ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/10175/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунку пенсії №2 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (м.Глобине) №163950018701 від 11.08.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позов обґрунтований тим, що позивач має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, на підставі пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з чим звернулася до відповідача із заявою про виплату такої допомоги. Рішенням Відділу перерахунків пенсії №2 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №163950018701 від 11.08.2022 позивачу відмовлено у призначенні грошової допомоги, оскільки на день досягнення пенсійного віку відсутній необхідний страховий стаж. З рішенням відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій як педагогічному працівнику позивач не погоджується та вважає його протиправним, оскільки періоди роботи з 03.09.1982 по 24.08.2010 на посаді "класовода" підлягають врахуванню до стажу роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 25-29/ зазначив, що аналіз поданих позивачем документів для призначення пенсії за вислугою років, а саме трудової книжки НОМЕР_1 від 20.08.1981, довідки № 01-23/184 від 06.06.2022 показав, що ОСОБА_1 з 15.08.1981 призначена на посаду учителя початкових класів; з 03.09.1982 переведена на посаду класовода 1-3 класів; наказом від 25.08.2010 посада класовода 1-3 класів перейменована на посаду вчителя початкових класів. При цьому у чинному наказі Міністерства освіти і науки № 434 від 06.09.2000 "Про затвердження Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти" посада класовода не згадується, так само як і в наказі Міністерства освіти і науки України № 239 від 01.07.1997 про затвердження Тимчасового положення про класного керівника середнього закладу освіти.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про залучення співвідповідача.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Автозаводським РВ КМУ УМВС 19.06.1998 /а.с. 7-9/.
04.06.2022 позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 32/.
Відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 від 20.08.1981 /а.с. 12-15/ позивач:
- з 15.08.1981 призначена вчителем початкових класів на час декретної відпустки Москаленко Восьмирічної школи № 1 Крюківського району м. Кременчука;
- з 03.09.1982 переведена на посаду класовода 1-3 класів постійно.
Відповідно до запису № 5 трудової книжки НОМЕР_1 25.08.2010 перейменовано посаду класовода 1-3 класів на посаду вчителя початкових класів.
ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою від 08.08.2022 /а.с. 51/ про допризначення пенсії, а саме, виплату десяти пенсій, як працівнику освіти.
Рішенням Відділу перерахунків пенсії №2 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №163950018701 від 11.08.2022 /а.с. 52/ позивачу відмовлено у призначенні грошової допомоги, оскільки на день досягнення пенсійного віку відсутній необхідний страховий стаж.
Не погодившись з рішенням відповідача №163950018701 від 11.08.2022 про відмову у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року /далі - Закон №1058-IV/.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 /далі Порядок №1191/.
Відповідно до пунктів 2 та 4 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 3, ст. 10), що передбачені:
переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (ЗП України, 1994 р., № 4, ст. 70; Офіційний вісник України, 2002 р., № 39, ст. 1820; 2004 р., № 46, ст. 3052);
переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" (ЗП України, 1992 р., № 11, ст. 271).
Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з пунктами 5-7 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.
Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років.
Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, до посад у загальноосвітніх навчальних закладах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, віднесено, зокрема, учителів.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 200/854/19-а.
Судовим розглядом встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - 04.06.2022 /а.с. 32/.
Відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 від 20.08.1981 /а.с. 12-15/ позивач з 15.08.1981 призначена вчителем початкових класів на час декретної відпустки Москаленко Восьмирічної школи № 1 Крюківського району м. Кременчука; з 03.09.1982 переведена на посаду класовода 1-3 класів постійно; з 25.08.2010 посаду класовода 1-3 класів перейменовано на посаду вчителя початкових класів.
Зі змісту оскаржуваного рішення Відділу перерахунків пенсії №2 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №163950018701 від 11.08.2022 /а.с. 52/ слідує, що позивачу відмовлено у призначенні грошової допомоги, оскільки на день досягнення пенсійного віку відсутній необхідний страховий стаж. Зазначено, що ОСОБА_1 , згідно записів трудової книжки за період з 03.09.1982 по 24.08.2010 працювала на посаді "класовода 1-3 класів", яка відсутня у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою КМУ від 04.11.1993 № 909.
Оцінюючи доводи, якими обґрунтовано спірне рішення, суд враховує таке.
Згідно з Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993, до таких закладів та установ належать, серед інших - загальноосвітні навчальні заклади, та до переліку посад входить, у тому числі, й посада вчителя.
Станом на 1981 рік діяло Положення про класного керівника восьмирічної школи і середньої загальноосвітньої трудової політехнічної школи з виробничим навчанням, затверджене Міністерством освіти УРСР 25.11.1960, яке втратило чинність на підставі наказу Міністерства освіти України №239 від 01.07.1997 . Цим же наказом було затверджено Тимчасове положення про класного керівника середнього закладу освіти, яке втратило чинність на підставі наказу Міністерства освіти і науки №434 від 06.09.2000.
За змістом пункту 2 Тимчасового положення про класного керівника середнього закладу освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України №239 від 01.07.1997, класний керівник призначається директором середнього закладу освіти з числа педагогічних працівників цього закладу. На класного керівника може бути покладено керівництво одним класом. У початкових класах обов'язки класного керівника виконує класовод.
Відповідно до пунктів 2.1. - 2.3. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №434 від 06.09.2000, класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.
Обов'язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров'я якого дозволяє виконувати ці обов'язки.
Обов'язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника або на досвідченого майстра виробничого навчання, за його згодою, і не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів (вихованців) та їх батьків зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року.
На класного керівника покладається керівництво одним класом, навчальною групою. У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель початкових класів.
Відповідно до п. 36 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти, затвердженої наказом МОН України №102 від 15.04.1993, вчителям, викладачам, старшим викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) загальноосвітніх навчальних закладів, вищих навчальних закладів І - II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів провадиться додаткова оплата за класне керівництво.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що поняття "класовод" тотожне поняттю "класний керівник" та за своїм змістом є не назвою відповідної посади, а вказує на те, що позивач, перебуваючи на посаді вчителя початкових класів, виконувала додатково обов'язки класного керівника, покладені на неї відповідним наказом керівництва навчального закладу.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи та період роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявною трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Також згідно з пунктом 1.1 Розділу 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Суд зазначає, що записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 20.08.1981 /а.с. 12-15/ підтверджено, що позивач з 15.08.1981 призначена вчителем початкових класів Восьмирічної школи № 1 Крюківського району м. Кременчука, а з 03.09.1982 переведена на посаду класовода 1-3 класів, яка у подальшому перейменована у посаду вчителя початкових класів. У трудовій книжці позивача міститьсятакож запис від 19.04.2006 /а.с. 14/ про присвоєння педагогічного звання "старший учитель".
в трудовій книжці позивача міститься запис від 19.04.2006 /а.с. 14/ про присвоєння педагогічного звання "старший учитель".
Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано, а тому безпідставно не взяті до уваги.
Таким чином суд дійшов висновку, що поданими позивачем до пенсійного органу документами підтверджено факт виконання позивачем з 15.08.1981 обов'язків вчителя початкових класів у загальноосвітньому навчальному закладі, в тому числі у періоді з 03.09.1982 по 24.08.2010 перебування на посаді класовода 1 - 3 класів, що свідчить про наявність у позивача необхідного спеціального стажу більше 30 років для виплати одноразової грошової допомоги при виході на пенсію. Також відповідачем не заперечується, що позивач досягла пенсійного віку, вийшла на пенсію з посади в закладі (установі) комунальної форми власності, робота на якій дає їй право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не отримувала до моменту виходу на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», будь-якого іншого виду пенсії.
Отже, позивач відповідала усім вимогам, переліченим в пункті 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на день подання заяви про призначення пенсії, а тому рішення відповідача про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги є необґрунтованим.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунку пенсії №2 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №163950018701 від 11.08.2022 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України cтягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 992,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунку пенсії №2 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №163950018701 від 11.08.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол