений діагноз, що пов'язаний з проходженням ним військової служби: лабільний розлад, незначно виражений, вегето-судинна дистонія, виражений астено-невротичний синдром з супутнім діагнозом, не пов'язаним з проходженням військової служби: викривлення перетинки носа з порушенням функції, хронічний катаральний двобічний гайморит (а.с. 27). В результаті вказаного медичного огляду ВЛК в/ч НОМЕР_6 у складі голови ВЛК підполковника м/с В. Танчика та секретаря ВЛК ст.сержанта взк Ю.Тутової, на підставі статей 14г, 83б графи II Розкладу хвороб було прийнято постанову про придатність ОСОБА_1 , до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК від 28.09.2022 №4782 (а.с. 29).
Позивач вважає спірну постанову протиправною, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним обставинам, суд зазначає таке.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (надалі - Закону №3543-ХІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону №3543-ХІІ, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону №3543-ХІІ, громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (абз. 3 ч. 5 ст. 22 Закону №3543-ХІІ).
Поряд з цим, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військову службу і військовий обов'язок" (надалі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 було затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (надалі - Положення №402).
Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів (пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402).
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402, на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.
ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункти 2.3.4 та 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК (пп. 2.6.1 п. 2.6. глави 2 розділу І Положення №402).
Відповідно до пп. 2.6.7 п. 2.6 розділу І Положення №402, на підставі затвердженого переліку начальник ВМКЦ регіону своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи. Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, найбільш підготовлений з питань військово-лікарської експертизи, який має досвід роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах та пройшов підготовку (удосконалення) з військово-лікарської експертизи.
Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені (п.п. 2.6.11 п. 2.6 розділ І Положення №402).
За правилами пункту 2.7 розділу І Положення №402, госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях.
На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається:
проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення;
ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів;
проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження;
проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності військового лікувального закладу, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров'я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров'я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.
Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:
приймати постанови відповідно до цього Положення;
перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні;
залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до підпункту "б" пункту 6.1. глави 6 розділу II Положення №402, направлення на медичний огляд проводиться військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема постанови, оформленої довідкою ВЛК від 28.09.2022 №4782, під час проходження ОСОБА_1 обстеження та медичного огляду ВЛК діагностовано: Захворювання, ні, не пов'язане з проходженням військової служби, з огляду на що та на підставі статті 14г, 83б графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано придатним до військової служби (а.с. 29).
Поряд з цим, обґрунтовуючи протиправність такого висновку ВЛК, позивач вказує, що сукупність у нього таких діагнозів, як емоційно лабільний (астенічний) розлад органічного походження, дисфункція вегетативної нервової системи, нейроциркуляторна дистонія змішаного генезу та виражений астено-невротичний синдром, що були встановлені під час його стаціонарного лікування в період з травня по вересень 2022 року фактично унеможливлює виконання ОСОБА_1 функціональний обов'язків у Збройних Силах України.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як вище зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не / придатний до військової служби.
У разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК в/ч НОМЕР_1 щодо придатності до військової служби, позивач має право звернутися до Центральної ВЛК для перегляду відповідного висновку відповідно до підпунктів 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402.
Натомість той звернувся до суду з неналежним позовом.
Відтак, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, а також з урахуванням правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Тож позов ОСОБА_1 слід залишити без задовлення.
За таких обставин підстави для розподілу судових витрат, яких позивач не поніс, відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун