КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
27 грудня 2022 року м. Київ № 320/11858/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними дій та скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати п. 3 постанови про відкриття виконачого провадження від 06.12.2022р. у ВП №70469267, щодо стягнення з ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу на користь ТОВ ФК "Гефест", у розмірі 855 102,65 грн. - виконавчого збору у розмірі 85 510,26 грн.
визнати неправомірною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 06.12.2022р. у виконавчому провадженні №70469267 у розмірі 85 510,26 грн.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи не має інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Згідно частиною 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України у представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За приписами частини 4 статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019р. №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення №41).
Пунктом 4 Положення №41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням
Пунктами 12.10-12.12 Положення №41 визначено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема:
- підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат");
- підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі "Адвокат");
- підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Згідно з пунктом 11 Положення №41 ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Відповідно до пункту 10 Положення №41 ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро / адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.
Відповідно до пункту 12.14 Положення №41 реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Зазначене положення також кореспондується з пунктом 6 Положення № 41, яким визначено, що бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Так, судом встановлено, що позовна заява подана через систему "Електронний суд" представником позивача адвокатом Матюшенковим Д.В. В додатках до позовної заяви міститься сформований в системі "Електронний суд" ордер про надання правничої (правової) допомоги.
Однак, вказаний ордер ні по формі ні по змісту не відповідає тій формі ордеру, яка визначена Положенням №41.
Крім того, Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням ВРП від 17.08.2021р. №1845/0/15-21 передбачено, що електронна копія паперового документа це документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію; електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Таким чином, подаючи через систему "Електронний суд" електронну копію паперового документа, на неї накладається кваліфікований електронний підпис особи, що створила таку копію. Правовий статус електронного документа засвідчується кваліфікованим електронним підписом автора.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Із поданого до суду ордера видно, що він не є електронним документом у розумінні Положення №1845/0/15-21, оскільки створений без застосування вбудованого текстового редактора, шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду.
Суд бере до уваги, що поданий орден ймовірно сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті формується лише бланк для ордера, тоді як всі інші необхідні реквізити, у тому числі і підпис адвоката, заповнюються адвокатом самостійно.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що вказаний ордер у розумінні Положення №41 не може вважатися належним чином оформленим та складеним у відповідності до вимог чинного законодавства.
В силу приписів пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи те, що позовна заява подана особою, яка не підтвердила відповідного права належними документами, тому позовну заяву необхідно повернути на підставі вищевказаних положень закону.
При цьому, суд зважає на висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.05.1985р. у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001р. у справі "Кромбах проти Франції", в яких Суд наголосив на тому, що держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
Крім того, у рішеннях від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013р. у справі "Наталія Михайленко проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Системний аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), за умови дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист. Цих правил під час звернення до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 представником позивача - адвокатом Матюшенковим Д.В. не дотримано.
Згідно частини 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З огляду на викладене подану до суду позовну заяву належить повернути особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.
Керуючись ст. 55, 57, 59, 169, 248, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними дій та скасування постанов, - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Марич Є.В.