Справа № 420/16867/22
УХВАЛА
28 грудня 2022 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідачів - Алексєєнко Р.І., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Ак.Філатова, 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 21 листопада 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати п.1 Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №1963 від 25.10.2022 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП №1 ГУНП в Одеській області» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1745 o/c вiд 28.10.2022 «По особовому складу» вiдповiдно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) з 01 листопада 2022 майора поліції ОСОБА_1 (0093395), інспектора сектору ювенальної превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління поліції в Одеській області;
3. Поновити ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання майор поліції, на посаді інспектора сектору ювенальної превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області;
4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на посаді.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він проходив службу на посаді інспектора сектору ювенальної превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління поліції в Одеській області. Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 25.10.2022 №1963 його звільнено зі служби в поліції за результатами проведеного службового розслідування. Вказаний наказ позивач вважає неправомірним, а своє звільнення незаконним. Так, 23.09.2022 позивач близько 12.00 здавав нормативи по службі, однак отримав травму ноги, та в подальшому звернувся до лікаря. 24.09.2022 у позивача погіршився стан здоров'я, що стало підставою звернення останнього за медичною допомогою. 26.09.2022 позивачеві було відкрито лікарняний. Детальна інформація щодо стану здоров'я позивача в період 23- 24.09.2022 міститься в рапорті від 10.10.2022. У наказі Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1963 вiд 25.10.2022 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП №1 ГУНП в Одеській області» вказане не досліджено правова оцінка надана не була. Більш того, взагалі не взято до уваги, що позивач погано себе почував, тому не міг виконувати функціональні обов'язки. Про своє нездужання позивач повідомляв свого безпосереднього керівника засобами телефонного зв'язку. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Зазначає, що у позивача вiдсутнi будь-якi дiючi дисциплінарні стягнення. Крім того, позивачу не була надана трудова книжка тому про записи про звільнення йому не відомо. З наказом №1963 від 25.10.2022, було ознайомлено позивача 26.10.2022, з наказом №1745 o/c вiд 28.10.2022, ознайомлений 04.11.2022, таким чином строк подачі позову до суду не пропущено.
Ухвалою судді від 28.11.2022 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 та вирішено розглядати справу в порядку статті 262 КАС України. Витребувано у Головного управління Національної поліції в Одеській області належним чином засвідчені копії всіх матеріалів службового розслідування, за результатами якого прийнято Наказ № 1963 від 25.10.2022, в частині застосування дисциплінарного стягнення у виглядi звiльнення поліцейського ОСОБА_1 та належним чином завірену копію Наказу № 1745 о/с від 28.10.2022 року та довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували місяцю у якому його було звільнено, визначеної відповідно до приписів Порядку №100, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року із зазначенням розрахунку визначення середньоденної (годинної) заробітної плати позивача.
27 грудня 2022 року до суду надійшов відзив (вх..№39516/22) Головного управління Національної поліції в Одеській області з проханням відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та з додатком витребуваних ухвалою від 28.11.2022 доказів.
Ухвалою суду від 28.12.2022 суд ухвалив поновити Головному управлінню Національної поліції в Одеській області пропущений строк для подання до Одеського окружного адміністративного суду відзиву по справі № 420/16867/22 та приєднати отриманий 27.12.2022 відзив до матеріалів справи.
Також, 27.12.2022 від відповідача до суду надійшла заява (вх. №39557/22) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Обґрунтовуючи подану заяву представник відповідача - Алексєєнко Р.І., вказує на характер спірних правовідносин, обсяг доказів у справі, необхідність дослідження матеріалів, що слугували підставою для видання оскаржуваного наказу, необхідності задати позивачу питання, допитати свідків, доведення певних обставин в судовому засіданні можна.
Дослідивши отриману заяву, суд приходить до наступного.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та надання суду витребуваних доказів, правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви (вх..№39557/22) представника відповідача - Алексєєнко Р.І., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА